Мозок

Мозок — центральний відділ нервової системи тварин, зазвичай розташований у головному (передньому) відділі тіла, який складає компактне скупчення нейронів і дендритів. У багатьох тварин містить також гліальні клітини, може бути оточений оболонкою з сполучної тканини. У хребетних тварин (в тому числі людини) розрізняють головний мозок, розміщений в порожнині черепа, і спинний, що знаходиться в хребетному каналі.

Мозок
Наявний у таксона	хордові

Мозок риб

Модель мозку риб

Головний мозок риб поділяється на три великі частини: передній, середній та задній мозок. Передній мозок складається з теленцефалону (кінцевого мозку) та діенцефалону (проміжного мозку). На ростральному (передньому) кінці теленцефалону розташовані нюхові цибулини, котрі отримують сигнали від нюхових рецепторів.

Мозок плазунів

Модель мозку плазунів

Головний мозок плазунів менш розвинений, ніж у птахів та ссавців, проте мозочок розвинений добре, що пов'язано зі складною координацією рухів. Півкулі вкриті корою. Головний мозок плазунів продовжує розвиватися, набуваючи властивостей, характерних для наземних тварин. Передній мозок у них зблизився з проміжним, а з нюховими цибулинами, як правило, з'єднується довгим нюховим трактом. Передній мозок перестав бути переважно нюховим і виконує вже провідну роль в організації поведінки; ця функція перейшла до нього від середнього мозку. Розміри переднього мозку збільшились, вони помітно перевершують розміри інших частин головного мозку. Збільшення переднього мозку йде головним чином за рахунок розвитку підкіркових вузлів — смугастих тіл. При цьому прогресивно розвивається і первинне мозкове склепіння — архипаліум. У плазунів чітко диференціюються закладки вторинного мозкового склепіння — неопаліума, що ледве намічається у земноводних. Розвиток вторинного мозкового склепіння знаменує собою подальше збільшення числа нервових клітин, які не тільки вистилають шлуночки переднього мозку, але й з'являються на його бічних поверхнях. Мозкове склепіння, що розвивається, наповзає на проміжний і середній мозок, який стають видимими тільки знизу. У порівнянні із земноводними мозочок у плазунів опукліший унаслідок розростання верхньої поверхні. Сильніше розвивається і корпус мозочка. Тім'яний орган у ящірок і гатерії досягає виняткового розвитку. У ньому можна розрізнити утворення, схожі з кришталиком і сітківкою. Спостереження показують, що в багатьох ящірок цей орган навіть функціонує як світлочутливий апарат, що особливо гостро реагує на довгі світлові хвилі.

Мозок птахів

Модель мозку птахів

Головний мозок досить великих розмірів та є центром вищої нервової діяльності, складається з 5 відділів, характерних для інших хребетних тварин. Півкулі переднього мозку гладенькі, без звивин та порівняно з ссавцями невеликих розмірів. На відміну від останніх складаються переважно не з сірої речовини, а зі смугастих тіл. Півкулі відповідають за управління поведінкою, орієнтацію в просторі, споживання їжі, спаровування та здатність до побудови гнізд. Вища нервова діяльність здійснюється не в неокортексі, як у ссавців, а в гіперстріатумі. Проміжний мозок порівняно невеликий, середній мозок із зоровими буграми. Мозочок розташований у задній частині головного мозку, відповідає за координацію рухів. Довгастий мозок переходить у спинний мозок.

Мозок безхребетних тварин

Мозок добре розвинений у переважної більшості груп Bilateria — двобічно-симетричних тварин. Навіть у найбільш примітивних в гістологічному відношенні ацели (зараз відносяться до окремого типу Acoelomorpha) є досить складний головний мозок з кортексом, нейропілем і комісурами.

Мозок земноводних

У порівнянні з рибами відносна вага головного мозку земноводних більша. Вага головного мозку у відсотках від маси тіла становить у сучасних хрящових риб 0,06-0,44 %, у кісткових риб 0,02-0,94 %, у хвостатих земноводних 0,29-0,36 %, у безхвостих 0,50-0,73 %

Головний мозок складається з 5 відділів:

• Передній мозок сіра речовина присутня в невеликих кількостях (бо розмір переднього мозку порівняно малий ) відносно великий, розділений на 2 півкулі, має великі нюхові частки;
• Проміжний мозок добре розвинений;
• Мозочок розвинений сильно у зв'язку з виконанням складних рухів (підтримання рівноваги в плаванні, направленням рухів)
• Довгастий мозок є центром дихальної, кровоносної і травної систем;
• Середній мозок відносно невеликий, є центром зору, тонусу скелетної мускулатури.

  

  Модель мозку земноводних

Будова мозку ссавців

1. Мозок 2. ЦНС 3. Спинний мозок

Мозок ссавців має такі відділи:

• Спинний мозок
• Головний мозок
  • Довгастий мозок
  • Задній мозок
    • Мозочок — координація рухів
    • Міст (мозок)
    • Перешийок ромбоподібного мозку
  • Середній мозок
  • Проміжний мозок
    • Таламус — перерозподіл інформації від органів чуття, за винятком нюху
    • Гіпоталамус — найвищий центр вегетативної нервової системи, центр ендокринної регуляції
    • Шишкоподібне тіло
    • Гіпофіз
  • Кінцевий мозок
    • Кора головного мозку (лівого і правого)
      • Давня кора — регуляція найпростіших функцій, наприклад розплющення очей і т. д.
      • Стара кора — регуляція вегетативних функцій, при інстинктивній поведінці, виникненні емоцій
      • Нова кора — найвищі нервові функції
    • Базальні ганглії — регуляція рухових і вегетативних функцій
    • Нюховий мозок
      • Гіпокамп — формування емоцій, консолідація пам'яті

Див. повний список структур мозку.

Розмір мозку у ссавців

Маса мозку (кг) як функція маси тіла (М_т, кг) для різних груп ссавців:

Групи тварин	Коефіцієнт енцефалізації
Ссавці	0,02 Мт0,70
Мавпи	0,02—0,03 Мт0,66
Людиноподібні мавпи	0,03—0,04 Мт0,66
Людина	0,08—0,09 Мт0,66

Модель мозку ссавців

Розум і мозок

У філософії свідомості розрізняють поняття розуму і мозку, і відзначаються протиріччя щодо їх точних відносин, які в наслідку призводять до проблеми «розум—тіло».

Мозок визначається як фізична і біологічна матерія, що міститься в межах черепа і відповідальна за основні електрохімічні та біоелектричні нейронні процеси. З точки зору сучасної науки, мозок — складна нервова мережа, яка виробляє і обробляє величезну кількість логічно пов'язаних електрохімічних імпульсів, і внутрішній світ людини, в тому числі і його розум, є продуктом цієї роботи.

У сучасному науковому співтоваристві точка зору про те, що розум — продукт роботи мозку, є головною. Так само вважають прихильники штучного інтелекту.

Крім того мають місце висловлювання про те, що розум комп'ютероподібний і алгоритмічний. Точки зору «породження розуму мозком» і «комп'ютероподібність розуму» не обов'язково наслідують один одного.

Мозок в культурі

Через ключове значення мозку в організмі тема мозку популярна. У давнину з'їдання мозку переможеної людини або тварини разом з іншими частинами тіла символізувало отримання сил противника (у цьому випадку розуму).

У Середньовіччі мозок розумівся як осередок життя, поряд з серцем.

В даний час тема мозку широко поширена в художній літературі, відеоіграх і фільмах, зокрема, фільмах про зомбі.

Історія вивчення мозку

Початок сучасній науці про мозок був покладений на початку XX століття двома відкриттями: аналізом рефлекторних актів і виявленням локалізації функцій в корі головного мозку. На основі цих відкриттів припустили, що прості пристосувальні мимовільні рухи здійснюються завдяки рефлекторній дузі сегментарного рівня, яка проходить через нижні відділи мозку, а свідоме сприйняття і довільні рухи забезпечуються рефлексами вищого порядку, чия сенсомоторна дуга проходить через вищі відділи мозку.

Див. також

• Головний мозок
• Головний мозок людини
• Мозковий кровообіг
• Гемато-енцефалітичний бар'єр
• Ендокринна система
• Гіпоталамо-гіпофізарна система
• Лімбічна система
• Скронево-тім'яний вузол
• Коефіцієнт енцефалізації
• Міжпівкульна асиметрія
• Центр задоволення
• Свідомість
• Пам'ять
• Вища нервова діяльність
• Електроенцефалограма
• Нейробіологія
• Нейрохімія
• Мізки (продукт)

Література

• Мозг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Джордж Ф. Мозг как вычислительная машина. — М. : ИЛ, 1963. — 527 с.
• Мэгун Г. Бодрствующий мозг. — М. : Мир, 1965. — 211 с.
• Эшби У.Р. Конструкция мозга. — М. : ИЛ, 1962. — 393 с.
• Сеченов Иван. Рефлексы головного мозга. — М. : АСТ, 2014. — 352 с. — ISBN 978-5-17-088036-2.
• Бехтерев В.М. Мозг и его деятельность. — М. : Госиздат, 1928. — 352 с.
• Николлс Д., Мартин Р., Валлас Б., Фукс П. От нейрона к мозгу. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 672 с. — ISBN 5-354-00162-5.
• Хьюбел Д., Стивенс Ч., Кэндел Э. и др. Мозг. — М. : Мир, 1982. — 280 с. — 15 000 прим.

Посилання

 

• Атлас мозку [Архівовано 1 вересня 2006 у Wayback Machine.] — на англійській мові з російським перекладом основних термінів
• Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. [Архівовано 20 липня 2006 у Wayback Machine.] Мозок, розум і поведінку [Архівовано 20 липня 2006 у Wayback Machine.]
• Савельев А. В. Критический анализ функциональной роли модульной самоорганизации мозга // журнал «Нейрокомпьютеры: разработка и применение». — Москва: издательство "Радиотехника", 2008. — № 5—6 (26 грудня). — С. 4—17.
• Урынбаев С. Х. О работе мозга в общем виде и о последствиях // Электронный журнал «Знание. Понимание. Умение». — 2008. — № 2 - Педагогика. Психология (26 грудня). Архівовано з джерела 26 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.