Котора еквадорський
| Котора еквадорський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pyrrhura orcesi Ridgely & Robbins, 1988 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Котора еквадорський[2] (Pyrrhura orcesi) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Ендемік Еквадору. Вид названий на честь еквадорського зоолога Густаво Оркеса[es][4].
Опис
ред.Довжина птаха становить 22 см, вага 65-75 г. Забарвлення переважно зелене. У самців лоб і обличчя червоні. Края крил і кінчик хвоста червоні, махові пера синюваті. Верхня частина грудей і шия з боків сірі, на животі тьмяно-червона пляма. Гузка червонувата. Очі темно-карі, навколо очей плями білуватої голої шкіри. Лапи темно-сірі, дзьоб роговий.
Поширення і екологія
ред.Еквадорські котори мешкають на західних схилах Західного хребта Еквадорських Анд, в провінціях Ель-Оро і Асуай. Вони живуть у вологих і хмарних тропічних лісах. Зустрічаються зграйками по 4-15 птахів, на висоті від 300 до 1800 м над рівнем моря, переважно на висоті від 800 до 1300 м над рівнем моря. Іноді утворюють зграї до 60 птахів. Живляться плодами, зокрема фікусами, плодами і квітками Cecropia. Сезон розмноження триває з листопада по березень. Еквадорські котори гніздяться в дуплах дерев. Їм притаманне колективне гніздування, коли парі, що гнізиться, допомагає до 6 птахів-помічників.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція еквадорських котор становить від 350 до 1500 дорослих птахів, з яких майже половина мешкає в заповіднику Буенавентура. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Pyrrhura orcesi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 27 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 283. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
ред.- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
Посилання
ред.- Schaefer, H. M., and Veronika Schmidt. Final Report El Oro Parakeet Project, Southwestern Ecuador 2002–2003. Rep. Google Docs. Web. 1 May 2010.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |