Леванідов Андрій Якович

Леванідов Андрій Якович (? — 26 лютого 1802) — російський воєначальник, намісник Слобідської України, збирач української старовини і меценат. 1785 — шеф Стародубського карабінерного полку (див. Карабінери). 1787 — командувач 2-ї кавалерійської бригади (т. зв. Української армії), куди входили Стародубський та Київський карабінерні полки. 1790–94 — корпусний командир у Києві. Від 13 березня 1796 до 9 січня 1797 — генерал-губернатор Харківського намісництва та водночас (з 13 березня 1796 до 12 грудня 1796) — Воронезького намісництва. На цій посаді чимало зробив для благоустрою Харкова. Протегував українському історикові Архипу Худорбі та композиторові Артему Веделю. Збирав матеріали з історії України (по ньому лишився т. зв. Андрія Леванідова Малоросійський літописець, укладений на початку 1790-х рр.).

Леванідов Андрій Якович
рос. Андрей Яковлевич Леванидов
Народився	1747
Помер	26 лютого 1802(1802-02-26)
Діяльність	офіцер
Учасник	російсько-турецька війна
Військове звання	генерал-лейтенант
У шлюбі з	Q126909335?
Нагороди

Джерела

• Вирський Д. С. Леванідов Андрій Якович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Література

• Мезько-Оглоблін О. Андрій Леванідов. В кн.: Люди Старої України та їхні праці. Острог–Нью-Йорк, 2000.