Аглютинативні мови (лат. agglutino — приклеюю) — мови, в яких граматичні форми й похідні слова утворюються додаванням однозначних афіксів до незмінюваних основ слів. Афікси розташовані переважно після основи або кореня слова, вони і характеризують окремі відмінки іменників або час, спосіб, особу дієслова (див. Аглютинація). До аглютинативних мов належать тюркські, фінно-угорські, монгольські, іберійсько-кавказькі та окремі мови народів Азії, Африки, Океанії.

Визначення походить від латинського дієслова agglutinare, який означає «склеюю разом».

Список

ред.
  1. Монгольські мови
  2. Тунгусо-маньчжурські мови
  3. Тюркські мови
    1. Булгарські мови
      1. Булгарська мова
        1. Волзько-камська булгарська мова †
        2. Дунайська булгарська мова †
      2. Гунська мова
      3. Тюрксько-аварська мова
      4. Хозарська мова
      5. Чувашська мова
    2. Власне тюркські мови
      1. Кипчацькі мови
        1. Кипчацько-булгарські мови
          1. Башкирська мова
          2. Татарська мова
        2. Кипчацько-киргизькі мови
          1. Киргизька мова
          2. Південноалтайська мова
        3. Кипчацько-ногайські мови
          1. Казахська
          2. Каракалпацька мова
          3. Ногайська мова
        4. Кипчацько-половецькі мови
          1. Вірмено-кипчацька мова
          2. Караїмська мова
          3. Карачаєво-балкарська мова
          4. Кримськотатарська мова
          5. Кримчацька мова
          6. Кумицька мова
          7. Половецька мова
          8. Урумська мова

Інші

ред.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • The Ethnographer's Magic and Other Essays in the History of Anthropology. George W. Stocking [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.] ISBN 029913410-5
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Agglutinating language. Glottopedia. Процитовано 9 грудня 2018.

Посилання

ред.