Алессандро Валіньяно
Алессандро Валіньяно (італ. Alessandro Valignano, 15 лютого 1539 — 20 січня 1606) — італійський католицький священик, отець-єзуїт, місіонер[4]. Візитатор Товариства Ісуса в Індії, Китаї і Японії.
| Алессандро Валіньяно | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 лютого 1539[2] К'єті, Абруццо, Італія[1] |
| Помер | 20 січня 1606[1] (66 років) Макао, Португальська імперія, Португальське королівство, Іберійська унія[1] |
| Діяльність | місіонер, письменник, католицький священник |
| Галузь | місіонерство[d][3] і католицька церква[3] |
| Alma mater | Падуанський університет |
| Знання мов | італійська[2] |
| Конфесія | католицтво |
Біографія
ред.Народився у К'єті, в шляхетній родині. Закінчив Падуанський університет[4]. Випускник Римської колегії.
У 1566 став членом Товариства Ісуса.
У 1570 прийняв священство. Ректор Мацератської колегії (1571)[4].
У 1574 вирушив як візитатор Товариства Ісуса для інспекції Східноіндійської провінції. Тричі відвідував Японію (1579–1582, 1590–1592, 1598–1603)[4]. Зустрічався із японськими магнатами, патронами християн — Отомо Соріном, Такаямою Уконом, Одою Нобунаґою. Сприяв японізації християнської Церкви в Японії — відправив перше японське посольство до Риму (1582–1590); відкрив семніарії в Адзучі (1580–1582) та Арімі (1587–1614), колегії в Фунаї (1580–1614) та новіціат в Усукі (1580–1614) для підготовки японського кліру; експортував до Японії європейську техніку книгодрукування[4].
У 1581 був почесним гостем на кінному параді Оди Нобунаґи в Кіото[5][6].
У 1582 домігся від керівництва Товариства Ісуса виокремлення Японії в окрему віце-провінцію (у складі Східноіндійської провінції) та поділу її на три регіони — Міяко (Кіото), Бунґо (схід Кюшю) і Шімо (решта Кюшю)[4][7].
У 1591 відвідував з посольством Тойотомі Хідейоші в Кіото, домагаючись скасування його антихристиянського курсу[4]. Помер, повертаючись із Японії, у португальському Макао.
Примітки
ред.- ↑ а б в г http://www.bbkl.de/lexikon/bbkl-artikel.php?art=./V/Va/valignano_a.art
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г д е ж Валіньяно, Алессандро // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 853.
- ↑ Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]… — С. 54.
- ↑ Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]… — С. 617—618.
- ↑ Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]… — С. 605.
Бібліографія
ред.- Валіньяно, Алессандро // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 853.