Полотно
Полотно́ (прасл. *poltьno — «лляна тканина»)[1] — гладка і щільна лляна чи конопляна тканина найпростішого переплетення, що отримало від неї назву полотняного. Нитки основи й утоку в ній чергуються в шаховому порядку (рапорт основи дорівнює рапорту утоку).
Полотно | |
Названо на честь | hemp fiberd і Олонн-сюр-Мер |
---|---|
Метод виготовлення | полотно[d] |
Полотно у Вікісховищі |
Полотно тчеться з чесаної і пачосньої пряжі, щільність його залежить від номера пряжі. Обробка полягає у вибілюванні і каландруванні для надання глянцю. До поширення бавовняних і джутових тканин у середині XIX ст. виробництво полотна залишалося високим, потім воно пішло на спад, скоротившись удвічі. Наприкінці XIX — початку XX ст. спостерігалося зростання обсягів його виробництва[2].
Види
ред.Домашнє полотно
ред.Домотканне полотно (розм. «полотнина»)[3] масово виготовлялося селянами до поширення фабричних тканин. З льону (конопель) приготували кужіль (чесану і пачосню), пряли пряжу різної товщини і ткали полотно на ручному верстаті.
Гребінне чи пачіснє полотно (гребі́нниця)[4] вироблялося із чесаної на гребінках кужелі, і призначалося воно для верхнього одягу[5]. З першого ґатунку кужелі, «тринадцятки», виробляли найтонше полотно, яке теж звалося тринадцяткою. Воно призначалося для спідньої білизни[6].
Полотно для рядна називалося рядниною (це слово також вживали в значенні «рядно»)[7], а також валовиною[8], вереттям[9]. Для його ткання використовували вал — грубу пряжу, на яку йшли відходи від чесання кужелі[10]. Рядниною звали й одяг з такої тканини[7], згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка «ряднина» — позначення поганенького рядна[11].
Батист
ред.Батист — лляна (також бавовняна) тканина полотняного переплетення. З усіх видів полотна є найтоншим, бо виробляється з пряжі найвищих номерів (вище ніж 150).
Полотно для вишивання
ред.Одяг і рушники з полотна могли прикрашати вишивкою. Для вишивання картин використовується спеціальне полотно — канва.
Малярське полотно
ред.Полотно — тканинна основа для малювання картини олією, матеріал, на який наноситься фарбовий шар. Перед використовуванням малярське полотно проклеюють, ґрунтують і натягають на підрамник.
Парусина
ред.Парусина — грубе, цупке лляне або напівлляне полотно, з якого шиють вітрила, а також чохли, спецодяг, намети[12].
Одяг
ред.Інше
ред.Примітки
ред.- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Полотно // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Полотнина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гребінниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Очёски // Російсько-український словник (Українська академія наук). Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 2 грудня 2018.
- ↑ Виготовлення білизни, одягу та взуття. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 2 грудня 2018.
- ↑ а б Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Валовина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Вереття // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Вал // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Рядно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Парусина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Полотнянка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Мережка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Джерела
ред.- Полотно // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- Полотно // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1425-1426. — 1000 екз.