Грубінко Василь Васильович

український вчений-біолог, педагог, доктор біологічних наук, професор

Грубінко Василь Васильович (нар. 20 жовтня 1959, с. Лохово, Україна) — український вчений-біолог, педагог. Доктор біологічних наук (1995), професор (1999). Дійсний член Екологічної академії України (2000). Віце-президент Гідроекологічного товариства України, голова його Тернопільського обласного відділення.

Василь Васильович Грубінко
Василь Васильович Грубінко на конференції «Довкілля і здоров'я», ТДМУ, квітень 2016
Василь Васильович Грубінко на конференції «Довкілля і здоров'я», ТДМУ, квітень 2016
Василь Васильович Грубінко на конференції «Довкілля і здоров'я», ТДМУ, квітень 2016
Народився20 жовтня 1959(1959-10-20) (65 років)
с. Лохово, Мукачівський район, Закарпатська область, Україна
Країна УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьбіолог
Alma materТернопільський педагогічний інститут
Галузьбіологія
ЗакладТНПУ
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук

Життєпис

ред.

Василь Васильович Грубінко народився 20 жовтня 1959 року в селі Лохові Мукачівського району Закарпатської області, Україна.

Закінчив природничий факультет Тернопільського педагогічного інституту (1981, нині ТДПУ). Від 1997 — у цьому ВНЗ: завідувач кафедри загальної біології, одночасно від 1998 — проректор з навчальної роботи.

Коло наукових інтересів: екологічна біохімія і фізіологія тварин, біологічна системологія, екологічна освіта і виховання.

Наукові дослідження: молекулярно-метаболічні механізми адаптації організмів до екстремальних факторів середовища; інваріантні моделі та стійкість біологічних систем; біохімія гідробіонтів; інноваційні технології у вищій освіті.

Член спецради Д 76.051.05 Інституту біології, хімії та біоресурів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.[1]

Член експертної ради з питань житлово-комунального господарства, екології та надзвичайних ситуацій, енергозабезпечення та енергоефективності при Тернопільській міській раді.[2]

Доробок

ред.

Опублікував понад 200 наукових і навчально-методичних робіт, серед яких

  • монографія «Екологія, охорона природи, екологічна освіта і виховання» (Чернігів, 1996),
  • посібники «Лабораторний практикум з біотехнології» (2000; співавтор), «Загальна цитологія» (2001; співавтор).

Примітки

ред.
  1. Спецрада Д 76.051.05 [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Сайт ЧНУ.
  2. Перун, В. Хто увійшов в експертні ради в Тернополі [Архівовано 28 травня 2017 у Wayback Machine.] / Віра Перун // Вільне життя плюс. — 2016. — 2 лютого.

Джерела

ред.

Посилання

ред.