Кальянов Олександр Іванович
Олександр Іванович Кальянов (26 серпня 1947, Унеча, Брянська область, Російська РФСР — 2 жовтня 2020) — радянський і російський звукорежисер, естрадний співак, актор, композитор, аранжувальник, продюсер. Тричі лауреат премії «Шансон року». Друзі кличуть його Кальян Іванович[2].
| Кальянов Олександр Іванович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 серпня 1947 |
| Місце народження | Унеча, Брянська область, РРФСР, СРСР |
| Дата смерті | 2 жовтня 2020 (73 роки) |
| Місце смерті | Асукека-де-Енарес, Гвадалахара, Кастилія-Ла-Манча, Іспанія[1] |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Громадянство |  СРСР Росія |
| Професії | співак, аудіорежисер, актор, композитор, виробник, аранжувальник, музичний продюсер, винахідник |
| Співацький голос | бас |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | російський шансон |
| Псевдоніми | Кальян Иваныч і Кальяныч |
| kalianov.ru | |
Біографія
ред.Народився 26 серпня 1947 року в місті Унеча Брянської області в учительській родині Кальянових. Його батьки довгі роки викладали в міській середній школі № 2, а батько — Іван Юхимович Кальянів — Заслужений учитель Російської Федерації — в останні роки своєї педагогічної діяльності був директором цієї школи. Олександр Іванович теж навчався в школі № 2. Закінчив школу він із срібною медаллю. З дитинства любив музику і техніку, мріючи в своєму дорослому житті якось пов'язати ці захоплення. Після школи поступив в Таганрозький радіотехнічний інститут.
По закінченні інституту Олександр Іванович працював інженером на Брянському заводі напівпровідникових приладів, працював радіоінженером з музичним інструментам. На його рахунку — кілька винаходів у цій галузі.
З 1978 працював звукорежисером у Палаці спорту в Казані в складі групи «Шестеро молодих». Великий вплив на майбутнього співака зробило особисте знайомство з Володимиром Висоцьким, що відбулося під час концертів Висоцького в Казані. Кальянов працював звукорежисером і в інших колективах — «Червоні маки», «Фенікс», а також у Олександра Барикіна та Алли Пугачової. У 1984 році на репетиційній базі А. Пугачової в СКК «Олімпійський» Кальянов організував одну з перших приватних студій звукозапису в Москві «Тон-сервіс» (вважається, що саму першу приватну студію в СРСР створив Олександр Зацепін на початку 1970-х). З цього часу Кальянов працював також і як саунд-продюсер: безліч російських і зарубіжних артистів естрадних записували свої пісні на його студії.
Про початок своєї кар'єри в якості співака Кальянов сказав:
|
Мій перший альбом був написаний Ігорем Ніколаєвим. Ігор Ніколаєв та Алла Пугачова - це мої творчі «тато» й «мама». Алла переконала мене в тому, що я повинен вийти на сцену й співати, чого я дуже не хотів, якби не вона, я б ніколи не став артистом. Я не збирався ним бути. Якщо я і співав, то на прохання Ігоря Ніколаєва. Він сказав: «У тебе цікавий тембр, давай спробуємо тебе записати». І коли ми записали альбом, цей альбом розійшовся на касетах піратським шляхом, ще за радянської влади. Але вивести мене на сцену... Може, комплекси заважали. Та й бажання особливого не було, чесно кажучи. Але мені подобалося, що ці пісні подобаються людям. | 
|
У 1988 році Олександр Кальянов дебютував як співак на «Різдвяних зустрічах» Алли Пугачової з піснею «Старе кафе». Потім починає гастролювати.
У 1989 році першим записав у своїй студії Віку Циганову.
Олександр Кальянов гастролював по Росії, країнам СНД і за кордоном; виступав для російськомовної публіки (шість разів був в Америці, давав концерти в Ізраїлі, Німеччині).
З 1986 по 2005 рік вийшло десять альбомів Олександра Кальянова (нерідко «піратськими» виданнями).
Звукорежисерська студійна діяльність
ред.На студії Олександра Кальянова записували свої музичні твори наступні виконавці:
|
|
Також Олександр Кальянов, як професійний звукорежисер, працював з групами:
|
|
Дискографія
ред.Кліпи
ред.
|
|
|
|
Фільмографія
ред.- 1997 — «Новітні пригоди Буратіно» (музичний фільм)
- 2010 — «Братани 2», 6 серія, камео
Телебачення
ред.- Кальян-шоу (Дарьял-ТВ).
Нагороди
ред.Новаторська діяльність
ред.- Олександр Кальянов винайшов прилад для співу під фонограму. Суть його в можливості співати живцем і автоматичному включенні фонограми на нотах, що артист не потрапив[5].
Примітки
ред.- ↑ https://bryansk.news/2020/10/02/kalyanov/
- ↑ Фомин Ю. Кальян Иваныч [Архівовано 3 травня 2014 у Wayback Machine.] // liga-zvuka.su. — 2009. — 7 дек.(рос.)
- ↑ Шансон года 2002. Шансон года. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 9 жовтня 2013.
- ↑ События > Шансон года > «Шансон Года-2010»: полный аншлаг и ни одного случайного человека. РАДИО ШАНСОН. 7 квітня 2010. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 9 жовтня 2013.
- ↑ Гуру Кен (18 листопада 2004). КАЛЬЯНОВ изобрел прибор для пения под фонограмму. Guruken.Ru. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 9 жовтня 2013.