Екіпаж (фільм, 1979)

«Екіпаж» (рос. «Экипаж») — російський радянський художній фільм, перший радянський фільм-катастрофа. Посів 6-те місце у прокаті в 1980 р. — понад 70 млн глядачів. Фільм складається з двох серій, різних за жанром, що органічно доповнюють одна одну. Перша серія — побутова мелодрама, друга — фільм-катастрофа.

Екіпаж
рос. Экипаж
Жанр	фільм-катастрофа побутова мелодрама
Режисер	Олександр Мітта
Сценарист	Юлій Дунський Валерій Фрид Олександр Мітта
У головних ролях	Георгій Жжонов Леонід Філатов Олександра Яковлєва
Оператор	Валерій Шувалов
Композитор	Альфред Шнітке
Художник	Кузнєцов Анатолій Володимировичd
Кінокомпанія	Мосфільм
Тривалість	135 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1979
IMDb	ID 0134633

В англомовному перекладі відомий як «Air Crew».

Сюжет

Дія відбувається в СРСР, наприкінці 1970-х. Герої фільму — екіпаж пасажирського літака Ту-154, що здійснює міжнародні рейси.

У командира екіпажу Андрія Васильовича Тимченко в сім'ї проблеми: дочка завагітніла, але одружуватися з батьком дитини відмовляється, і, попри те, що її вагітність протікає важко, вирішує народжувати.

Ігор Скворцов — бортінженер, змінює коханок одну за одною. Він домагається стюардеси Тамари, внучки старого друга командира екіпажу Тимченко, яка щойно прийшла в екіпаж. Але одна з колишніх коханок Скворцова компрометує його перед Тамарою. Тамара кидає Скворцова. Він робить Тамарі офіційну пропозицію, вона відмовляється. Після того, що сталося, Тимченко вважає Скворцова падлюкою і попереджає, що Скворцов летить з цим екіпажем воостаннє.

Скворцов у Москві випадково зустрічає Валентина Ненарокова — колишнього члена екіпажу Тимченко, і розуміє, що у Валентина в сім'ї не все гаразд. Валентин, одружившись, пішов з Московського авіазагону в малу авіацію пілотом вертольота. Він страждає від безперервних нападок і скандалів дружини Алевтини. Незабаром з'ясовується, що Алевтина не любить чоловіка, вступила в шлюб під натиском закоханого солідного чоловіка — льотчика зі столиці, який погодився одружитися з простою дівчиною з провінції. Заради шлюбу він проміняв великий літак (тоді Тимченко, Скворцов та Ненароков літали на Іл-18) на вертоліт Мі-2. Під тиском Алевтини подружжя вирішує розлучитися, за рішенням суду їх син Алік залишається з нею.

Після чергової щорічної медкомісії Тимченко розуміє, що його стан здоров'я погіршився, хоча до польотів його допустили. Другого пілота з екіпажу, Михайла, списують на землю за станом здоров'я.

Ненароков, отримавши зміну льотного завдання, першим зустрічає екіпаж космонавтів із космосу, про це написали у західноєвропейській пресі. Скворцов, будучи в Парижі, читає про це і просить свого командира допомогти повернути Ненарокова назад у велику авіацію, оскільки Алевтина і після розлучення не дала Валентину спокою: забороняла бачитися з сином, писала скарги на колишнього чоловіка, дійшовши навіть до міністра. Незабаром Алевтина з сином переїжджає жити в південне приморське місто, до її нового чоловіка; хлопчик вже називає Ненарокова дядьком, а нового чоловіка матері — татом.

Екіпаж літака, з новим другим пілотом — Ненароковим, отримує припис вчинити складний рейс до гірського міста нафтовиків Бідрі для евакуації працюючих там радянських співробітників. В аеропорту, в якому приземлився літак, відбувається землетрус. Все навколо горить і валиться, людей охоплює жах, виникає паніка. Злітно-посадкова смуга виявляється пошкодженою, один літак, який намагався злетіти, вибухає прямо на злітній смузі. Селевий потік, викликаний попередніми поштовхами, руйнує нафтопереробний завод, що знаходиться вище в горах, потік гарячих нафтопродуктів, що розлилися із зруйнованих резервуарів, рухається до аеропорту. Тимченко вирішує злітати, використовуючи руліжні доріжки в ролі злітної смуги. Ту-154 розганяється і злітає за декілька секунд до того, як весь аеродром заливає палаючий селевий потік, змішаний з нафтопродуктами.

При зльоті хвіст літака зачіпає падаюча освітлювальна вежа. Літак отримує серйозні пошкодження, благополучна посадка неможлива. Частково заблоковане кермо висоти, у фюзеляжі перед повітрозабірником утворилася тріщина, салон розгерметизовано. Ситуація за рамками будь-яких керівництв та інструкцій. Ненароков і Скворцов прорубують обшивку і по черзі вилазять до керма висоти. Їм вдається підлатати листи обшивки і звільнити кермо висоти, але тріщина корпусу продовжує зростати. Через погодні умови і брак палива екіпаж приймає рішення зробити посадку у своєму аеропорту Шереметьєво. При гальмуванні реверсом у літака відривається хвіст, але всі пасажири і члени екіпажу врятовані.

Чергова медкомісія відсторонює Тимченко від польотів. У нього трапляється серцевий напад. Його провідують в госпіталі товариші з екіпажу і дочка з онукою. Тамара збирається одружитися зі Скворцовим. Ненароков стає командиром корабля.

Ролі озвучували

• Георгій Жжонов — Андрій Васильович Тимченко, командир екіпажу
• Анатолій Васильєв — Валентин Георгійович Ненароков, другий пілот
• Леонід Філатов — Ігор Скворцов, бортінженер
• Олександра Яковлєва — Тамара, бортпровідниця, наречена Скворцова
• Ірина Акулова — Алевтина, дружина Ненарокова
• Катерина Васильєва — Анна, дружина Тимченка
• Марія Скворцова — Мешакова, мама Алевтини
• Галина Гладкова — Наташа, дочка Тимченко
• Юрій Горобець — Міша, диспетчер (до списання на землю — другий пілот)
• Олександр Павлов — штурман
• Олена Коренєва — Нонна, колишня коханка Скворцова
• Геннадій Матвєєв — вертольотчик, напарник Ненарокова
• Рома Монін — Алік, син Ненарокова (озвучує Клара Румянова)
• Іван Рижов — дід Тамари, старий друг Тимченко
• Комакі Куріхара — пасажирка літака, захопленого терористами
• Олександр Потапов — новий чоловік Алевтини
• Олексій Якубов — Костя, батько дитини Наталії
• Ірина Савіна — сестра Кості
• Антон Табаков — приятель Кістки (у титрах не вказаний)
• Іван Агафонов — кадровик міністерства цивільної авіації
• Ірина Санпітер — дівчина, якій Скворцов показує слайди
• Сергій Яковлєв — голова наради з порятунку літака
• Юрій Гусєв — учасник наради з порятунку літака
• Костянтин Захаров — суддя, слухає справу Ненарокова
• Микола Сморчков — міліціонер в аеропорту
• Микола Лебедєв — Сергій Іванович, голова медичної комісії
• Герман Юшко — представник «Аерофлоту» у Бідрі (озвучує Олександр Белявський)
• Павло Ремезов — інженер-будівельник, який проводжає дружину на літак в Бідрі;

Пасажири, взяті на борт у Бідрі:

• Олександр Пашутін — пасажир, що вивихнув щелепу
• Ганна Варпаховська — іноземка, яка віддала свій комбінезон Ненарокову
• Іван Воронов — поранений головбух
• Лариса Барабанова — дівчина-базіка
• Володимир Іванов — лікар
• Олександра Назарова — мама хлопчика, який заснув у хвості літака
• Володимир Маренков — пасажир, що піднявся, щоб допомогти екіпажу
• Вадим Александров — пасажир, який читає молитву
• Клара Румянова — пасажирка з сином
• Гурандо Габунія — пасажирка-грузинка

Виробництво

Ідея

Режисер Олександр Мітта звернувся до Юлія Дунського та Валерія Фріда з проханням написати сценарій видовищного фільму-авіакатастрофи. Після роману Артура Гейлі «Аеропорт» та подальшої його екранізації тема авіакатастроф стала вельми популярною в Голівуді. Однак ці картини в СРСР не демонструвалися. Заповнити вакуум повинна була аналогічна радянська стрічка.

Автори вирішили дещо змінити традиційний хід розповіді: першу серію присвятити особистим стосункам героїв, другу — безпосередньо боротьбі за виживання на борту літака. Для другої частини до участі в сценарії був залучений відомий авіаінженер і викладач Борис Уріновський. Сценарій, який отримав назву «Запас міцності», затвердили, стрічка з низьким бюджетом запущена у виробництво. Назва «Запас міцності» затверджена не була — прокатники вирішили, що вона не дуже касова. У ході зйомок, за пропозицією Мітти, її замінили на «Екіпаж».

Зйомки

З компанією «Аерофлот» вдалося домовитися, зйомки в московських аеропортах обійшлися недорого. Важче довелося з пошуками літаків, у той час списаних Ту-154 ще не було, але допоміг випадок: у Новосибірську при заправці загорівся літак. Врятувати вдалося тільки хвостову частину. Через три тижні цей шматок привезли до Москви, на ньому відзняли всі «повітряні» епізоди другої серії.

Зйомки були важкими і довгими, пройшли, в основному, на макетах. Нафтопереробний завод, який за сценарієм вибухає і горить через селевий потік, був макетом Омського нафтопереробного заводу. Мітта знімав з трьох точок, що дало можливість відібрати матеріал для подальшого монтажу.

Нагороди

• Премія Всесоюзного кінофестивалю за 1980 рік.
• На Всеросійському кінофестивалі в Душанбе в 1980 р. Спілка композиторів Таджикистану вручила спеціальний приз композитору Альфреду Шнітке за музику до фільму.
• Фільм удостоєний головного призу Товариства чехословацько-радянської дружби на Кінофестивалі трудящих у Чехословаччині в 1981 р.

Посилання

• Air Crew на сайті AllMovie (англ.)
• Air Crew на сайті IMDb (англ.)