Гупало Деонісій Мусійович
Гупа́ло Дени́с Мусі́йович (10 березня 1898, Нова Осота, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 9 лютого 1923, Київ, УСРР) — український революціонер, військовий діяч часів УНР та радянсько-української війни. Отаман Чорного лісу, боровся проти радянської окупації України. Одним з його земляків (односельчан), а можливо і далеких родичів є Михайло Сидорович Козир (1894—1930), червоний козак і партизан анархо-комуністичного спрямування, один з організаторів і керівників збройної боротьби за народовладдя на Алтаї в 1920х рр., командир одного з полків Народної Повстанської Армії Степового Алтаю.
Денис Мусійович Гупало | |
---|---|
Народився | 10 березня 1898 с. Нова Осота Чигиринського повіту Київської губернії |
Помер | 9 лютого 1923 (24 роки) Київ |
Національність | Українець |
Діяльність | військовослужбовець |
Відомий завдяки | Отаман Чорного лісу. |
Військове звання | Хорунжий |
Життєпис
ред.Денис Мусійович Гупало народився 10 березня 1898 року в селі Нова Осота Чигиринського повіту Київської губернії в родині представників старих козацько-християнських краю.
1917 року — рядовий 1-го стрілецького лейб-гвардії полку (Царське Село).
1917—1918 рр. — командир піших розвідників, навідник 4-го артилерійського дивізіону.
У 1919 році — був козаком 4-го Запорізького полку Армії УНР.
У 1920 році — служив козаком Першого кінного полку Степової дивізії Костя Блакитного.
Потім був хорунжим (півсотенний) повстанських загонів чорноліського отамана Миколи Кібця-Бондаренка (1920), начальника Холодноярського повстанського штабу Максима Терещенка, Дмитращенка та Хвилі (1921), У 1922 році — повстанський отаман Чорноліського полку.
Наприкінці вересня 1922 року — арештований разом з багатьма іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу у Звенигородці на інспірованому чекістами «з'їзді отаманів».
Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці м. Києва. 2 лютого 1923 року — Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу винесла Денису Гупалу смертний вирок. Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці.
Реабілітований 18 жовтня 2016 року[1].
Примітки
ред.- ↑ Суд реабілітував отаманів Холодного Яру. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
Джерела
ред.- http://ukrlife.org/main/evshan/zapovit8.htm [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=3662 [Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.]
- http://ukrlife.org/main/evshan/reness3.htm [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.]
- https://archive.today/20121222084143/http://www.dt.ua/3000/3150/35845/
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |