Вікіпедія

Людвіг Бінсвангер

Версія від 19:09, 9 травня 2018, створена St.Mara (обговорення | внесок) (→На інших мовах: уточнення)

Людвіг Бінсвангер (нім. Ludwig Binswanger) (13 квітня 1881, Кройцлинген, Швейцарія — 5 лютого 1966, Кройцлинген, Швейцарія) — швейцарский психіатр та основоположник екзистенціальної психології. Його батько (також носив ім'я Людвіг і прізвище Бінсвангер) заснував «Беллвьюський санаторій» в Кройцлінгені, а дядько Отто Бінсвангер обіймав посаду професора психіатрії в Єнському університеті імені Фрідріха Шиллера.

Людвіг Бінсвангер
Народився13 квітня 1881(1881-04-13)[1][2][…]
Кройцлінген[4]
Помер5 лютого 1966(1966-02-05)[1][2][…] (84 роки)
Кройцлінген[4]
Країна Швейцарія
Діяльністьпсихіатр, есеїст, existential therapist
Alma materHU Berlin
Цюрихський університет
Галузьпсихіатрія
РодичіOtto Binswangerd
Нагороди
CMNS: Людвіг Бінсвангер у Вікісховищі

Життя та творчість

У 1907 році Бінсвангер отримав медичну ступінь у Цюрихському університеті, в молодості працював і навчався у деяких найвідоміших психологів тієї епохи, таких як Карл Густав Юнг, Ейген Блейлер і Зигмунд Фрейд. Незважаючи на різні погляди, що стосуються теорії психіатрії, Бінсвангер і Фрейд залишалися друзями до смерті Фрейда в 1939 році (можливо, завдяки Джулії Бінсвангер).

У період з 1911 по 1956 рік Бінсвангер займав посаду головного лікаря санаторію в Кройцлінгені. На нього вплинули екзистенційна психологія та роботи Мартіна Гайдеггера, Едмунда Гуссерля і Мартина Бубера. Бінсвангер вважається першим лікарем, що об'єднав психотерапію з ідеями екзистенціалізму, які він розвинув у своїй книзі, що вийшла в 1942 році, «Основні форми і знання про людське існування» (нім. «Grundformen und Erkenntnis menschlichen Daseins»). У даній роботі він закладає основи екзистенціального аналізу в якості емпіричної науки, що має на увазі антропологічний підхід до конкретної людської особистості. При проведенні екзистенціального аналізу найбільш відомим клієнтом Бінсвангера була Еллен Уест, пацієнтка, яка страждала важкою невротичною анорексією.

Книга Бінсвангера «Мрія та існування» була переведена з німецької на французьку мову Мішелем Фуко, який додав до неї важливе есе в якості передмови.

Вибрані праці

  • 1907: Über das Verhalten des psychogalvanischen Phänomens beim Assoziationsexperiment. Diagnostische Assoziationsstudien (Про Характеристику Психогальванічних Феноменів в Експерименті Асоціації. Діагностичні дослідження асоціації).
  • 1910: Über Entstehung und Verhütung geistiger Störungen (Про Виникнення та профілактику Психічних Розладів).
  • 1922: Einführung in die Probleme der allgemeinen Psychologie (Введення в Проблеми Загальною Психології), Berlin.
  • 1928: Wandlungen in der Auffassung und Deutung des Traumes und Realisierung (Трансформації в Уявленні, та Інтерпретація сновидінь і Реалізації), Berlin.
  • 1930: Traum und Existenz (Мрія та Існування).
  • 1933: Über Ideenflucht (Про «Стрибок Ідей»), Zürich.
  • 1942: Grundformen und Erkenntnis menschlichen Daseins (Основні Форми та Знання про Людське Існування), Zürich (3rd edition, München/Basel, 1962).
  • 1946: Über Sprache und Denken (Про Мову та Мислення), Basel.
  • 1949: Henrik Ibsen und das Problem der Selbstrealisation in der Kunst (Генрік Ібсен та Проблема Самореалізації Самореализации в Мистецтві), Heidelberg.
  • 1956: Erinnerungen an Sigmund Freud (Спогади про Зигмунда Фрейда), Berne.
  • 1956: Drei Formen missglückten Daseins: Verstiegenheit, Verschrobenheit, Manieriertheit (Три Форми невдалого Dasein: Химерність, Фершробен, Манірність), Tübingen.
  • 1957: Schizophrenie (Шизофренія), Pfullingen.
  • 1957: Der Mensch in der Psychiatrie (Люди в Психіатрії), Pfullingen.
  • 1960: Melancholie und Manie: Phänomenologische Studien (Меланхолія та Манія: феноменологічні дослідження).

Література

Російською мовою

  • Бинсвангер Л. Бытие-в-мире. — М.: КСП+; СПБ.: Ювента, 1999. — 300 с. — ISBN 5-89692-024-5

На інших мовах

  • Straus, E (1966), To the memory of Ludwig Binswanger 1881-1966, Der Nervenarzt (опубліковано опубліковано 1966 Dec), т. 37, № 12, с. 529—31, PMID 4861043 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)Вказано більш, ніж один |pmid= та |PMID= (довідка)
  • Cargnello, D, Ludwig Binswanger) 1881-1966), Archivio di psicologia, neurologia e psichiatria, т. 27, № 2, с. 106—10, PMID 5329204 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)Вказано більш, ніж один |pmid= та |PMID= (довідка)
  • Holt, H (1966), Ludwig binswanger (1881-1966): a tribute., Journal of existentialism, т. 6, № 25, с. 93—6, PMID 5342183 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)Вказано більш, ніж один |pmid= та |PMID= (довідка)
  • WYRSCH, J (1961), To Ludwig BINSWANGER on his 80th birthday., Psychiatria et neurologia (опубліковано опубліковано 1961 Apr), т. 141, с. 229—33, PMID 13787004 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)Вказано більш, ніж один |pmid= та |PMID= (довідка)
  • STRAUS, E W (1951), On the 70th birthday of Ludwig Binswanger., Der Nervenarzt (опубліковано опубліковано 1951 Jul 20), т. 22, № 7, с. 269—70, PMID 14863527 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)Вказано більш, ніж один |pmid= та |PMID= (довідка)
  • To Ludwig Binswanger on his 70th birthday., Schweizer Archiv für Neurologie und Psychiatrie. Archives suisses de neurologie et de psychiatrie. Archivio svizzero di neurologia e psichiatria, т. 67, № 1, 1951, с. 1—4, PMID 14865927 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка)Вказано більш, ніж один |pmid= та |PMID= (довідка)

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118511076 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  Це незавершена стаття про психолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Людвіг_Бінсвангер&oldid=22584741