Вервиця
Вервиця (д.-рус. вьрвь, староцерк.-слов. врьвь) — нитка, шнурок із нав'язаними вузлами (пізніше, додатково нанизували більшими чи меншими перлами, зернами, коралями чи іншими атрибутами).[1] У християнстві вервиця є засобом, який допомагає краще зосередитися на молитві.
Також вервицею називали коралове намисто.[2]
Історія
ред.
Вервиця відома з перших часів християнства — з II чи III ст. по Різдві. Першими почали вживати вервицю єгипетські пустельники, від них перейняли її грецькі ченці, а від грецьких — і руські.
На давніх малюнках видно перших руських ченців у Києві святих Антонія й Феодосія Печерських з вервицею в руках. Західні католицькі ченці перейняли вервицю зі Сходу.
Давньоруський «Номоканон» з XI ст. приписує у 87 правилі: «Вервиця хай має 103 вузли. На всякому вузлі хай мовить чернець приписану молитву». Коли хто вступає в чернечий стан, одержує вервицю зі словами: «Брате, прийми духовний меч, слово Боже…». Отже, вервиця — це духовний меч ченця, яким він має поборювати всі спокуси. Носять їх і православні єпископи.
|
Одним із чудових творів мистецтва є Страшний суд Мікеланджело на стелі Сікстинської капели. Ця фреска поєднує жах прокляття з радістю вічного спасіння у яскравій сцені, яка повинна надихнути будь-яку правдиву людину до святості. Серед панорами врятованих і проклятих – легко помітна фігура ангела, який підтягує мотузкою із намистинами (вервицею) дві спасенні душі.[3] | 
|
Див. також
ред.Примітки
ред.Джерела
ред.- Вервиця, чотки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 140. — 1000 екз.
- William Borst (31 грудня 2014). The Rosary: A Lifeline To Heaven. Catholic Journal.
Посилання
ред.- Що таке вервиця та яка її історія (02 жовтня 2021)
- Вервиця
- Вервиця Визволення
- Молись на Вервиці щодня. Як Молитися на вервиці
|
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |