Перша Ржевсько-Сичовська операція

Перша Ржевсько-Сичовська операція (також відома як «Ржевська м'ясорубка», Друга битва за Ржев) (30 липня — 1 жовтня 1942) — серія довготривалих бойових дій радянських військ Калінінського й Західного фронтів, проведена з 30 липня по 1 жовтня 1942 за єдиним замислом з метою розгрому німецької 9-ї польової армії (генерал-полковник В.Модель) групи армій «Центр», що оборонялася на Ржевсько-Вяземському виступі.

Перша Ржевсько-Сичовська операція
Первая Ржевско-Сычёвская операция
Ржевська битва
Німецько-радянська війна
Німецька піхота з тягачем Sd.Kfz 10 висувається по населеному пункту. Ржевська битва. 1942
Німецька піхота з тягачем Sd.Kfz 10 висувається по населеному пункту. Ржевська битва. 1942
Німецька піхота з тягачем Sd.Kfz 10 висувається по населеному пункту. Ржевська битва. 1942
Дата: 30 липня — 1 жовтня 1942
Місце: Ржевсько-Вяземський виступ, СРСР
Результат: Частковий провал замислу операції радянського командування, зрив планів командування Вермахту щодо перекидання частки сил на південний фланг радянсько-німецького фронту
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Союз Радянських Соціалістичних Республік Жуков Г. К.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Конєв І. С.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Пуркаєв М. О.
Третій Рейх Вальтер Модель
Військові сили
Союз Радянських Соціалістичних Республік більше 500 тис. о/с[1]
1700 танків
400 бойових літаків
Третій Рейх ?
Втрати
Союз Радянських Соціалістичних Республік у період з 30 липня по 23 серпня 1942:[2]
безповоротні втрати — 51 482
санітарні втрати — 142 201
Всього: 193 683 чоловік[3]
~1085 танків
Третій Рейх у період з 1 по 31 серпня 1942:[4]
загиблих — 4417
поранених — 24 184
зниклих безвісти — 2 744,
Всього: 31 345.

Зміст

ред.

Замисел операції полягав у тому, щоб одночасними ударами військ лівого крила Калінінського фронту на Ржевському напрямку і правого крила Західного фронту на Сичівському напрямку розгромити основні сили німецької 9-ї армії, ліквідувати Ржевський виступ, опанувати міста Ржев, Зубцов, Сичівка, Гжатськ, а також Вязьмою і міцно закріпитися на рубежі річок Волга, Гжать і Вазуза.

30 липня 1942 почався наступ 30-ї (генерал-лейтенант Д. Д. Лелюшенко) і 29-ї армій (генерал-майор В. І. Швецов). Того ж дня пішли рясні дощі, які вкрай ускладнили просування радянських військ. До кінця першого дня наступу війська 30-ї армії прорвали оборону 256-ї і 87-ї піхотних дивізій 6-го армійського корпусу на фронті 9 км і на глибину 6-7 км. Успіхи 29-ї армії були скромнішими. До Ржева залишалося 6 кілометрів. Однак подолання цих кілометрів розтягнулося на місяць.

4 серпня в наступ перейшли війська Західного фронту генерала армії Жукова Г. К., які до ранку наступного дня завершили прорив головної смуги оборони противника, а до кінця дня розширили його до 30 км по фронту і 25 км углиб. Для розвитку успіху 6 серпня була введена в бій рухома група фронту (2 танкових і 1 кавалерійський корпус). Командування групи армій «Центр» під загрозою втрати Ржевського виступу підсилило 9-ту армію 3 танковими та 2 піхотними дивізіями і завдало контрудару з районів Сичівка і Карманова в загальному напрямку на Погоріле Городище. З 7 по 10 серпня на підступах до р. Вазуза і Гжать розгорнувся великий зустрічний бій, у якому з обох боків взяло участь до 1 500 танків[5] і майже всі війська, призначені для дій на зубцовському, сичовському та кармановському напрямках.

8 серпня в битву була введена також 5-та армія Західного фронту із завданням прорвати ворожу оборону на всю тактичну глибину і з'єднатися з лівофланговими частинами 20-ї армії. Радянським військам не вдалося досягти значних територіальних успіхів, однак вони зірвали контрудар противника, завдали йому поразки і змусили перейти до оборони на рубежі р. Вазуза і Гжать, с. Карманове.

Надалі війська правого крила Західного фронту продовжували вести бої за розширення захоплених на лівих берегах Вазузи і Гжаті плацдармів і на підступах до Карманова та Бикова. Використовуючи успіх Західного фронту, 30-та і 29-та армії в другій половині серпня вийшли на підступи до Ржеву. 23 серпня війська 31-ї армії за допомогою військ 29-ї армії звільнили Зубцов, а війська 20-ї армії — Карманово. На цьому наступальні можливості радянських військ були вичерпані.

Протягом місяця запеклих боїв, що тривали аж до 27 вересня військам 30-ї армії вдалося зайняти Ржев, проте, німецькі резерви, що підійшли, вибили радянські війська з міста. Місто залишилося за противником.

1 жовтня 1942 чергова битва за Ржев закінчилася.

У ході операції радянські війська просунулися на захід на 40-45 км, звільнили 3 районних центри, але поставлених цілей не досягли. Були виконані додаткові завдання: відволікання в центр радянсько-німецького фронту значних сил противника та нанесення йому значної шкоди в живій силі і техніці[джерело?].

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Література

ред.

Примітки

ред.
  1. за даними Кривошеєва 375 тис.о/с
  2. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
  3. За іншими даними загальні втрати радянських військ в операції [Архівовано 31 травня 2012 у Wayback Machine.] — до 300 000 чоловік, а, можливо і більше, що становить 60 % чисельності угруповання Червоної армії на початку операції.
  4. 1942. Архів оригіналу за 28 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2012.
  5. За даними начальника штабу 20-ї армії генерал-майора Л. М. Сандалова, Західний фронт ввів у бій 800 танків, а з німецького боку в битві брало участь 700 танків, тобто разом 1 500 танків.