Курська губернія

Курська губернія
Герб
Дата створення / заснування	12 (23) грудня 1796
Офіційна назва	рос. Курская губерния
Країна	Російська імперія
Столиця	Курськ
Адміністративна одиниця	Російська імперія Російська республіка Російська СФРР РСФРР Московська область Російська СФРР
Замінений на	Центрально-Чорноземна область
На заміну	Курське намісництво
Курська губернія у Вікісховищі

Ку́рська губе́рнія — одна з центральних чорноземних губерній європейської частини Російської імперії, що належали Київській губернії, утворена в 1796. Центр — місто Курськ. Площа губернії становила 40 821 квадратну версту. Населення на 1897 становило 2 371 012 осіб.

16 жовтня 1925 до складу УРСР від Курської губернії було передано Путивльський повіт (окрім Крупецької волості) та Криничанську і Миропільську волості Суджанського повіту.

Повіти

У 1727 році зі складу Київської губернії була виділена Бєлгородська губернія, до складу якої були включені провінції Бєлгородська, Орловська, Севська, а також частина Української лінії і 5 полків слободських козаків Київської губернії (у самій Київській губернії залишилося 10 українських полків). Згодом з Бєлгородської губернії була виділена Курська губернія.

Курська губернія мала 15 повітів:

1. Білгородський;
2. Грайворонський;
3. Дмитріївський;
4. Корочанський;
5. Курський;
6. Льговський;
7. Новооскільський;
8. Обоянський;
9. Путивльський;
10. Рильський;
11. Старооскольський;
12. Суджанський;
13. Тимський;
14. Фатежський;
15. Щигровський.

Губернатори

• 1797—1798 — Бурнашев Іван Миколайович
• 1798—1799 — Комбурлей Михайло Іванович
• 1799—1803 — Верьовкін Олександр Матвійович
• 1803—1806 — Протасов Павло Іванович
• 1806—1811 — Прозоровський Дмитро Олександрович
• 1811—1818 — Нелідов Аркадій Іванович
• 1818—1826 — Кожухов Олексій Степанович
• 1826—1830 — Лісовський Степан Іванович
• 1830—1831 — Ганскау Яків Федорович
• 1831—1834 — Демидов Павло Миколайович
• 1834—1835 — Паскевич Степан Федорович
• 1835—1839 — Муравйов Михайло Миколайович

Особливості етнічного складу населення

Населення Курської губернії за переписом 1897 року

Частка українськомовного населення в повітах Курської губернії за даними перепису населення 1897 року

Північні та центральні повіти губернії, що не були частиною Східної Слобожанщини, мали майже повністю російське населення — Фатежський 99,87 % росіян, Щигровський 99,76 %, Дмитріївський 99,18 %, Тимський 98,87 %, Курський 97,19 %, Льговський 95,15 %, Старооскольський 91,35 %.

Південні ж повіти, суміжні з Харківською губернією, які були частиною Східної Слобожанщини, мали змішане населення, подекуди з перевагою українців — так, Грайворонський населяло 58,58 % українців, Путивльський 52,52 %, Новооскільський 51,01 %.

Українці становили майже половину (47,92 %) населення Суджанського повіту, третину (34,31 та 30,09 % відповідно) населення Корочанського та Рильського повітів, п'яту частину (21,23 %) населення Білгородського повіту, десяту частину (10,74 %) Обоянського повіту. Льговський та Старооскольський повіти були «перехідними» зі смуги заселення росіян до українців, адже мали відповідно 4,48 та 8,81 % населення українців.

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року серед чоловіків призовного віку Курської губернії українців було 23,7 %, росіян — 76,19 %, інших національностей — 0,11 %; значна частка українців була серед чоловіків призовного віку Грайворонського (56,3 %), Новооскільського (54,9 %), Путивльського (49,6 %), Суджинського (46,2 %), Рильського (41,6 %), Білгородського (34 %), Короченського (27,1 %), Старооскільського (12,2 %), Обоянського (11,2 %) та Льговського (9,5 %) повітів.

Посилання

• Очільники губерній на «Хронос» [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• Курська губернія. Історична довідка [Архівовано 30 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• перепис населення 1897 року. Курська губернія [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)