Кріосфера — (від грец. Kryos — холод і spháira — куля) — одна з географічних оболонок певної планети. Кріосфера характеризується наявністю або можливістю існування льоду.

Історія

ред.

Термін «кріосфера» і його визначення було запропоноване в 1923 р. польським вченим А. Б. Добровольським, вчення про кріосферу розвинуте українським вченим В. І. Вернадським та ін. К. включає кріолітозону, льодовики, кріогалінові води.

Межі кріосфери

ред.

Кріосфера розташована в межах теплової взаємодії атмосфери, гідросфери і літосфери. Кріосфера тягнеться від верхніх шарів земної кори до нижніх шарів іоносфери.

Кріогенні утворення

ред.

Кріосфері властиві численні кріогенні утворення:

  • системи крижаних хмар
  • сніжний покрив
  • крижаний покрив водоймищ
  • льодовики гір
  • льодовикові покриви
  • сезонне замерзання ґрунту
  • гірські породи з підземними льодами.

Властивості

ред.

Кріосфера характеризується негативною або нульовою температурою, при якій вода, що міститься в пароподібному, вільному або хімічно і фізично пов'язаному з іншими компонентами стані, може існувати в твердій фазі (лід, сніг, іній та інші).

Температура 0°С визначає рівновагу між хімічно чистим льодом і водою. У природних умовах різні домішки і розчинені речовини, а також поверхневі сили і тиск знижують точку замерзання води, внаслідок чого в межі крілітозони потрапляє і рідка фаза води в тимчасово або стійко охолодженому нижче 0°С стані.

Кріолітозона включає також безводні товщі гірських порід і відносно сухі повітряні маси з негативною температурою, в яких природними або штучними шляхами можуть створюватися умови для конденсації води, а тим самим і формування її твердої фази.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • (рос.) Асеев А. А. Древние материковые оледенения Европы. — М. : Наука, 1974.

Посилання

ред.