Легенева артерія

Легене́ва арте́рія (лат. arteria pulmonaris) — велика (біля 5 см довжиною і 3 см діаметром) парна кровоносна судина малого кола кровообігу, є продовженням легеневого стовбура (лат. truncus pulmonaris), що відходить від правого шлуночку; вона розташовується попереду і лівіше за всі судини, що впадають і виходять з серця, і приносить до легенів венозну кров (єдина з артерій людини). Початкова частка легеневої артерії прямує вгору і назад і дещо прикриває початок аорти. Далі, залягаючи зліва від висхідної частки аорти і попереду лівого передсердя, легенева артерія лягає на рівні IV грудного хребця під угнутістю дуги аорти. Тут легеневий стовбур ділиться на:

• праву гілку, праву легеневу артерію (лат. аrteria pulmonaris dextra);
• ліву гілку, ліву легеневу артерію (лат. аrteria pulmonaris sinistra).

Між початковою часткою лівої гілки легеневої артерії і угнутістю дуги аорти є з'єднувальний тканинний тяж — артеріальна зв'язка (лат. ligamentum arteriosum) — облітерована Боталлова протока (лат. ductus arteriosus (Botalli)) плоду.