Варшавський договір (1745)
Варшавський договір 1745 року (пол. Traktat warszawski) — дипломатичні угоди, підписані у Варшаві 8 січня 1745 року учасниками Четверного союзу: Великою Британією, Австрією, Голландською республікою та Саксонією, щоб підтримати визнання прагматичної санкції та підтримати кандидатуру Марії-Терезії на престолі Австрійської імперії. Той умовно оборонний союз було сформовано під час війни за австрійську спадщину та вже впродовж кількох місяців усі, хто підписав договір, стали союзниками проти Франції.
| Варшавський договір | |
|---|---|
 Вид на Варшаву XVIII століття | |
| Тип | Оборонний договір |
| Підписано | 8 січня 1745 |
| Місце | Варшава, Польща |
| Підписанти |  Королівство Велика Британія Голландська республіка Габсбурзька монархія Саксонське курфюрство |
Відповідно до умов договору курфюрст Саксонії Фрідріх Август II виставляв 30 000 солдатів в обмін на грошові субсидії від «морських держав» — британців і голландців[1]. Поряд із раптовою смертю баварського герцога Карла VII та виходом з війни Баварії, що підписала Фюссенський мир, Варшавський договір різко змінив баланс сил у Німеччині. Союзники, зрештою, успішно забезпечили визнання Марії-Терезії Аахенським миром 1748 року.
Примітки
ред.- ↑ Carlyle, Thomas. «Chapter XII.» In The Works of Thomas Carlyle, 145-68. Vol. XV. London: Chapman and Hall, 1898
Джерела
ред.- Skibiski, Mieczysaw (1913). Europa a Polska w dobie wojny o sukcesy austryacka v latach 1740-1745 (пол.) . W Krakowie Akademia Umiejtnoci, Nakl. Funduszu Nestora Bucewicza. Процитовано 20 вересня 2021.