Вікіпедія

Люгер

Версія від 14:23, 18 квітня 2019, створена BunykBot (обговорення | внесок) (Вікіфікація (ISBN))

Люгер або люггер (англ. lugger, фр. lougrelougre) — тип дво-, іноді трищоглового вітрильного судна.

Схема двощоглового Люгера

Опис конструкції

Відмітною якістю люгерів була швидкохідність. У зв'язку з цим вони часто використовувалися для перевезення контрабандних вантажів через Ла-Манш [1] .

Батьківщиною люгерів вважають Бретань. У XVIII столітті двощоглові люгери назвалися «шасс-маре» (фр. chasse-maréechasse-marée — «мисливці за припливами») та використовувались переважно французькими моряками. Ці судна мали круглу корму, не мали палуби і їх довжина не перевершувала 15 метрів. На обох щоглах «шасс-маре» було лише по одному люгерному (рейковому) вітрилу. На місті з'єднання кілю з форштевнем знаходилась фок-мачта, грот-мачта, що знаходилась у середині корпусу судна, була сильно нахилена назад. «Шасс-маре» не мали бушприта[2].

Трищоглові люгери мали дещо іншу конструкцію. Третя щогла ставилася на кормі, за яку видавався гік. Бушприт був розташований майже горизонтально. Трищогловий люгер мав палубу, транцеву корму і ніс кілька вітрил. У вітрильному оснащенні військових люгерів поряд з люгерним вітрилами і марселями були також брамселі, які ставили на «летюче» подовження стовпоового топу щогли, а також 1-3 стакселя.

Використання судна

 
Трищогловий люгер «Corentin» з відкидним бушпритом і гіком

У французькому військовому флоті люгери були запроваджені 1760 році .

У складі Російського імператорського флоту судна даного типу  знаходились у першій половині XIX століття і використовувалися здебільшого для посильної служби. Велика частина люгерів, що входили до складу флоту, були або перебудовані, або переобладнані з інших типів суден в Росії, а один з люгер придбаний в Англії [3] [4] [5] .

Примітки

  1. ↑ Марквардт К. Х. Рангоут, такелаж и паруса судов XVIII века. — Ленинград: Судостроение, 1991. — С. 112. — ISBN 5-7355-0131-3.
  2. ↑ Марквардт К. Х. Рангоут, такелаж и паруса судов XVIII века. — Ленинград: Судостроение, 1991. — С. 111.
  3. ↑ Чернышёв, 2002, с. 123.
  4. ↑ А. Б. Широкорад, 2007, с. 271.
  5. ↑ Люгеры. «Военная Россия». Процитовано 19 березня 2015.

Література

  • Люгер, парусное судно // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Марквардт К. Х. Рангоут, такелаж и паруса судов XVIII века. — Ленинград: Судостроение, 1991. — 288 с. — 81 000 экз. — ISBN 5-7355-0131-3.
  • Морской Энциклопедический Словарь. — Л.: Судостроение, 1991. — 288 с. — ISBN 5-7355-0280-8.
  • Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 2002. — Т. 2. — 480 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 5000 экз. — ISBN 5-203-01789-1.
  • Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Люгер&oldid=24934971