Геркулес
Геркуле́с — давньоримський герой і бог. Походить від давньогрецького героя Геракла.
| Геркулес | |
|---|---|
_Roman_117-188_CE_from_villa_of_the_emperor_Hadrian_at_Tivoli,_Italy_BM_2.jpg) Голова Геркулеса з віли імператора Адріана (Італія) | |
| Міфологія | Давньоримська |
| В інших культурах | Геракл |
| Батько | Юпітер |
| Мати | Алкмена |
| Діти | Авентин[d] і Fabiusd |
| Частина від | римська міфологія |
| Похідна робота | Herculesd і Herculesd |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У римлян
ред..jpg)
Римляни вподобали грецького Геракла та перенесли його культ на свій ґрунт. Імовірно, культ Геркулеса складався з елементів історії Геракла та місцевого героя, можливо, бога шлюбу, чоловіка Юнони чи богині землі Акки Ларенції.[1]
Геркулес у римлян є богом аристократії, раби не допускалися до святилищ. Натомість у деяких місцевостях його почитали як сільського й народного бога. Також він був богом армії, через що зображувався поруч з Марсом. У низці місцевостей, зокрема в Херсонесі, його шанували римські легіонери[1].
Серед епітетів — Віктор (лат. Victor, переможець) та Інвіктус (лат. Invictus, непереможний)[1].
Близько 187 року до н. е. у Римі на Марсовому полі збудували храм Геркулеса і муз, який прикрасили скульптурами героя і муз[2].
У Середньовіччі
ред.У середньовічному мистецтві зазвичай змішували давньогрецького Геракла та давньоримського Геркулеса. Зазвичай персонажа називали на римський манір Геркулесом.
Примітки
ред.- ↑ а б в П. Г. Аграфонов Многоликий Геракл // Ярославский педагогический вестник. 1998. № 3 [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Samuel Ball Platner, 1929, с. 255.
Джерела
ред.- Samuel Ball Platner, Thomas Ashby. Aedes Herculis Musarum // A Topographical Dictionary of Ancient Rome. — London, 1929. — С. 255.
|
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |