Бойова техніка
Бойова́ те́хніка — сукупність всіх бойових і технічних засобів, частина військової техніки, яку використовують для ведення бою і забезпечення військ у бою і навчанні. До бойової техніки належать танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, гармати, пускові установки ракет, радіолокатори, літаки тощо.
.jpeg)
Походження терміна
ред.У документах, засобах масової інформації та усних виступах часто вживається термін «бойова техніка». Він виник із неофіційного розподілення військової техніки на бойову і допоміжну. Згідно з таким поділом до бойової техніки умовно можуть бути віднесені зброя з її носіями (наприклад, танк, літак, корабель), а також окремі комплекси озброєння та зразки зброї, що призначені безпосередньо для ведення бою і забезпечення військ у бою і навчанні.
Поява бойової техніки сягає глибокої давнини. Подальший її розвиток був пов'язаний із застосуванням у військовій справі металів, пороху, парової машини, двигуна внутрішнього згоряння та інших досягнень науки, техніки та машинного виробництва. Особливо швидке зростання темпів розробок та експлуатації бойової техніки відбувався наприкінці XIX і 1-й половині XX століття, здебільшого у зв'язку з Першою і Другою світовими війнами.
Швидкий розвиток бойової техніки є однією з вирішальних умов, що визначають рівень боєздатності сучасних армій. Бойова техніка становить головний матеріальний компонент військової могутності держав.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 32. — ISBN 00101-150. (рос.)