Володимир Олександрович

Великий князь Володимир Олександрович
Великий князь Володимир Олександрович
Народився	22 квітня 1847; Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	17 лютого 1909 (61 рік); Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Grand Ducal Burial Vaultd
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	державний діяч, військовослужбовець, архітектор
Знання мов	російська
Учасник	Російсько-турецька війна 1877–78
Членство	Петербурзька академія наук
Титул	Його Імператорська Високість Великий Князь Володимир Олександрович
Посада	член Державної ради Російської імперії
Військове звання	генерал, генерал-ад'ютант і генерал від інфантерії
Конфесія	православний
Рід	Романови
Батько	Олександр II (російський імператор)
Мати	Марія Олександрівна
Брати, сестри	Grand Duchess Alexandra Alexandrovna of Russiad, Микола Олександрович (син Олександра ІІ), Олександр III, Grand Duke Alexei Alexandrovich of Russiad, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович Романов, Prince George Alexandrovich Yuryevskyd, Юр'євська Ольга Олександрівнаd і Catherine Alexandrovna Yurievskayad
У шлюбі з	Марія Павлівна
Діти	Кирило Володимирович, Олена Володимирівна, Grand Duke Boris Vladimirovich of Russiad, Grand Duke Andrei Vladimirovich of Russiad і Grand Duke Alexander Vladimirovich of Russiad
Нагороди
	Орден Святого Георгія
	Золота зброя «За хоробрість» з алмазами
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Його́ Імпера́торська Висо́кість Вели́кий Кня́зь Володи́мир Олекса́ндрович (нар. 10 (22) квітня 1847, Санкт-Петербург — пом. 4 (17) лютого 1909, Санкт-Петербург) — 4-й син імператора Олександра II та імператриці Марії Олександрівни; сенатор, член Державної ради Російської імперії (з 1872), генерал-ад'ютант, генерал від інфантерії (з 1880), президент Академії мистецтв (1876—1909); молодший брат Олександра III, рідний дядько Миколи ІІ. Був одружений з донькою великого герцога Макленбург-Шверінського Марією Александріною Єлизаветою Елеонор.

Біографія

Палац Володимира Олександровича у Санкт-Петербурзі

У день свого народження (10 квітня 1847 року) був призначений шефом лейб-гвардійського Драгунського полку, який перебував у лейб-гвардійському Преображенському полку і лейб-гвардійському Саперному батальйоні.

Обіймав відповідальний пост Головнокомандувача військами Гвардії та Санкт-Петербурзького Військового Округу. 9 січня 1905 віддав історичний наказ — стріляти по натовпу, що прийшов під стіни Зимового палацу з петицією до царя. У жовтні 1905 року, у зв'язку зі скандальним одруженням старшого сина Кирила, покинув всі посади і подав у відставку.

Маніфестом імператора Олександра III від 14 березня 1881 був призначений регентом на випадок смерті імператора — до повноліття спадкоємця престолу Миколи Олександровича (або у випадку кончини останнього)^[3].

Посади:

Член Державної ради (з 1872);
Член Комітету міністрів;
голова Комісії зі спорудження храму Воскресіння Христового (з 1883);
почесний член берлінського православного церковного Свято-Князь-Володимирського братства (з 1890);
почесний голова Київського товариства старожитностей і мистецтв;
почесний член Миколаївської Інженерної академії (з 1899).

Помер 4 лютого 1909 року. Про його смерть було офіційно сповіщено Найвищим маніфестом того ж дня. 7 лютого відбулося перевезення тіла з його палацу в Петропавлівський собор, а 8 лютого — поховання й відспівування, яке очолив митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Антоній. На церемонії були присутні імператор (Микола ІІ), велика княгиня Марія Павлівна (вдова), інші члени імператорської сім'ї, голова Ради міністрів Петро Аркадійович Столипін, а також цар Болгарії Фердинанд I^[4].

Нагороди

Володимир Олександрович у нагородах

Російська імперія

Орден Андрія Первозванного (22 квітня 1847)
Орден Святого Олександра Невського (22 квітня 1847)
Орден Святої Анни 1-го ступеня (22 квітня 1847)
Орден Білого орла (22 квітня 1847)
Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (11 червня 1865)
Орден Святого Володимира
- 4-го класу (22 квітня 1868)
- 2-го класу з мечами (15 вересня 1877)
- 1-го класу (15 травня 1883)
Орден Святого Георгія 3-го ступеня (14 листопада 1877)
Золота зброя «За хоробрість» з алмазами (1877)
Портрет Його Величності для носіння на грудях (1896)
Діамантами всипаний портрет Імператорів Миколи I, Олександра II, Олександра III, Миколи II для носіння на грудях (1904)

Королівство Пруссія

Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (27 липня 1857)
- ланцюг (30 серпня 1872)
Орден Червоного орла, великий хрест (27 липня 1857)
Pour le Mérite (16 грудня 1877)

Королівство Італія

Вищий орден Святого Благовіщення (квітень 1869)
Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (квітень 1869)
Орден Корони Італії, великий хрест (квітень 1869)

Велике герцогство Баден

Орден Вірності (Баден) (29 серпня 1872)
Орден Церінгенського лева, великий хрест з ланцюгом (29 серпня 1872)

Інші країни

Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (8 червня 1857)
Орден Таковського хреста, великий хрест (Королівство Сербія; 27 липня 1857)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбург; 28 липня 1860)
Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1864)
Орден Слона (Данія; 14 червня 1866)
Орден Почесного легіону, великий хрест (Друга французька імперія; 6 червня 1867)
Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 17 червня 1867)
Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство; 28 червня 1867)
Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія; 22 листопада 1868)
Орден Серафимів (Шведсько-норвезька унія; 27 липня 1869)
Орден Леопольда I, великий хрест з ланцюгом (Бельгія; 13 червня 1870)
Орден Нідерландського лева, великий хрест (1 липня 1870)
Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 19 серпня 1872)
Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (Мекленбург; 22 квітня 1874)
Залізний хрест за переправу через Дунай в 1877 році (Об'єднане князівство Волощини та Молдови; 1878)
Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1880)
Орден Золотого руна (Іспанія; 29 жовтня 1891)
Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1897)
Орден хризантеми з ланцюгом (Японська імперія; 13 квітня 1902)
Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 29 грудня 1903)

Сім'я

Володимир Олександрович із сім'єю

16 серпня 1874 одружився в Петербурзі на Марії Павлівні (Марія Александріна Елізабета Елеонор), принцесі Мекленбург-Шверінській, старшій дочці великого герцога Мекленбург-Шверінського Фрідріха Франца II. Дружина приходилася йому троюрідною племінницею по лінії діда з боку батька (подружжя були нащадками російського імператора Павла I) і троюрідною сестрою по лінії бабки з боку батька (подружжя були правнуками пруського короля Фрідріха Вільгельма III і його дружини Луїзи Мекленбург-Стреліцкої).

Діти:

Олександр Володимирович (1875—1877);
Кирило Володимирович (1876—1938);
Борис Володимирович (1877—1943);
Андрій Володимирович (1879—1956);
Олена Володимирівна (1882—1957).

Родовід

16. Петро III

8. Павло I

17. Катерина II

4. Микола І

18. Фрідріх ІІ (герцог Вюртембергський)

9. Марія Федорівна

19. Фредеріка Бранденбург

2. Олександр II

20. Фрідріх Вільгельм II

10. Фрідріх Вільгельм III

21. Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська

5. Олександра Федорівна (дружина Миколи I)

22. Карл II (великий герцог Мекленбурзький)

11. Луїза (королева Пруссії)

23. Фредеріка Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська

1. Великий князь Володимир Олександрович

24. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)

12. Людвіг I Гессенський

25. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська

6. Людвиг II (великий герцог Гессенський)

26. Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський

13. Луїза Гессен-Дармштадтська

27. Людвіг Лейнінгенський

3. Марія Олександрівна (принцеса Гессен-Дармштадтська)

28. Карл Фрідріх Баденський

14. Карл Людвіг Баденський

29. Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська

7. Вільгельміна Баденська (герцогиня Гессенська)

30. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)

15. Амалія Гессен-Дармштадтська

31. Генріетта Пфальц-Біркенфельдська

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Владимир Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 644.
d:Track:Q23892903 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q21451679 d:Track:Q19908137
↑ «Правительственный Вѣстникъ». 15 (27) марта 1881, № 58, стр. 1.
↑ «Правительственный Вестник». 10 (23) февраля 1909, № 30, стр. 4—5.

Джерела

Крылов-Толстикович А., Барковец О., Великий князь Владимир Александрович. Изд. «Абрис». СПб., 2010. (рос.)
Шилов Д. Н., Члены Государственного совета Российской империи 1801—1906. СПб., 2007. — С.132—138. (рос.)

Посилання

Владимир Александрович Романов [Архівовано 31 серпня 2013 у Wayback Machine.], Биографический указатель, сайт «Хронос» (рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21401824"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q67129259|Lundy&nbsp;D.&nbsp;R.]]</i>_The_Peerage<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]</div>-1] а ^б ^в ^г Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q21451679">[[:ru:s:ЭСБЕ/Владимир_Александрович|Владимир_Александрович]]_//_''[[:d:Q23892903|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1892._—_Т.&nbsp;VIа._—_С.&nbsp;644.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23892903]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q21451679]][[d:Track:Q19908137]]</div>-2] а ^б ^в ^г ^д Владимир Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 644.
d:Track:Q23892903 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q21451679 d:Track:Q19908137

[3] «Правительственный Вѣстникъ». 15 (27) марта 1881, № 58, стр. 1.

[4] «Правительственный Вестник». 10 (23) февраля 1909, № 30, стр. 4—5.

[2]

[1]

[3]

[4]