Чергування звуків
Чергування — парадигматичне відношення між одиницями одного рівня мови, що полягає в їхній здатності заміняти одні одних у тому ж самому місці в структурі одиниці вищого рівня за певних синтагматичних або парадигматичних умов.
Класифікація
ред.Українська мова
ред.У сучасній українській мові при відмінюванні слів та утворенні нових відбувається чергування звуків.
Чергування приголосних
ред.До найпоширеніших належать:
- Викликані рефлексами першої палаталізації
До них належать такі чергування: г/ж, к/ч, х/ш (плуг — плужок, друг — дружба, дорога — дорожній, вік — вічний, око — очі, рука — ручний, парубок — парубче, пастух — пастуше, сухий — сушити).
- Викликані рефлексами другої палаталізації
До них належать такі чергування: г/з, к/ц, х/с. Це чергування відбувається перед закінченням -і в давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників чоловічого, жіночого та середнього родів (у давальному відмінку знахідка — знахідці, книга — книзі, облога — облозі, опалубка — опалубці, папка — папці, пересадка — пересадці, плаха — пласі, покупка — покупці, сім'янка — сім'янці, фабрика — фабриці, у місцевому: берег — на березі, блок — у блоці, відпустка — у відпустці, капелюх — на капелюсі, колега — на колезі, палатка — у палатці, поріг — на порозі, рейка — на рейці, техніка — техніці).
- Викликані рефлексами першої, другої і третьої палаталізацій
До них належать такі чергування: ц/ч, к/ц/ч, г/з/ж (отець — отче, лице — лик, палиця — палка, князь — княгиня — княжий).
- Викликані рефлексами йотації приголосних
До них належать такі чергування: г/ж, з/ж, к/ч, с/ш, д/дж, т/ч (лягти — лежу, возити — вожу, скакати — скачу, писати — пишу, водити — воджу, летіти — лечу).
- Викликані спрощенням груп приголосних
До них належать чергування, у яких при відмінюванні й словотворі випадає один чи кілька звуків. Вони виникли внаслідок спрощення груп приголосних, що з'явилися після занепаду редукованих (серце — сердечний, тижня — тиждень < д.-рус. сердьце - сердьчьнъ, тиждьня - тиждьнь).
- Викликані асиміляцією приголосних
- Викликані дисиміляцією приголосних
У деяких випадках чергування пояснюється рефлексами колишнього розподібнення приголосних, наприклад, [ч] перед [н] став вимовлятися як [ш] (мірочка — мірошник, ручка — рушник, сонячко — соняшник < д.-рус. мѣръчьникъ, ручьникъ, солньчьникъ).
Чергування голосних
ред.- Викликані явищем ікавізму в новозакритих складах
Чергування о/і та е/і виникло внаслідок подовження [о] і [е] в закритих складах після зникнення редукованих наприкінці слова.
- Викликані явищем аблауту
Іноді спостерігається чергування о/е в коренях: у дієслів присутній голосний [е], в іменників — [о] (зберу — збори, несу — ноша, лежу — ложе), а також чергування и/е в дієслівних формах недоконаного й доконаного видів (збираю — зберу). На відміну від інших чергувань воно має дуже давнє походження й сягає ще праіндоєвропейського періоду, аналогічну заміну дієслівного [e] на [o] в корені іменника можна знайти й в інших індоєвропейських мовах (пор. дав.-гр. φέρω — «несу» і φόρος — «принесене», «данина»; лат. tego — «покриваю» і toga — «покривало, тога»)[1].
В інших мовах
ред.- Російська
У російській мові існують чергування приголосних, теж пов'язані з рефлексами першої, другої і третьої палаталізацій, йотації приголосних. На відміну від української, в російській відсутнє явище ікавізму, але поширене чергування, пов'язане з переходом /е/ в /о/ («йоканням»): ведро («відро») — вёдер («відер»), гнездо («гніздо») — гнёзд («гнізд»), пчела («бджола») — пчёл («бджіл»), стекло («скло») — стёкол («стекол»).
- Польська
У польській мові так само наявні чергування приголосних, викликані рефлексами першої, другої і третьої палаталізацій, йотації приголосних. Багато чергувань голосних викликане лехітською переголосовкою: las («ліс») — w lesie («у лісі»), miasto («місто») — w mieście («у місті»), nieść («нести») — niosę («несу»), ręka («рука») — rąk («рук»), wieźć («везти») — wiozę («везу»).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Ю. В. Откупщиков. Покрывался ли стог? // К истокам слова. Рассказы о науке этимологии. — М. : Авалон, 2005. — С. 27. (рос.)
Джерела
ред.- Л. П. Павленко. Історична граматика української мови: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл / Лариса Петрівна Павленко. — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — С. 74-87.
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — 240 с. (рос.)