Дієго де Альмагро
Дієго де Альмагро (ісп. Diego de Almagro, ісп. вимова: [ˈdjeɣo ðe alˈmaɣɾo]; близько 1475, Боланьо-де-Калатрава[4], Альмагро, Іспанія — 8 липня 1538, Куско, Перу) — іспанський конкістадор, один з завойовників Перу, компаньйон і пізніше суперник Франсиско Пісарро.
| Дієго де Альмагро | |
|---|---|
| ісп. Diego de Almagro | |
 | |
| Народився | 1475[1][2][…] Альмагро, Сьюдад-Реаль, Кастилія-Ла-Манча, Іспанія |
| Помер | 8 липня 1538 Куско ·chokeholdd |
| Поховання | Куско |
| Країна | Іспанія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, конкістадор |
| Знання мов | іспанська |
| Військове звання | генерал |
| Діти | Diego de Almagro IId |
Біографія
ред.Дієго був позашлюбною дитиною, тому за іспанською традицією отримав прізвище за назвою міста, де народився (із часткою de — «з»), і виховувався в чужій сім'ї. Альмагро прибув у Новий Світ 30 червня 1514 року в складі експедиції, яку очолював Педраріас Тіснула. 1524 року Альмагро, Франсиско Пісарро і Ернандо де Луці організували експедицію в Перу, в якій Альмагро втратив око. Після цього Альмагро кілька разів повертався до Панами за підкріпленнями й запасами. Зрештою після кількох експедицій загін Пісарро та Альмагро 1531 року досяг володінь інків. Незабаром імперія інків була захоплена конкістадорами.
1534 року король Іспанії розділив завойовані території на два губернаторства — Нову Кастилію (на території нинішнього Перу, між 1-ю і 14-ю паралелями), губернатором якої став Пісарро, і Новий Толедо (південь Перу і північ Чилі, між 14-ю і 25-й паралелями), відданий Альмагро. Велику частину території, що дісталися в управління Альмагро, ще належало дослідити й завоювати, і 3 липня 1535 року він вирушив з Куско на південь. Проте, там він не знайшов золота, яке прагнув знайти, і при цьому натрапив на наполегливий опір індіанців, що змусило Альмагро, дійшовши до 30 градуса південної широти, повернути назад у вересні 1536 року.
Коли 1537 року Альмагро повернувся, в Перу йшло антиіспанське повстання, яке очолив один з останніх імператорів інків Манко Капак. Скориставшись важкою для Пісарро ситуацією, Альмагро захопив Куско і завдав поразки армії, яку очолювали брати Пісарро, Ернандо і Гонсало. Брати Пісарро були захоплені в полон, а Альмагро 8 квітня 1537 року проголосив себе новим губернатором Перу. 12 липня він розгромив армію Алонсо де Альварадо, яка прибула, щоб звільнити братів Пісарро з полону. Гонсало Пісарро і Алонсо де Альварадо вдалося втекти з полону Альмагро. Пісарро почав переговори з Альмагро, прагнучи відтягнути час; урешті-решт йому вдалося умовити Альмагро відпустити Ернандо і відправити до Іспанії по декілька офіцерів з обох боків для остаточного залагоджування конфлікту. Але після звільнення свого брата Пісарро порушив перемир'я і продовжив війну з Альмагро, становище якого стало ще скрутнішим через хворобу, яка почалася у нього. 26 квітня 1538 роки неподалік від Куско відбулася вирішальна битва, в якій переміг Пісарро. Альмагро потрапив у полон, був засуджений до смерті й 8 липня обезголовлений.
Примітки
ред.- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Nationalencyklopedin — 1999.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Mario Góngora. Los Grupos de Conquistadores en Tierra Firme (1509—1530). — Universidad de Chile, Centro de Historia Colonial, 1962. — P. 75.
Література
ред.- Куприенко С.А. Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — ISBN 978-617-7085-03-3.
- Пачакути Йамки Салькамайва, Куприенко С.А. Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — ISBN 978-617-7085-09-5.
- Талах В.Н., Куприенко С.А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — ISBN 978-617-7085-00-2.
Посилання
ред.- Біографія Альмагро (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |