Прискорення розширення Всесвіту

Прискорення розширення Всесвіту — висновок із астрономічних спостережень про те, що швидкість розширення Всесвіту збільшується. У формальних фізичних термінах це означає, що космологічний масштабний фактор має додатню другу похідну по часу.

Прискорення розширення всесвіту у моделі Λ-CDM. Лінія часу на цій ілюстрації пролягає від моменту Великого Вибуху (приблизно 13,7 мільярдів років тому) до нинішнього часу.

Прискорене розширення Всесвіту було відкрите в 1998 році при спостереженнях за надновими типу Ia[1][2]. За це відкриття Сол Перлматтер, Браян П. Шмідт та Адам Рісс отримали премію Шоу з астрономії за 2006 рік та Нобелівську премію з фізики за 2011 рік.

До 1998 вважалося, що Всесвіт з часу Великого вибуху спочатку розширювався швидко, а потім дедалі повільніше. Експериментальні свідчення про те, що швидкість розширення зростає, були несподіванкою, однак вони отримали підтвердження з інших джерел: вивчення реліктового випромінювання, великомасштабної структури Всесвіту[3], точних вимірювань віку Всесвіту[4] та точніших спостережень за надновими[5][6].

Пояснення зростання швидкості розширення космосу пов'язане з поняттям темної енергії, названої так тому, що природа її ще незрозуміла. Темна енергія протидіє взаємному гравітаційному притяганню астрономічних об'єктів. Вона може виникати внаслідок ненульового значення космологічної сталої в рівняннях Ейнштейна, однак пропонуються й інші гіпотези: квінтесенція, темна рідина тощо.

Джерела

ред.
  1. Riess, A. et al. 1998, Astronomical Journal, 116, 1009
  2. Perlmutter, S. et al. 1999, Astrophysical Journal, 517, 565
  3. Spergel, D. N., et al. 2003, Astrophysical Journal Supplement, 148, 175
  4. Chaboyer, B., & Krauss, L. M. 2002, Astrophysical Journal Letters, 567, L4
  5. Wood-Vasey, W. M., et al. 2007, Astrophysical Journal, 666, 694
  6. Astier, P., et al. 2006, Astronomy and Astrophysics, 447, 31