Прагерманська мова

Прагерма́нська мо́ва, іноді протогерманська мова — гіпотетична реконструйована мова-предок германських мов.

Прагерманська мова
Коротка назва	PGmc
Походить з	германці
Попередник	праіндоєвропейська мова
Наступник	Праскандинавська мова
Мовна типологія	флективна мова
Має відмінки	називний відмінок, знахідний відмінок, родовий відмінок, давальний відмінок, кличний відмінок і орудний відмінок
Має час	теперішній час і минулий час
Має граматичні способи	дійсний спосіб, кон'юнктив і наказовий спосіб
Має граматичний рід	жін., чол. р.d і сер. р.d
Має граматичну категорію особи	перша особа одниниd, перша особа множиниd, друга особа одниниd, друга особа множиниd, третя особа одниниd і третя особа множиниd
Описано за адресою	wold.clld.org/language/290

Карта культур доримської залізної доби, які асоціюються з прагерманцями, бл. 500 до н. е.. — 50 до н. е. Пурпурним кольором забарвлено поширення ясторфської культури

Носії

Після розпаду праіндоєвропейської мовної спільноти германці входили в число племен культури бойових сокир, а в епоху бронзової доби — в спільноту нордичної бронзової доби.

Носіїв пізньої прагерманської мови зазвичай асоціюють з культурами так званої доримської залізної доби (за класифікацією О. Монтеліуса), серед яких провідне місце займала ясторфська культура.

Фонологія

Приголосні

+ Прагерманські приголосні
Приголосні	Губні	Зубні	Задньоязикові	Лабіовелярні
Глухі вибухові	p або pp	t або tt	k або kk	k ʷ
Глухі фрикативні	f або ff	θ або θθ	x або h	xʷ або hʷ
Дзвінкі	ƀ, b або bb	đ, d або dd	ǥ, g або gg	ǥʷ або gʷ
Носові	m або mm	n або nn
Спіранти		z, s або ss
Плавні і півголосні		r, l або rr, ll	j або jj	w або ww

Найважливішими фонетичними змінами, пережитими прагерманських мовою були Закон Грімма та Закон Вернера.

Прості голосні

Прагерманські голосні

	Переднього ряду	Середнього ряду	Заднього ряду
Верхнього підйому	[i (ː)]		[u (ː)]
Верхньо-середнього піднесення	[e (ː)] ( [e ː] = ē ²)		[o ː]
Нижньо-середнього піднесення	[æ ː] ( ǣ = ē ¹)
Нижнього підйому		[a]

• В прагерманській було чотири коротких голосних (i, u, e, a) і чотири або п'ять довгих (ī, ū, ē, ō і, можливо, ǣ).
• Праіндоєвропейські a та o збіглися в прагерманське a, праіндоєвропейське ā та ō збіглися в прагерманське ō.
• ǣ та ē, яке також записують як ē¹ та ē²;ē², можливо, не було окремою фонемою і реконструюється лише для невеликої кількості слів.

Дифтонги

Результатом збігу a і o,ā і ō стала втрата прагерманською мовою дифтонгів *oi, *ou, *āi і *āu, які збіглися з *ai, *au, *ōi, *ōu, відповідно. Крім того, монофтонгізувався дифтонг *ei, який дав *ī. Таким чином, в прагерманській мові на пізніх стадіях її існування було лише чотири дифтонги.

Наголос

У прагерманській мові вільний індоєвропейський наголос в певний період змінився фіксованим на першому складі. Все ж, певні відомості про місце наголосу в прагерманських словах можна почерпнути завдяки закону Вернера. Ці відомості відповідають ведійським та давньогрецьким даним.

Морфологія

Іменник

В прагерманській мові іменники змінювалися за трьома родами й трьома числами, п'яти відмінками і мали кличну форму.

Відмінювання загалом продовжувало бути індоєвропейським. Відмінювання поділялося на типи в залежності від тематичного голосного: -a-, -ō-, -n-, -i-, і -u-. Перші три були особливо продуктивні і послужили основою для формування відмінювання прикметників; інші проявляли тенденцію до злиття з ними. Усередині типів на -a- і -ō- були підтипи на -ja- і -wa-, і -jō- і -wō- відповідно. Зазначені підтипи неспоконвічні, вони виділилися в результаті фонетичних змін. Усередині типу на -n- також виділяються підтипи: -ōn- (лексеми чоловічого і жіночого родів), -an- (середнього) і -īn- (жіночого, в основному, абстрактні). Крім того, виділяється тип відмінювання на приголосний, в який входила невелика кількість іменників на -er, середнього роду на -z-, дієприкметники теперішнього часу і деякі іменники на -nd-.

	Іменники на -a-			Іменники на -i-
	однина	множина	однина	множина
Називний	*wulfaz	*wulfōs, -ōz	*gastiz	*gastijiz
Родовий	*wulfisa, -asa	*wulfōn	*gastisa	*gastijōn
Давальний	*wulfai,-ē	*wulfamiz	*gastai	*gastī
Знахідний	*wulfan	*wulfanz	*gastin	*gastinz
Орудний	*wulfō		*gastī
Кличний	*wulfa		*gasti

Дієслово

У прагерманській було всього два часи (минулий і теперішній). Крім того, у дієслова була форма інфінітива.

Відмінювання дієслова beranan «нести»:

особа / число	однина	множина
1-а	* Berō «я несу»	* Beromiz «ми несемо»
2-а	* Beriz «ти несеш»	* Beriþ «ви несете»
Третя	* Beriþ «він, вона воно, несе»	* Beranþ «вони несуть»

Лексика

Словниковий фонд прагерманських мови несе в собі сліди контактів прагерманців з сусідніми народами: римлянами, кельтами, слов'янами.

Кельтські запозичення

Антуан Мейє вважає, що епоха інтенсивних кельтсько-германських контактів припадає на V—III ст. до н. е. У цей час германці запозичили такі слова, як:

• • Ambaxtz «слуга» < галл. ambactos;
  • Īsarn «залізо» < галл. isarno-;
  • Lēkīz «лікар» < галл. lēgyo-;
  • Rīkz «король» < галл. rīg.

Література

1. Арсеньєва М. Г., Балашова С. П., Берков В. П., Соловйова Л. Н. Введення в німецьку філологію. — М: ГІС, 2006.
2. Мейє А. Основні особливості німецької групи мов. — М: УРСС, 2010.
3. Bennett W. H. An Introduction to the Gothic Language. — New York: Modern Language Association of America, 1980.
4. Campbell A. Old English Grammar. — London: Oxford University Press, 1959.
5. Krahe H., Meid W. Germanische Sprachwissenschaft, в 2-х томах. — Berlin: de Gruyter, 1969.
6. Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. London: Brill, 2003].
7. Plotkin V. The Evolution of Germanic Phonological Systems: Proto-Germanic, Gothic, West Germanic, and Scandinavian. — Lewiston: Edwin Mellen, 2008.
8. The Indo-European Languages ​​/ / під ред. Ramat A., Ramat P. — Routledge, 1998. ISBN 0-415-06449-X.
9. Ringe, Don (2008). From Proto-Indo-European to Proto-Germanic. Oxford: OUP. ISBN 0199552290.
10. Voyles, Joseph B. (1992). Early Germanic Grammar. San Diego: Academic Press. ISBN 0-12-728270-X.
11. Guus, Kroonen (Expected October 2010). Etymological Dictionary of Proto-Germanic. Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series, 11. Brill Academic Publishers. ISBN 978 90 04 18340 7.

Посилання

• Кузьменко Ю. К. Ранні германці та їх сусіди: Лінгвістика, археологія, генетика. СПб.: Нестор-Історія, 2011.
• W.P. Lehmann & J. Slocum (eds.) A Grammar of Proto-Germanic (Online version)
• Proto-Germanic nominal and pronominal paradigms
• A dictionary of Proto-Germanic (in German)
• Charles Prescott. ~ candfprescott / ruki.pdf «Germanic and the Ruki Dialects»