Мозаїка

Моза́їка (фр. mosaïque, італ. mosaico, лат. musivum, букв. «присвячене музам»; грец. μοΰσα — «муза») — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мозаїка (значення).

Класифікація за технологіями і матеріалами

Давньогрецька мозаїка з камінців
Давньоримська мозаїка
Візантійська мозаїка (смальта)
Флорентійська мозаїка
Керамічна мозаїка
Імітації мозаїк дешевими матеріалами (уламки посуду, кахлів тощо)
Цензурна мозаїка — використовування пікселізації для приховування частин зображень у документальному кіно та теленовинах.

Матеріали для мозаїк

В різні часи для мозаїк використовували різні матеріали. Найпростіші — дрібні камінці та морська галька.

Морська галька

Галька базальтів і андезитів на пляжі острова Тірасія, (Санторіні, Греція)

Камінці для мозаїк могли різнитися за розміром, але помічено, що уніфікований розмір камінців надає широкі можливості для створення будь-яких складних орнаментів чи сюжетних композицій. Це помітили ще в добу Стародавньої Греції, де орнаментальні і сюжетні комозиції навіть в чорно-білому варіанті досягли довершеності і сприймались як досягнення в мистецтві. Довготривалість мозаїк рятує їх навіть у випадках війн чи природних лих. Від більшості античних споруд не збережено дахів і стін, але врятувались саме мозаїки на підлогах.

Морська галька і експерименти з нею надали також і нову технічну можливість її створення. Так, в умовах спекотного тропічного клімату в Іспанії викладали підлоги і ділянки подвір'я морськими камінцями, тісно укладеними на ребро. Такі підлоги поливали водою, що зменшувало спеку.

Природні камені

Природні камені, подрібнені на необхідні уніфіковані частини, використовували, як в античності, так і нині. Серед них мармур, базальт, граніт тощо. Природні камені різного забарвлення помітно розширили кольорові гами мозаїк.

На відміну від інших корисних копалин, природні камені мають значно більше поширення в земній корі, беручи безпосередню участь у її будові.

Смальти

Новий щабель розвитку мозаїчного мистецтва пов'язаний з варкою скла і використанням смальт, штучних камінців зі скла з додачею солей і оксидів різних металів. Винахід смальти і удосконалення технології її виробництва значно розширив колористичні і технологічні можливості мозаїк. Ці особливості смальт цінувало християнство як можливості відтворити в мозаїчних картинах увесь арсенал, як реалістичних, так і уявних, символічних та вкрай умовних категорій і догматів (Св. Трійця, фаворське світло, серафими).

Кераміка, порцеляна, метали

У XIX–XX ст. стрімкий розвиток хімії і керамічних виробництв додали до матеріалів мозаїки кераміку, порцеляну (в обмежених кількостях) і шліфовані метали.

На базі Українського інституту Високомолекулярних сполук була розроблена мозаїка поліефірна, котра мала широку кольорову гаму, відрізнялась здатністю приймати будь-яку форму, характеризувалась високою стійкістю до природних і експлутаційних чинників.

Серед новітніх матеріалів, запропонованих для мозаїк, — кольоровий керамограніт.

Таким чином, особливості технології створення матеріалів для мозаїк помітно розвинулися, зберігши всі різновиди в практиці від античності до сьогодення.

Давні часи

Докладніше: Мозаїки з Делоса

Докладніше: Мозаїка Александра

Докладніше: Мозаїка Стародавнього Риму

Докладніше: Мозаїки Києва

Мистецтво мозаїки виникло в Античну епоху. Особливого розвитку дане мистецтво досягло у Стародавній Греції, де мозаїки набули широкого вжитку та часто застосовувались у благоустрої міст. Широко застосовувалася при оздобленні храмів, інших громадських будівель, у пізню Античність у приватних будинках.

Особливого поширення мозаїка набула у Візантії. Прикладами художньої довершеності мозаїки середньовічного мистецтва на теренах України є мозаїчна підлога в Десятинній церкві (X ст.), настінні мозаїки в Софійському соборі (XI–XII ст.) у Києві.

Архідиякон Лаврентій. Мозаїка Софійського собору в Києві, XI століття.
Імператор Олексій I Комнін, собор святої Софії, Константинополь
Богоматір Оранта (мозаїчний образ з собору Київської Софії)

Мозаїки Стародавнього Риму
Мозаїка репетиції нової вистави акторами у масках у присутності поета-драматурга.
Мозаїка, знайдена у Цезареї.
Декоративна мозаїка зі смугами і тваринами, Монастирська церква Сорд, Франція.
Мозаїка з природних камінців з зображенням зайця і собаки, знайдена у Ізраїлі.
Мозаїка на підлозі лазні. Антична Остія, II ст. н. е.
Декоративна давньоримська мозаїка, знайдена у Іспанії. Давньоримська вілла де ла Ольмеда.
Добре збережена декоративна мозаїка, Музей Єджеміля, Алжир.
Залишки декоративних давньоримських мозаїк, Музей Єджеміля, Алжир.
Давньоримська декоративна мозаїка, Музей, Арль, Франція.
Кут мозаїчної композиції з маскароном і рибами, Галло-романський музей Сен-Роман-ан-Гал, Франція.
Мозаїка з птахами і тваринами, Хомс, Сирія.
Мозаїка з дикими тваринами Африки.
Птахи біля чаші з волою і кішка, Національний археологічний музей (Неаполь).
Сюжетна мозаїка «Орфей зачаровує музикою диких тварин», Музей, Арль, Франція.
Декоративні мозаїки, так звана Мала Базиліка, Пловдів, Болгарія.
Давньоримська мозаїка з Дому гладіаторів, Куріон, Кіпр.
Давньоримська декоративна поліхромна мозаїка, знайдена в театрі Діани, Александрія, Національний музей, Єгипет.
Фрагменти поліхромної мозаїки з вілли Фікьєр, Музей, Шаранта, Франція.
Декоративна мозаїка, Музей красних мистецтв, Безансон, Франція.
Фрагмент мозаїки з театральною маскою. Археологічний музей Сен-Пьєр, Ізер, Франція.
Леда і Лебідь. Музей Кіпра, Нікозія.
Давньоримська мозаїка декоративна з медальйоном і медузою Горгоною, музей Девня, Болгарія .
Мозаїка «Вівтар в церкві», Лувр, Париж.
Ранньохристиянська базиліка зі сходу Середземномор'я. 450-і роки н.е. Лувр, Париж.

Монументальна мозаїка в радянську епоху

Докладніше: Мозаїки Києва

Докладніше: Мозаїки на проспекті Перемоги

Докладніше: Мозаїки Київського річкового вокзалу

Докладніше: Мозаїки загальноосвітньої школи № 5

У радянські часи в виникла, так звана, «монументальна мозаїка» як окремий, самодостатній вид мистецтва.

Зразок радянської монументальної мозаїки 60-х років XX століття на стіні житлового будинку у місті Алушта
Фрагмент мозаїки, українські народні мотиви. Розпис на трасі «Сімферополь-Ялта», Крим
Частина мозаїки у селищі Дослідницьке
Частина мозаїки у селищі Дослідницьке

Окремим напрямком використання техніки мозаїки в радянську епоху стало застосування її при художньому оформленні автобусних зупинок (див. Автобусні зупинки в Україні)

Див. також

Джерела та література

Т. Л. Вілкул. Мозаїка [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 21. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
Искусство Византии/ Д. Т. Райс. –М.: Слово, 2002. — 254с.: цв. ил. –(Большая библиотека «Слова»)
Вахрушева Ю. История мозаики: [мозаичное искусство]// ДЕКО. — 2008.

Посилання

Мозаїка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1027. — 1000 екз.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мозаїка