Житомирський повіт (Волинська губернія)
Житомирський повіт (пол. Powiat żytomierski, рос. Житомерский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Київського воєводства Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. А пізніше — у Волинській губернії Російської імперії в 1804—1925 роках. Адміністративний центр — місто Житомир.
| Житомирський повіт | ||||
_(1796).png) | ||||
_zhitomyr.png) | ||||
| Губернія | Волинська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Житомир | |||
| Створений | 1804 | |||
| Скасований | 1923 | |||
| Площа | понад 7 600 км² | |||
| Населення | 433 859 (на 1897 рік) осіб | |||
Імперські часи
ред.Житомирський повіт у складі Волинської губернії займав значно більшу від нинішнього району територію, до якої входили частково або повністю сучасні Житомирський, Черняхівський, Хорошівський, Чуднівський, Пулинський, Романівський, Любарський, Андрушівський, Бердичівський, Ємільчинський і Коростенський райони і 5 сіл сучасного Коростишівського району.
На заході повіт межував з Новоград-Волинським, на півночі з Овруцьким повітами Волинської губернії, на сході з Радомишльським і Сквирським, на півдні з Бердичівським повітами Київської губернії і Вінницьким і Літинським повітами Подільської губернії. Займав площу 6740 верст² (понад 7 600 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 433 859 чоловік. З них 62,4 % — українці, 14,28 % — євреї, 5,69 % — поляки, 10,82 % — німці, 5,9 % — росіяни, 0,6 % — чехи[1].
Всіх поселень було 657, не рахуючи повітового міста. Повіт поділявся на 23 волості, яких потім стало 20. Житомир як центр губернії та повіту власної волості не мав.
| назва | центр | містечка (17) | |
|---|---|---|---|
| м. Житомир | |||
| 1 | Андрушівська волость | м. Андрушівка | Андрушівка |
| 2 | Барашівська волость | с. Бараші | |
| 3 | Бежівська волость | с. Бежів | |
| 4 | Коднянська волость | міст. Кодня | Кодня |
| 5 | Котелянська волость | міст. Котельня | Івниця, Котельня, Ліщин |
| 6 | Краснопільська волость | міст. Краснопіль | Краснопіль |
| 7 | Красносільська волость | с. Красносілка | |
| 8 | Кутузівська волость | міст. Кутузово | Кутузово |
| 9 | Левківська волость | міст. Левків | Левків |
| 10 | Мотовилівська волость | с. Мотовилівка | |
| 11 | Озадівська волость | с. Озадівка | Райгородок |
| 12 | Пулинська волость | міст. Пулини | Пулини |
| 13 | П'ятківська волость | міст. П'ятка | П'ятка |
| 14 | Солотвинська волость | с. Солотвин | Червона |
| 15 | Троянівська волость | міст. Троянів | Троянів |
| 16 | Ушомирська волость | міст. Ушомир | Ушомир |
| 17 | Фасівська волость | с. Фасова | |
| 18 | Черняхівська волость | міст. Черняхів | Черняхів |
| 19 | Чуднівська волость | міст. Чуднів | Чуднів |
| 20 | Янушпільська волость | міст. Янушпіль | Янушпіль |
- місту Житомир було підпорядковано наступні передмістя або поселення: передмістя Закам'янка, Кам'янка, Каракулі, Кривий Брід, Мальованка, Павликівка, Путятинка, Рогатки, Смоківка за Київською заставою, 1-а Смолянка, 2-а Смолянка, слободи Нижня Російська та Російська та табір при м. Житомир, хутори Айзика, Виговського, Врангелівка, Головачівка, Жникрути, Киналевського, Нова Рудня, Сидоренка «Смоківка», Стара Рудня, Упирівка, Хаботина «Смоківка», Якимів.
Повіт після 1921 року
ред.1921 року було утворено нові повіти — Коростенський та Полонський, внаслідок чого від Житомирського повіту відійшло 6 волостей — Краснопільська, Красносільська, Мотовилівська та Чуднівська — до Полонського повіту, Барашівська та Ушомирська — до Коростенського повіту.
Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Волинській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.
- ↑ Памятная книжка Волынской губернии 1915 год
Джерела
ред.- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)