Абдус Салам

Абдус Салам (англ. Abdus Salam; 29 січня 1926, Джанг, Британська Індія (нині Пакистан) — 21 листопада 1996, Оксфорд, Велика Британія) — пакистанський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1979 рік (спільно з Шелдоном Глешоу та Стівеном Вайнбергом).

Абдус Салам
пенджаб. محمد عبد السلام
Народився	29 січня 1926(1926-01-29)[…] Джанг, Фейсалабад, Пенджаб, Британська Індія, Британська імперія
Помер	21 листопада 1996(1996-11-21)[…] (70 років) Оксфорд, Велика Британія ·progressive supranuclear palsyd
Країна	Пакистан
Діяльність	викладач університету, фізик-теоретик, фізик
Alma mater	Пенджабський університет Кембриджський університет
Галузь	фізика
Заклад	Імперський коледж Лондона Ministry of Science and Technologyd Урядовий коледжd коледж Святого Іоаннаd Міжнародний центр теоретичної фізики Чиказький університет Кембриджський університет Колумбійський університет Університет Карачіd Г'юстонський університет Університет Пенджабуd
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Nicholas Kemmerd і Paul Taunton Matthewsd
Відомі учні	Jonathan Ashmored Faheem Hussaind Pervez Hoodbhoyd Abdul Hameed Nayyard Ghulam Dastagir Alamd
Аспіранти, докторанти	Волтер Гілберт Michael Duffd Ray Streaterd Fayyazuddind Ghulam Murtazad Muneer Ahmad Rashidd Riazuddind Robert Delbourgod Masud Ahmadd Ali Chamseddined John Moffatd Юваль Неєман Alan J. Macfarlaned Джон Полкінгорнd John Clayton Taylord Peter Westd Daniel Akyeampongd Ronald Shawd I. R. Gatlandd Penelope Anne Rowlattd A. Syedd William Raymond Franklind Tin Maung Ayed Purnangshu Kumar Royd James F. Boyced John Strathdeed Qaisar Shafid Partha Ghosed Kamaluddin Ahmedd Christopher Ishamd
Членство	Лондонське королівське товариство Папська академія наук Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Індійська національна академія наук Національна академія наук Італіїd Всесвітня академія наук Національна академія наук США Польська академія наук Комісія з дослідження космосу та верхніх шарів атмосфери Edward Bouchet Abdus Salam Instituted
Відомий завдяки:	Електрослабка взаємодія
У шлюбі з	Louise Johnsond
Нагороди	премія «Атоми для миру» член Лондонського королівського товариства Королівська медаль (1978) Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1983) медаль Г'юза (1964) медаль Маттеуччі (1978) Почесний доктор Гентського університетуd (18 березня 1988) Міжнародна премія Каталоніїd (1990) TWAS fellowd Премія пам'яті Роберта Оппенгеймераd (1971) honorary doctor of the University of Gothenburgd почесний доктор Кембриджського університетуd honorary doctor of the University of Edinburghd нагорода Марселя Гроссманна (1985) член Американського фізичного товариства Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1983) Бейкерівська лекція (1980) медаль і премія Максвелаd (1962) премія Адамсаd (1958) Fellow of Bangladesh Academy of Sciencesd Fellow of Pakistan Academy of Sciencesd медаль і премія Гатрі (1976) honorary doctor of the University of Science and Technology of Chinad (1986) Associate Fellow of the African Academy of Sciencesd (1987) honorary doctor of Istanbul Universityd почесний доктор Університету Ексетераd Медаль Тейтаd (1978) Royal Society Bakerian Medald Edinburgh Medald (1989) Медаль Тейтаd (1978)
Автограф
Абдус Салам у Вікісховищі

Коротка біографія

У 1946 році закінчив Урядовий коледж Пенджабського університету в Лахорі, вступив до Кембриджського універститету в Англії. В 1949 році захистив магістерську дисертацію. В 1952 році захистив докторську дисертацію з квантової електродинаміки. 1951 року Салам став професором математики Пакистанського Урядового коледжу.

В 1954 році повернувся в Кембридж на посаду лектора з математики, а в 1957 у став професором кафедри теоретичної фізики Імперського коледжу в Лондоні. Від 1961 року був радником з науки президента Пакистану.

Від 1964 по 1993 роки був директором Міжнародного центру теоретичної фізики в Трієсті (Італія), до створення якого доклав великі зусилля. Від 1964 по 1975 роки він був членом, а в 1971–1972 роках — головою Консультативного комітету ООН з науки і техніки.

Від середини 1950-х років Салам працював над єдиної теорією фундаментальних взаємодій, намагаючись об'єднати електромагнетизм із сильними та слабкими взаємодіями. Використовуючи принцип калібрувальної інваріантності, запропонований Ш. Глешоу, він у 1968 році (незалежно від Стівена Вайнберга) побудував теорію, що об'єднує слабкі й електромагнітні взаємодії в єдину електрослабку взаємодію, і передбачив, що переносниками слабкої взаємодії є (на той час ще не відкриті) заряджені частинки W ⁺ ,W ^— і нейтральна частка Z ⁰ (відкриті в 1983).

Нагороди

У 1979 році «за внесок у побудову об'єднаної теорії слабких і електромагнітних взаємодій між елементарними частками, у тому числі за передбачення слабких нейтральних струмів» спільно з С. Вайнбергом і Ш. Глешоу Салам був удостоєний Нобелівської премії з фізики. Крім Нобелівської премії, Салам був удостоєний премії «Атом для світу» (1968), нагороджений медаллю Максвелла Лондонського фізичного товариства (1961), медаллю Х'юза (1964), Королівської медаллю Лондонського королівського товариства (1978), золотою медаллю Ломоносова АН СРСР (1983) та багатьох інших нагород. Був членом академій наук багатьох країн, у тому числі іноземним членом Академії наук СРСР.

Див. також

• Пуголовок (фізика)

Посилання

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 7 липня 2014 у WebCite] (англ.)
• А. Салам. «Калибровочное объединение фундаментальных сил». Нобелівська лекція [Архівовано 13 вересня 2013 у Wayback Machine.], УФН, тому 132, випуск 2, жовтень 1980
• 52047 .ln-ru Персональна сторінка Абдус Салама на офіційному сайті РАН (рос.)