Антон Детлеф фон Плато

Антон Детлеф фон Плато (нім. Anton Detlev von Plato; 6 червня 1910, Люхов — 12 жовтня 2001, Люхов) — німецький штабний офіцер і воєначальник, оберст Генштабу вермахту, генерал-лейтенант бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Антон Детлеф фон Плато
Народився	6 червня 1910(1910-06-06) Люхов, Люнебург, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	12 жовтня 2001(2001-10-12) (91 рік) Люхов, Люнебург, Нижня Саксонія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	оберст
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Золотий німецький хрест Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія

Представник знатного нижньосаксонського роду. Син власника лицарської мизи Ебергарда фон Плато (1867—1941) і його дружини Шарлотти, уродженої графині фон Бернсторфф (1879—1967).

Після закінчення Гуманістичної гімназії в Зальцведелі 1 квітня 1930 року вступив в 14-й кінний полк Людвігслюсті. В 1933 році отримав офіцерське звання і був призначений ад'ютантом полку і командиром роти 3-го стрілецького полку. З жовтня 1940 по січень 1941 року пройшов підготовку офіцера Генштабу у військовій академії і був призначений 2-м офіцером Генштабу 1-ї танкової дивізії. У 1941/43 роках — квартирмейстер і 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) 4-го танкового корпусу і 5-ї танкової дивізії. З 11 жовтня 1944 року — начальник Генштабу 4-го танкового корпусу, з 28 листопада 1944 року — танкового корпусу «Фельдгеррнгалле». 8 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. У 1947 році звільнений.

Після проходження сільськогосподарського навчання з 1952 року працював в управлінні Бланка. У 1955 році вступив в бундесвер і був зарахований у Штаб Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі. З 1957 року — командир навчальної групи танкового училища в Мюнстері. У 1958/60 роках — військовий представник Німеччини при військовому комітеті НАТО у Вашингтоні. З 1 травня 1960 року — командир училища танкових військ у Мюнстері, з 1 жовтня 1963 року — 1-ї танкової дивізії в Ганновері. З 1 жовтня 1966 року — начальник штабу Північної групи армій НАТО. З 1 квітня 1968 року — командир командування територіальної оборони. 31 березня 1970 року вийшов у відставку.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (серпень 1942)
• Німецький хрест в золоті (11 квітня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (19 серпня 1944)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий офіцерський хрест

Література

• Bradley, Dermot (Hrsg.): Die militärischen Werdegänge der Generale und Admirale der Bundeswehr 1955—1997, Bd. 3, ISBN 978-3-7648-2382-5, S. 156ff.
• Klaus Naumann: Ein konservativer Offizier der reichswehrgeprägten Führungsgeneration — Generalleutnant Anton Detlev von Plato. In: Helmut R. Hammerich, Rudolf J. Schlaffer (Hrsg.): Militärische Aufbaugenerationen der Bundeswehr 1955 bis 1970. Ausgewählte Biografien. Oldenbourg, München 2011.
• Anton Detlev von Plato: . Gemeinschaft der Angehörigen der ehemaligen 5. Panzerdivision, Lüchow 1978.
• Anton Detlev von Plato Internationales Biographisches Archiv 37/1970 vom 31. August 1970, im Munzinger-Archiv
• Teuber R., Die Bundeswehr 1955—1995, Vol. 5 of Schriftenreihe Führung und Truppe, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002