Децим Лаберій
Деци́м Лабе́рій (106 — 43 роки до н. е.) — давньоримський письменник, майстер жанру мім часів пізньої Римської республіки.
Децим Лаберій | |
---|---|
Народився | 106 до н. е.[1][3][4] Стародавній Рим |
Помер | 43 до н. е.[1][2][…] невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | письменник, драматург, поет, mimographer, давньоримський військовий |
Знання мов | латина[2][5] |
Суспільний стан | equites[6] |
Батько | невідомо |
Мати | невідомо |
Життєпис
ред.Стосовно місця народження Лаберія немає відомостей. Він належав до давньоримського стану вершників. Як забавку складав міми. У часи Помпея, Цицерона та Цезаря він та Публій Сір були найвідомішими авторами мімічних творів. За переконаннями Лаберій був республіканцем й багато з його творів присвячена критиці Гая Цезаря. Окрім того темами Лаберія були побутові сценки, багато буффонади. Утім як для вершника складання мімів було не зовсім природно і в покарання Цезар наказав Лаберію у 46 році до н. е. виступити на сцені зі своїми творами у змаганні з Публієм Сіром. Це тягло за собою позбавлення звання вершника. У результаті Децим Лаберій переміг свого суперника й Цезар подарував йому 500 тисяч сестерціїв й каблучку вершника, що повернуло Лаберія до колишнього стану.
З робіт Лаберія відомо 43, але до тепер зберіглося лише 150 віршів. Найпопулярнішими є «Повни», «Салінатор» та «Діва».
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118778323 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Oxford Classical Dictionary / S. Hornblower, A. Spawforth, E. Eidinow — Oxford: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-173525-7
- ↑ Musisque Deoque. Un archivio digitale di poesia latina, dalle origini al Rinascimento italiano — 2005.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
Джерела
ред.- Iohannes Albertus Fabricius, Bibliotheca Latina (Hamburgi: Schillerus, 1712) textus pp. 285—286 (лат.)
- Werner A. Krenkel: Caesar und der Mimus des Laberius. Berichte aus den Sitzungen der Joachim-Jungius-Gesellschaft der Wissenschaften e.V., Hamburg, 12,1. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1994. (нім.)