Вікіпедія

Малевич Казимир Северинович

український художник-авангардист та вчений польського походження, засновник супрематизму

Казими́р Севери́нович Мале́вич (11 [23] лютого 1879(18790223)[15], Київ — 15 травня 1935, Ленінград) — український авангардист польського походження, визначний діяч авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму; педагог, теоретик мистецтва. Разом із Велемиром Хлєбніковим був членом «товариства голів земної кулі».

Казимир Северинович Малевич
пол. Kazimierz Malewicz Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
При народженнірос. Казиміръ Малевичъ[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження11 (23) лютого 1879[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ
Смерть15 травня 1935(1935-05-15)[3][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (56 років)
 Ленінград
(рак простати Редагувати інформацію у Вікіданих)
Національністьполяк
КраїнаУкраїна
Жанрживопис, скульптура
НавчанняХудожня школа М. І. Мурашка
Діяльністьхудожник, скульптор, художник-гравер, педагог, сценограф, художник з костюмів, рисувальник, art theorist, дизайнер, візуальний митець, мистецтвознавець, педагог
Напрямоксупрематизм, кубофутуризм, неопримітивізм, постімпресіонізм
Відомі учніГурович Емма Іллівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникВітебське художнє училищеd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСупремус Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориЧорний квадрат Редагувати інформацію у Вікіданих, Супрематична композиція Редагувати інформацію у Вікіданих, Біле на білому Редагувати інформацію у Вікіданих, Англієць у Москві Редагувати інформацію у Вікіданих і Точильник Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зKazimiera Zgleitcd Редагувати інформацію у Вікіданих і Sofia Rafalovichd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії» Редагувати інформацію у Вікіданих, Міннеаполіський інститут мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих, Художній інститут Чикаго Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Тіссен-Борнемісса Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк) Редагувати інформацію у Вікіданих, Тейт Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, КРОПИВНИЦЬКИЙ, МАР'ЯН (ОСОБИСТИЙ АРХІВ)d[6] Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей сучасного мистецтва в Монреалі[7] Редагувати інформацію у Вікіданих, State Museum of Theatre and Music, St. Petersburgd Редагувати інформацію у Вікіданих, Міський музей (Амстердам)[8][9][…] Редагувати інформацію у Вікіданих, Мистецький арсенал Редагувати інформацію у Вікіданих, Державний музей історії Санкт-Петербурга Редагувати інформацію у Вікіданих, Третьяковська галерея Редагувати інформацію у Вікіданих, Російський музей Редагувати інформацію у Вікіданих, Художня галерея Єльського університету Редагувати інформацію у Вікіданих, Національний музей сучасного мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих, Саратовський художній музей імені Радищева Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Соломона Гуггенгайма Редагувати інформацію у Вікіданих, Колекція Пеггі Гуггенхайм Редагувати інформацію у Вікіданих, Art Culture Museum Petrogradd Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей сучасного мистецтва (Стокгольм) Редагувати інформацію у Вікіданих, Ермітаж Редагувати інформацію у Вікіданих, MOMus–Museum of Modern Art–Costakis Collectiond Редагувати інформацію у Вікіданих, Museum Ludwigd Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея Австралії Редагувати інформацію у Вікіданих, Тейт Модерн Редагувати інформацію у Вікіданих, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Краснодарський крайовий художній музей імені Ф. Я. Коваленка Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей ван Аббе[11] Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[12] Редагувати інформацію у Вікіданих, Design Museum Den Boschd[13] Редагувати інформацію у Вікіданих, Print Collectiond[14] Редагувати інформацію у Вікіданих, Пархомівський історико-художній музей Редагувати інформацію у Вікіданих і Берлінська галереяd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Малевич Казимир Северинович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малевич.

Життєпис

ред.
 
Запис про народження та хрещення Казимира Малевичева (так у документі) в метричній книзі римо-католицького костела міста Києва
 
Герб роду Малевичів
 
Казимир Малевич, бл. 1900 р.

Народився 11 (23) лютого 1879(18790223) року в Києві в католицькій сім'ї Северина та Людвіки Малевичів[15][16]. Раніше вважалося, що місцем народження Малевича є будинок, що не зберігся до цього часу, за адресою Бульйонська вулиця, 15. За останніми дослідженнями, місцем народження художника був будинок його тітки Марії Оржеховської за Жилянською вулицею, нині ця територія — між двома житловими будинками: комплексом «Дипломат Холл» та сусідньою будівлею 1970—1980 років[17][18]. У родині Малевичів, що мали польське коріння, було 14 дітей.[19] Батько був інженером цукрового виробництва, тому сім'я часто переїжджала з одного містечка до іншого, від однієї цукроварні до іншої.

До 17 років жив на Поділлі (Моївка), Харківщині (Пархомівка, 1890–1894[20], Білопілля), Чернігівщині (Вовчок, Конотоп).

Батько мріяв аби син став цукроваром, тому вороже поставився до захоплення малюванням. Мати ж, навпаки, підтримала його, сама купила йому професійні пензлі та фарби. Перше знайомство хлопця з художниками сталося у містечку Білопіллі Харківської губернії. «З Петербурга приїхали найзнаменитіші художники для писання ікон в соборі. — писав у спогадах Казимир Малевич. — Це нас сильно схвилювало, бо ми ще ніколи не бачили живих художників».[19] Вважають, що аматорським малюванням Малевич почав займатися в Конотопі, де його родина мешкала у 1894—1895 роках[21].

Малевич, виконуючи волю батька закінчив агрономічне училище.[19] Згодом вчився малювати у Миколи Пимоненка в Київській мистецькій школі (1895–1897).

Потому Малевич майже 10 років прожив у Курську, де одружився (подружнє життя згодом не склалося) та працював на Курсько-Московській залізниці. Він не полишав малювати й організував гурток з малювання.

1904 року переїхав до Москви. Вдосконалював майстерність в училищі живопису, скульптури і архітектури (1904–1905) та в студії Ф. Рерберга (1905–1910). У картинах першого періоду творчості намагався поєднати принципи кубізму, футуризму і експресіонізму. Брав участь у виставках об'єднань художників «Бубновий валет» (1910) і «Віслючий хвіст» (1912) та ін., на яких виставляв свої роботи, написані в неопримітивіському: («Селяни в церкві», 1911–12; «Врожай», 1911) та кубофутуристському стилі («Англієць в Москві», 1914).

1913 р. він оформлював постановку футуристичної опери «Перемога над Сонцем». На театральній сцені вперше було представлено «Чорний квадрат», створений Малевичем як декорація до спектаклю.[19]

Став одним із засновників абстрактного мистецтва. 1915 року започаткував новий модерністський напрям у мистецтві — супрематизм. 7 грудня 1915 року вперше виставив картину «Чорний квадрат на білому тлі», яка перетворилася на ікону абстрактного мистецтва.[22]. Згодом з'являється картина «Біле і чорне». Малевич видавав журнал «Supremus» (1916).

У 1919–1922 роках викладав у художній школі Вітебська, а в 1923–1927 роках — директор Інституту художньої культури в Ленінграді.

1927 року переїхав до Києва, де зусиллями Миколи Скрипника Малевичу було створено нормальні умови для творчості. Публікував статті на мистецьку тематику в журналі «Нова ґенерація» (1928–1929) у Харкові[23].

У 1927–1930 роках викладав у Київському художньому інституті, де в цей час працювали Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Вадим Меллер, Олександр Богомазов, Володимир Татлін, Василь Касіян, мав намір працювати з О. Архипенком. Але початок репресій в Україні проти інтелігенції змусив Малевича знову повернутись у Ленінград[24].

Після того як політичні обставини в СРСР стали погіршуватися, Малевич збирався переїхати до Європи. Він збирався до Європи всерйоз і надовго, тому він вивіз із собою, не розбираючи і не селекціонуючи, весь свій архів, який накопичився у нього до березня 1927 року. Цей архів Малевича зберігається в наш час в Берліні. Як вважає дослідник і видавець 5-томного зібрання творів К.Малевича А. С. Шацких, Малевич лишив у Берліні своєрідну «капсулу часу». Він «законсервував» своє життя в рукописах і документах за півтора десятка років. Широковідома його записка — «У разі смерті моєї або безвихідного тюремного ув'язнення …», поспіхом прикладена до берлінської «капсули», дає знати, що Малевич-інтуїтивіст добре розумів, що чекає на нього в СРСР.

Малевич планував переїхати до Києва в 1930 році, але коли він повернувся до Петербурга, де жила його родина, його несподівано заарештували. Восени 1930 року його звинувачують в польському шпигунстві, йому загрожує розстріл. Російській мистецтвознавиці Ірині Вакар[25][26] вдалося отримати доступ до кримінальної справи художника і виявити, що Малевич називав себе поляком та українцем.[25][26] У в'язниці він пробув три місяці. Там же більшовики катували його для збирання інформації, вприскуючи в сечогінний канал воду. Згодом Казимир отримав від таких тортур рак простати, що і стало причиною смерті 15 травня 1935.

Хворий Малевич запустив бороду та іронічно називав себе Карлом Марксом. Після самогубства Маяковського Малевич написав: «Я не можу піти, як він, але й жити тут більше не можу». Передчуваючи, що скоро хвороба скоротить його вік, сам готував ескіз домовини.[19]

Помер художник в Ленінграді, похований під Москвою. В роки Другої світової війни місце поховання було втрачене. Пізніше місцезнаходження поховання було встановлено групою активістів. Місце опинилось на колгоспному полі. У 1988 році пам'ятний знак Казимиру Малевичу був встановлений поблизу орієнтовно за два кілометри від реального погребіння. Знак має форму білого бетонного кубу з червоним квадратом на фасаді. Поруч є дім № 11 на вулиці Малевича в Німчинівці[27]. На тильній стороні пам'ятника розміщена табличка з текстом: «В цій місцевості 25 травня 1935 року був похований прах всесвітньо відомого художника КАЗЕМИРА МАЛЕВИЧА». Знак встановлений 30.7.1988 р.". У 2013 році на справжньому місці поховання праху Казимира Малевича було збудовано житловий будинок комплексу «Ромашково-2».

Писемна спадщина

ред.
  • Малевич К. По лестнице познания: Из неопубликованных стихотворений. Вступ. сл. Г. Айги). — 1991.
  • Малевич К. Лень как действительная истина человечества. С прилож. ст. Ф. Ф. Ингольда «Реабилитация праздности» (Предисл. и примеч. А. С. Шатских). — М.: серия «Библиотека Сергея Кудрявцева», 1994.
  • Малевич К. Собрание сочинений в 5 томах. (ред. А. С. Шатских) — тт. 1-5. — Москва: Гилея, 1995—2004.
    • Том 1. Статьи, манифесты, теоретические сочинения и другие работы. 1913—1929 (Общ.ред. А. С. Шатских)— 1995. — 393 с., ил. — ISBN 5-85302-025-0, ISBN 5-85302-026-9
    • Том 2. Статьи и теоретические сочинения, опубликованные в Германии, Польше и на Украине. 1924—1930. — 1998. — 372 с., ил. — ISBN 5-87987-002-2
    • Том 3. Супрематизм. Мир как беспредметность, или Вечный покой: С приложением писем К. С. Малевича к М. О. Гершензону (1918—1924) — 2000. — 389 с., ил. — ISBN 5-87987-015-4
    • Том 4. Трактаты и лекции первой половины 1920-х годов: С приложением переписки К. С. Малевича и Эль Лисицкого (1922—1925). — 2003. — 358 с., ил. — ISBN 5-87987-026-X
    • Том 5. Произведения разных лет: Статьи. Трактаты. Манифесты и декларации. Проекты. Лекции. Записи и заметки. Поэзия. — 2004. — 619 с., ил. — ISBN 5-87987-032-4
  • Kasimir Malevich. The Non-Objective World. / English translation by Howard Dearstyne from the German translation of 1927 by A. von Riesen from Malevich's original Russian manuscript, Paul Theobald and Company, Chicago, 1959.

Пам'ять в Україні

ред.
   
Ювілейна монета НБУ присвячена Казимиру Малевичу

У вересні 2012 року депутати Київської міської ради підтримали ініціативу професора Дмитра Горбачова та президента Асоціації європейських журналістів Артура Рудзицького про перейменування у Києві вулиці Боженка на вулицю Казимира Малевича. Тоді вважалось, що саме на цій вулиці (тоді — Бульйонській), народився художник. Подальші дослідження спростували цю версію[28].

2019 року, до 140-річчя від дня народження художника, Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 2 гривні присвячену Казимиру Малевичу.

Вулиця Казимира Малевича у місті Київ. Також є у містах Бровари, Вінниця, Суми.

У місті Харків вулицю Кошевого перейменували на вулицю Малевича.[29]

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ метрична книга
  2. ↑ метрична книга
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Kazimir Severinovich Malevich
  5. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  6. ↑ COURAGE Registry
  7. ↑ https://www.donneesquebec.ca/recherche/fr/dataset/musee-dart-contemporain-de-montreal-liste-dartistes-de-la-collection-domaine-public — 2015.
  8. ↑ Pobeda nad Solntsem
  9. ↑ Boerenvrouw met emmers
  10. ↑ ‘aF’ forma obema (‘aF’ vorm van volume)
  11. ↑ 3D interpretatie naar 'Segodnyashnye sooruzheniya (Moderne gebouwen)' van Kazimir Malevich
  12. ↑ Artists + Artworks
  13. ↑ zonder titel — 1922.
  14. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/322740
  15. ↑ а б Запис про народження у метричній книзі римсько-католицького костелу св. Олександра в Києві, 1879 рік // ЦДІАК України, ф. 1268, оп. 1, спр. 26, арк. 13зв—14.
  16. ↑ Деякі джерела називали помилкову дату народження — 11 [23] лютого 1878 року.
  17. ↑ Дослідники з'ясували, де саме в Києві народився Малевич // Укрінформ. — 2018. — 30 січня.
  18. ↑ Горбачов Д. Малевич і Україна. — К., 2006. — 456 с. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ а б в г д УІНП. 1879, народився Казимир Малевич. УІНП (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
  20. ↑ У Пархомівському художньому музеї зберігається одна робота українського авангардиста
  21. ↑ Ніна Велігоцька: «Сумнівів у тому, що це робота Малевича, в мене немає» // Golf Stream, 18.02.2009. Архів оригіналу за 17.09.2016. Процитовано 24.06.2016.
  22. ↑ Іконі абстрактного мистецтва — 100 років: «Чорний квадрат» Казимира Малевича. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  23. ↑ Тетяна Філевська: «Авангард — одна з найкращих альтернатив шароварно-гопачному проектові української культури, який уже всіх дістав» // Тиждень. — 2016. — № 23 (447). Режим доступу: http://tyzhden.ua/Culture/167046 [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Казимир Малевич. Київський період 1928—1930 / Упорядник Т. Філевська. — К., Родовід, 2016.
  25. ↑ а б Историк: “В некоторых анкетах 1920-х годов в графе ”национальность“ Казимир Малевич писал: украинец”. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  26. ↑ а б Радіо Свобода (23 лютого 2019), Малевич. Український квадрат | Документальний фільм, архів оригіналу за 25 квітня 2020, процитовано 23 лютого 2019
  27. ↑ Географічні координати 55°43′17″ п. ш. 37°20′17″ с. д.
  28. ↑ Дослідники з'ясували, де саме в Києві народився Малевич. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 30 липня 2021.
  29. ↑ Перейменування вулиць у Харкові: ще 367 (перелік). Слобідський край (укр.). Процитовано 2 травня 2024.

Посилання

ред.

Джерела

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малевич_Казимир_Северинович&oldid=44173655