Комарівка (Переяслав-Хмельницький район)
Комарівка — колишнє село, входило до складу Переяслав-Хмельницького району Київської області. Зникло у зв'язку із затопленням водами Канівського водосховища
Комарівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район/міськрада | нині Бориспільський район |
Рада | Комарівська сільська рада; з 1960 р. Хоцьківська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | до 1750-х |
Існувало до | 1972 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°53′14″ пн. ш. 31°31′45″ сх. д. / 49.88722° пн. ш. 31.52917° сх. д. |
Карта | |
Мапа | |
З історії
ред.За часів Гетьманщини Комарівка належала до Другої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького. [1]
За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 89 хат козаків підпомічників, посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.[2]
За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 266 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — надвірного радника Семена Сулими, полковника Андрея і ад'ютанта Олександра Іваненків.[3]
З ліквідацією Київського намісництва село, у складі Переяславського повіту перейшло до складу Полтавської губернії.
На кінець ХІХ ст. Комарівка увійшла у Хоцьківську волость Переяславського повіту. На той час у селі проживало 366 осіб.
У 1930 році в селі Комарівка (разом з х. Безбородковим і Казенним) проживало 1533 чол.
Загальна кількість померлих під час Голодомору, занесених до сільрадівської книги запису актів про смерть — 264 особи. З них у 1932 році 61 чол. і в 1933 році — 203 чол.[4]
У лютому 1960 року сільські ради Городища, Комарівки і Хоцьок Переяслав Хмельницького району були об'єднані в одну — Хоцьківську сільраду.
У квітні 1972 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №191 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі деяких районів області» села Борок і Комарівка Хоцьківської сільради Переяслав-Хмельницького району були виключені з облікових даних «у зв’язку з переселенням жителів». Дані села були затоплені Канівським водосховищем. Частина жителів Комарівки переселилася до Черкаської області, а частина — до села Хоцьки.[5]
Посилання
ред.- ↑ Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769. Покажчик населених пунктів. — Київ, 1959. — С. 62.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 101
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 253
- ↑ Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.654 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 Січня 2021. Процитовано 12 Лютого 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки. Довідник. Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. —304 с.: іл. — С. 114, 140
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |