Бассін Філіп Веніамінович
| Філіп Веніамінович Бассін | |
|---|---|
| Филипп Вениаминович Бассин | |
 | |
| Народився | 2 січня 1905[1] Харків, Російська імперія |
| Помер | 7 березня 1992[1] (87 років) Москва, Росія |
| Поховання | П'ятницький цвинтар[d] |
| Країна |  УРСР →  Росія |
| Діяльність | психолог |
| Alma mater | Харківський медичний інститут |
| Галузь | медицина, психологія |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Батько | Веніамін Філіпович (Бейнеш Фішелевич) Бассін |
| У шлюбі з | Агнеса Володимирівна Бассіна |
Філіп Веніамінович Бассін (2 січня 1905, Харків — 7 березня 1992, Москва) — радянський психолог і нейрофізіолог, професор, доктор медичних наук, фахівець з психології несвідомого.
Інформація про родину
ред.Народився в Харкові, у сім'ї купця першої гільдії Веніаміна Філіповича (Бейнеша Фішелевича) Бассіна — голови правління товариства 3-ї Харківської єврейської молитовні «Ашкеназім»[2], що розміщувалась у Мордвинському провулку. Родина Бассіних проживала на Сумській вулиці, на розі Госпітального провулка[3]. У 1922—1927 роки батько науковця був головою Харківської єврейської релігійної громади. У період Громадянської війни родина жила в Києві, потім повернулася до Харкова.
Наукова діяльність
ред.Навчався у Харківському медичному інституті, по закінченню якого, у 1931 році почав працювати науковим співробітником в Українській психоневрологічної академії. З 1936 р. працював у Всесоюзному інституті експериментальної медицини (ВІЕМ, Москва), реорганізованому в 1945 р. в Інститут неврології АМН СРСР.
Професор з 1960 р. Почесний член Чехословацького національного медичного товариства ім. Пуркинє (1962). У 1985 удостоєний золотої медалі Німецької Академії психоаналізу. Один з ініціаторів та організаторів Тбіліського симпозіуму з проблеми несвідомого (1979).
В історії радянської психології відомий дискусіями про предмет психології з О. М. Леонтьєвим (1971—1972). Основними напрямками наукових пошуків та інтересів Бассіна були дослідження неусвідомлюваних форм вищої нервової діяльності, проблеми несвідомого, установки, проблеми передхвороби, психосоматики, психологічного захисту, подолання хвороби, інші проблеми психології особистості. Значною мірою саме завдяки Філіпу Бассіну до радянської психології з 60-х рр XX століття повернулись дослідження несвідомого — як неусвідомлюваних форм вищої нервової діяльності. Ці дослідження значно розширили і розвинули деякі ідейні підходи старої психоаналітичної школи.
Одна з перших значимих наукових робіт Філіпа Бассіна — «Порушення значення слів при шизофренії»[4] (1935, рукопис). Докторську захистив на тему «Аналіз коливань електричних потенціалів головного мозку при черепно-мозкових пораненнях»[5] (1958). Видана Ф. В. Бассіним у 1978—1985 рр. фундаментальна чотиритомна праця «Несвідоме» стала основою міжнародного інтердисциплінарного симпозіуму.
Основні наукові праці
ред.- Бассін Ф. В. Проблема «несвідомого» (Про неусвідомлювані форми вищої нервової діяльності) (1968)
- Бассін Ф. В. Несвідоме та поведінка
- Несвідоме. Природа, функції, методи дослідження. У 4-х т.(1978)
Бібліографія
ред.Як і багато інших вчених радянської доби, свої наукові здобутки Філіп Бассін друкував російською мовою.
- Бассин Ф. В. Проблема «бессознательного» (О неосознаваемых формах высшей нервной деятельности). [Архівовано 14 червня 2017 у Wayback Machine.] — Москва: Медицина, 1968. — 468 с.
- Бассин Ф. В. Бессознательное и поведение. [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] — Москва: Полиграф сервис, 2015. — 359 с. — ISBN 978-5-600-00912-7.
- Бассин Ф. В. О развитии взглядов на предмет психологии // Вопросы психологии: журнал. — 1971. — № 4. — С. 101—113.
- Бассин Ф. В. «Значащие» переживания и проблема собственно-психологической закономерности // Вопросы психологии: журнал. — 1972. — № 3. — С. 105—124.
- Бассин Ф. В. К развитию проблемы значения и смысла [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Вопросы психологии: журнал. — 1973. — № 6.
- Бассин Ф. В., Прангишвили А. С., Шерозия А. Е. К вопросу о дальнейшем развитии научных исследований в психологии (К проблемам установки, бессознательного и собственно психологической закономерности) // Вопросы психологии: журнал. — 1979. — № 5. — С. 82—96.
- Бессознательное. Природа, функции, методы исследования. В 4-х т. / под общ. ред. А. С. Прангишвили, А. Е. Шерозия, Ф. В. Бассина. — Тбилиси: Мецниереба, 1978. — 2278 с.:
- Т. 1. Развитие идеи. — 788 с.;
- Т. 2. Сон. Клиника. Творчество [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — 688 с.;
- Т. 3. Познание. Общение. Личность. — 798 с.;
- Т. 4. Результаты дискуссии. — Тбилиси: Мецниереба, 1985. — 464 с.
Примітки
ред.- ↑ а б Педагоги и психологи мира — 2012.
- ↑ Еврейские молитвенные дома г. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
- ↑ Улица Сумская, 53 [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.]: В. Ф. Бассину принадлежали дома № 55 (1909—1916) и № 55 (1914—1916)
- ↑ рос. «Нарушение значения слов при шизофрении»
- ↑ рос. «Анализ колебаний электрических потенциалов головного мозга при черепно-мозговых ранениях»
Джерела та посилання
ред.- Арнольд, О. Р. Звездный час Филиппа Вениаминовича Бассина // Природа. — 1999. — № 10. — С. 98—104.
- Савенко, Ю. С. Филипп Вениаминович Бассин — Вольтер отечественной психоневрологии (1905—1992) // Независимый психиатрический журнал. — 2006. — № 3.
- Бассин, Филипп Вениаминович / Ю. С. Савенко // История психологии в лицах. Персоналии / под. ред. Л. А. Карпенко. — (Психологический лексикон. Энциклопедический словарь в шести томах / ред.-сост. Л. А. Карпенко, под общ. ред. А. В. Петровского, ISBN 5-9292-0136-6). — М.: ПЕР СЭ, 2005. — С. 39—40. — ISBN 5-9292-0064-5.
- Ротенберг, В. С. Триумф бессознательного. [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- García, Luciano Nicolás. El Inconsciente como apertura Política: El encuentro entre Langer y Bassin en la U.R.S.S. (1971) // Actas del Encuentro Argentino de Historia de la Psiquiatría, la Psicología, y el Psicoanálisis. — 2011. — Volumen 12. — ISSN 1851-4812.
- Сторінка з працями Бассіна Ф. В. на порталі журналу «Вопросы психологии» (рос.) [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]