Вікіпедія

Луїс де ла Фуенте

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем де ла Фуенте.

Луїс де ла Фуенте (ісп. Luis de la Fuente, нар. 21 червня 1961, Аро) — іспанський футболіст, що грав на позиції лівого захисника та півзахисника. Після завершення ігрової кар'єри — тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб збірної Іспанії.

Ф
Луїс де ла Фуенте
Особисті дані
Народження 21 червня 1961(1961-06-21) (63 роки)
  Аро, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Позиція лівий захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
1976–1978 Іспанія «Атлетік Більбао»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978–1982 Іспанія «Більбао Атлетік» 59 (3)
1981–1987 Іспанія «Атлетік Більбао» 146 (1)
1987–1991 Іспанія «Севілья» 86 (3)
1991–1993 Іспанія «Атлетік Більбао» 22 (1)
1993–1994 Іспанія «Алавес» 30 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1999–2000 Іспанія «Португалете»
2000–2001 Іспанія «Ауррера» (Віторія)
2001–2005 Іспанія «Севілья» (мол.)
2005–2006 Іспанія «Атлетік Більбао» (мол.)
2006–2007 Іспанія «Більбао Атлетік»
2009–2010 Іспанія «Більбао Атлетік»
2011 Іспанія «Алавес»
2013–2018 Іспанія Іспанія U-19
2014–2018 Іспанія Іспанія U-18
2018–2022 Іспанія Іспанія U-21
2021 Іспанія Іспанія U-23
2022— Іспанія Іспанія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Це стаття про іспанського футболіста, а потім тренера. Про однойменного мексиканського футболіста див. статтю Луїс де ла Фуенте і Ойос

Ігрова кар'єра

ред.

Народився 21 червня 1961 року в місті Аро. Вихованець футбольної школи клубу «Атлетік Більбао». З 1978 року виступав за резервну команду, «Більбао Атлетік», у якій провів чотири сезони в Сегунді Б, взявши участь у 59 матчах чемпіонату.

8 березня 1981 року дебютував за першу команду «Атлетік Більбао» у матчі Ла Ліги, вийшовши на заміну в другому таймі проти «Валенсії» (0:0)[1]. Відіграв за клуб з Більбао наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Атлетика», був основним гравцем команди. За цей час двічі поспіль виборював титул чемпіона Іспанії, а 1984 року виграв також Кубок Іспанії, зробивши «золотий дубль».

У липні 1987 року уклав контракт з «Севільєю»[2], у складі якої провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Севільї» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. 1991 року за 20 млн песет повернувся назад у «Атлетік Більбао»[3], але цього разу вже не був основним гравцем, зігравши лише 22 матчі за два сезони.

Завершував професійну ігрову кар'єру у клубі «Алавес», за який виступав протягом 1993/94 років, взявши участь у 30 матчах Сегунди Б.

Кар'єра тренера

ред.

Розпочав тренерську кар'єру в клубі «Португалете» в регіональних лігах. Після цього 2000 року його призначили головним тренером клубу Сегунди «Ауррера» (Віторія)[4], але звільнений у березні наступного року.

З 2001 року працював з юнацькими командами «Севільї», а 2005 року перейшов на цю ж роботу у рідний «Атлетік Більбао». Також у 2006—2007[5] і 2009—2010 роках[6] де ла Фуенте працював із резервною командою, «Більбао Атлетік»[7].

13 липня 2011 року очолив клуб Сегунди Б «Алавес»[8], але вже 17 жовтня був звільнений через низькі результати (3 перемоги, 4 нічиї та 2 поразки)[9].

5 травня 2013 року очолив юнацьку збірну Іспанії[10], з якою виграв Юнацький чемпіонат Європи 2015 року до 19 років в Греції, а з командою до 18 років виграв Середземноморські ігри у 2018 році[11].

24 липня 2018 року, після звільнення Альберта Селадеса, очолив молодіжну збірну Іспанії[12]. З цією командою виграв молодіжний чемпіонат Європи 2019 року в Італії[13] та став півфіналістом наступного молодіжного чемпіонату Європи 2021 року в Угорщині та Словенії[14].

Улітку 2021 року де ла Фуенте керував олімпійською збірною Іспанії на футбольному турнірі Олімпійських ігор-2020 в Токіо, привівши свою команду до срібних нагород.

У грудні 2022 року призначений головним тренером збірної Іспанії з футболу[15].

Титули і досягнення

ред.

Як гравця

ред.
«Атлетік Більбао»: 1982/83, 1983/84
«Атлетік Більбао»: 1983/84

Як тренера

ред.
Іспанія U-19 : 2015
Іспанія U-18 : 2018
Іспанія U-21: 2019
Іспанія: 2024[16]
Іспанія: 2022-23

Примітки

ред.
  1. ↑ 0–0: Abdicación valencianista ante el Athletic [0–0: Valencianista abdication against Athletic]. Mundo Deportivo (ісп.). 9 березня 1981. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 12 жовтня 2015.
  2. ↑ El lateral del Athletic De la Fuente firma hoy contrato por el Sevilla [Athletic's full back De la Fuente signs contract with Sevilla today]. ABC (ісп.). 6 липня 1987. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 12 жовтня 2015.
  3. ↑ El Sevilla traspasa a De la Fuente al Athletic de Bilbao por veinte millones [Sevilla transfer De la Fuente to Athletic de Bilbao for twenty millions]. ABC (ісп.). 5 вересня 1991. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  4. ↑ Una apuesta para dar un salto cualitativo [A bet to make a jump of quality]. Mundo Deportivo (ісп.). 2 вересня 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  5. ↑ Luis de la Fuente, new Bilbao Athletic coach. Athletic Bilbao. 8 липня 2006. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 12 жовтня 2015.
  6. ↑ Luis de la Fuente ya trabaja con el Bilbao Athletic [Luis de la Fuente already works with Bilbao Athletic]. El Correo (ісп.). 8 липня 2009. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 12 жовтня 2015.
  7. ↑ Luis de la Fuente, the new delegate. Athletic Bilbao. 16 липня 2007. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 12 жовтня 2015.
  8. ↑ Luis de la Fuente retorna al Alavés como entrenador después de 17 años [Luis de la Fuente returns to Alavés as a manager 17 years later]. Marca (ісп.). 13 липня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  9. ↑ El Alavés destituye a su técnico Luis de la Fuente [Alavés sack their manager Luis de la Fuente]. Marca (ісп.). 16 жовтня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  10. ↑ La Federación Española ficha a Luis De la Fuente, que dirigirá la Sub'19 [The Spanish Federation signs Luis De la Fuente, who will manage the under-19s]. El Correo (ісп.). 5 травня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  11. ↑ Luis de la Fuente triunfa en los Juegos del Mediterráneo — Harenses. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
  12. ↑ OFICIAL: Luis de la Fuente seleccionador sub 21 [OFFICIAL: Luis de la Fuente under-21 manager] (Spanish) . El Desmarque. 24 липня 2018. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  13. ↑ U-21 Spain Squad. UEFA. 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
  14. ↑ UEFA.com. Spain-Portugal | Under-21. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  15. ↑ Новим тренером збірної Іспанії став коуч молодіжної команди Луїс де ла Фуенте. Укрінформ (українською) . 8 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
  16. ↑ Spain 2-1 England: Late Oyarzabal winner earns La Roja record fourth EURO crown (англ.). УЄФА. 14 липня 2024. Процитовано 15 липня 2024.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїс_де_ла_Фуенте&oldid=43067832