Височанка
Височа́нка — село в Івано- Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Галицької міської громади.
| село Височанка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Галицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040090040024717 |
| Основні дані | |
| Населення | 478 |
| Площа | 3,6 км² |
| Густота населення | 132,78 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77166 |
| Телефонний код | +380 3431 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°1′33″ пн. ш. 24°35′19″ сх. д. / 49.02583° пн. ш. 24.58861° сх. д. |
| Водойми | Луквиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77101, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м.Галич, площа Волі. 1 |
| Карта | |
  Височанка | |
 Височанка | |
| Мапа | |
| |
Історія
ред.Перша письмова згадка про село датована 1620 р., коли осадник Гнат Височан заснував село Слобода Височанська. Однак через конфлікт із галицьким старостою село проіснувало не довго, а сам Гнат переселився до Бондарова, де очолив озброєний загін селян у боротьбі з татарськими набігами. З 1658 р.є звістки про село Височанка.
Син Гната Семен сформував 15-тисячну армію в 1648 р. і очистив Прикарпаття від польських військ та фортець, підтримавши національно-визвольну боротьбу гетьмана Б.Хмельницького з Польщею, але з відступом козацьких військ змушений був відійти разом з ними.
За іншими даними село було засновано під назвою Слобода при Вікторові, "з 1635 р. носить назву Височанка, на честь Семена Височана, який заснував село в 1614 році на землях села Вікторів".[1]
Після захоплення Галичини 1772 року Австрійською монархією, згідно нового адміністративного поділу (1782—1786 рр.), територія Височанки відійшла до Станіславського округу Королівства Галичини та Володимирії з центром у місті Львові.
На зламі XIX століття селом володіли представники польських незаможних родів. На початку XX століття село належало Ігнатію Закревському (585 га.). Основні економічні об'єкти Височанки — водяний млин і крамниця тютюнових виробів також належали Закревському. Другий млин перебував у руках С. Берго.
За Польщі у Височанці діяли господарсько-споживча спілка «Воля» (1924 р.), гурток товариства «Сільський господар» (1924 р.), осередок товариства «Сокіл» (1926 р., голова Михайло Жиляк). Польська «Стража добровільна пожарнича» існувала з 1928 року. В 1921 році у складі села було 594 гектари землі, а в 1931 — 738 гектари.
З 8 вересня 1934 року село Височанка належало до гміни Боднарів. Загальна площа села становила 10,69 кілометрів квадратних, земельних ужитків було 4,46 кілометрів квадратних, орної землі — 2,54 кілометрів квадратних.
Рішенням Галицької районної ради 06.03.2020 закрита школа.[2][3]
Відомі люди
ред.Примітки
ред.- ↑ Сіреджукк, Петро (1998). Люстрація Галича і староства 1629 року // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України: матеріали Міжнародної ювілейної наукової конференції. Івано-Франківськ - Галич: "Плай". с. 101-105. ISBN 966-7365-30-1.
- ↑ Височанська загальноосвітня школа І ступеня. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Про реорганізацію закладів освіти Галицького району.
Джерела
ред.- Історія села Височанка [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.]