Кадубівці

село в Україні, у Заставнівському районі Чернівецької области
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ка́дубівці — село в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецької області. Славиться своєю культурою та мистецтвом. Центр Кадубовецької сільської громади.

село Кадубівці
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Тер. громада Кадубовецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA73060210010047346
Основні дані
Перша згадка 1589 [1]
Населення 3169
Територія 24,9 км²
Площа 3,87 км²
Поштовий індекс 59421
Телефонний код +380 3737
День села 15 серпня
Географічні дані
Географічні координати 48°34′50″ пн. ш. 25°46′13″ сх. д. / 48.58056° пн. ш. 25.77028° сх. д. / 48.58056; 25.77028
Середня висота
над рівнем моря
257 м
Водойми Сільський став
Найближча залізнична станція Веренчанка
Відстань до
залізничної станції
3,83 км
Місцева влада
Адреса ради 59421 Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Кадубівці
Сільський голова Катеринчук Микола Дмитрович
Карта
Кадубівці. Карта розташування: Україна
Кадубівці
Кадубівці
Кадубівці. Карта розташування: Чернівецька область
Кадубівці
Кадубівці
Мапа
Мапа

CMNS: Кадубівці у Вікісховищі

Неподалік від села розташований ландшафтний заказник — «Кадубівська стінка», а також геологічна пам'ятка природи «Кадубівська лійка».

Коротка історія села

ред.

Перші письмові відомості про Кадубівці відносяться до XVI століття. В одній з молдавських грамот за 1589 рік визначаються межі села, як феодального володіння.

У 1858 році в селі була відкрита народні початкова школа.

У 1888—1890 роках на кошти громадян села було збудовано першу в селі кам'яну пам'ятну споруду — Храм Пресвятої Богородиці. Громада мала власну символіку: печатку з зображенням дерев'яного хреста, перед яким стоїть бик (відомі відбитки такої печатки, датовані 1857—1869 рр.).

В 1940 році Заснована Кадубовецька сільська рада.

В 1948 році утворилися два колгоспи «Шлях до комунізму» та Колгосп ім. Кірова.

3 червня 1947 р. (в «зелений» вівторок) у с. Кадубівці в бою з емґебістами загинуло шість повстанців: кущовий ОУН Георгій Куруляк-«Пік» (1925 р. н., із с. Дорошівці), Георгій Нуцуляк- «Криворіг» (1914 р. н., із с. Дорошівці), Петро Федорюк (1898 р. н., із с. Брідок), Іван Никоряк із с. Репужинці, а також охоронці керівника Заставнівського районного проводу ОУН — Іван Садківський-«Тиміш» (підірвався гранатою) та Манолій Поклітар (обидва із с. Брідок, 1927 р. н.).

1993 р. візит на Буковину митрополита УПЦ у Канаді Василя (Федака), уродженця с. Кадубівці.

Легенди про село

ред.

Легенди із села Кадубівці

Рештки ранньослов'янського поселення черняхівської культури (II—VI ст.) виявлено в урочищі «Кадуб» неподалік сучасного села. Це свідчить про безперевність землеробської традиції і заселення території, прилеглої до села, з давніх-давен і в наступні роки. Точний час заснування села невідомий. Етимологія назви «Кадубівці» вказує на її зв'язок із стародавнім поселенням в урочищі «Кадіб» з первісним значенням «криниця».

За місцевими переказами, першим поселенцем, що започаткував село Кадубівці, був якийсь Павуш, і пам'ять про нього закарбувалася в одному із осередків села — Павушівці. Поселившись на березі струмка, який перетинає сучасне село, залишився безіменним. Павуш обладнав на своєму обійсті криничку з журавлем. Вона збереглася донині і недавно дбайливо оновлена сільчанами.

«Божа матір»

Старожили розповідають про походження скульптури «Божої матері з дитям на руках», що прикрашає в'їзд в село.

Там підпис: 1852 рік.

Це було тоді, коли наш край входив до Австро-Угорської імперії, у середині ХІХ століття. В урочищі селища жила поміщицька сім'я. Там був їхній маєток. Селяни-кріпаки мусили відбувати панщину по 5-6 днів на тиждень. Тяжка була праця, за що-небудь били палицями. Та ще гірше доводилося селянам, які працювали в панському маєтку. Люта пані знущалась над людьми, ображала, наказувала людей бити. Завжди проклинала людей. Її улюбленими прокльонами були: «Щоб тебе гадина вкусила». Ці прокльони вона посилала кожному. Чи то Бог не стерпів такого знущання над людьми і вирішив покарати поміщицю, чи скривджені селяни підкинули в маєток багато змій. Вони розмножувались скрізь. Від укусу змії померла пані. Пан злякався такої смерті дружини і замовив скульптуру «Матері Божої» і поставив її біля свого двору, освятивши двір і статую.

В роки Першої світової війни (1914—1918 рр.) наш край був ареною жорстоких боїв. В 1916 р., коли йшли бої біля сіл Хрещатик, Звенячин, Василів, пострілами з гармат було збито постамент статуї «Божої матері».

Дідич-богач Давидович, який мешкав недалеко (зараз в селі стара контора, біля пам'ятника «Загиблим воїнам-односельцям»), наказав привести статую «Божої матері» в свій маєток і заховав. Коли стихли бої, він сім разів запрошував священика з церкви, який читав Біблію і освячував статую «Божої матері». Потім статую «Божої матері» поставили на попереднє місце (при в'їзді в село).

В часи Хрущовської антицерковної кампанії, коли закривались і руйнувались церкви, хрести, статую «Божої матері» було перенесено і поставлено на старе кладовище. Кадубівчани дбайливо доглядали, ставили свічки, квіти. І там вона простояла до 1992 року. В даний час, церковною громадою і жителями села під керівництвом Ільчука Івана Васильовича і Семенюка Василя Степановича статуя «Божої матері» перенесена на старе місце (при в'їзді в село) і освячена.

Вона стоїть при дорозі, прикрашаючи наше село. Щодоби повз неї проїжджають тисячі автомашин. Матір Божа допомагає всім подорожуючим, хто просить її допомоги.

«Кадубівська стінка»

ред.

Розташована між селами Кадубівці і Веренчанка. Кілька потоків із річок формують один, який, протікаючи через долину, раптом зникає через так звану «лійку» під землю, залишаючи долину сухою. Через велику відстань потік виходить на поверхню в реліктову долину, яка має класичні спелеокарстові форми і багата на цінну рослинність.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3222 особи, з яких 1490 чоловіків та 1732 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3283 особи[3].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,60 %
російська 0,33 %
румунська 0,03 %

Перепис населення Румунії 1930

ред.

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 2769 95,71 %
євреї 92 3,18 %
поляки 22 0,76 %
румуни 7 0,24 %
німці 3 0,10 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 2771 95,78 %
їдиш 48 1,66 %
німецька 35 1,21 %
польська 22 0,76 %
румунська 7 0,24 %
не вказали 10 0,35 %

Відомі люди

ред.
  • Митрополит Василій Федак — предстоятель УАПЦ в Канаді.
  • Євгеньєва Марія Василівна — музикант, педагог, публіцист.
  • Михайловський Володимир Іларіонович — поет, прозаїк, публіцист. Заслужений журналіст України.
  • Божик Валерій Іванович — адвокат. Народний депутат України 9-го скликання.
  • Волошин Олександр Іванович (Буковина), 02.01.1943, с. Кадубівці, тепер Заставнівського району) — український медик, доктор медичних наук, професор. У 1965 р. з відзнакою закінчив Чернівецький медичний інститут, згодом — аспірантуру при кафедрі факультетської терапії. Захистив кандидатську (1973) і докторську (1988) дисертації У творчому здобутку більше 640 наукових праць, з них 12 монографій, 7 навчальних посібників, 18 патентів на винаходи та корисні моделі. Підготував 18 кандидатів наук, 10 магістрів медицини. Під його керівництвом пройшли навчання 10 клінічних ординаторів-іноземців та 12 — вітчизняних лікарів. У 1995 р. присвоєно звання «Заслужений лікар України». Лауреат обласної премії імені ю. Федьковича. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров'я».
  • Марусяк Юрій Іванович (30.11.1956-15.06.2019) — музикант, аранжувальник, композитор, керівник аматорського народного духового оркестру та керівник хорового колективу.
  • Томоруґ Ілярій Омелянович (1893—1930) — четар УГА.

Примітки

ред.
  1. Кадубівецька бібліотека. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 вересня 2013.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 28 листопада 2018. (рум.)(фр.)

Посилання

ред.