Бужанка (Звенигородський район)

Бужа́нка — село в Україні, Лисянському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване за 7 км від районного центру смт. Лисянка та за 55 км від залізничної станції Ватутіно.

село Бужанка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Лисянський район
Рада	Бужанська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA71020010010048767
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	1963
Площа	5,02 км²
Густота населення	391 осіб/км²
Поштовий індекс	19333
Телефонний код	+380 4749
Географічні дані
Географічні координати	49°14′12″ пн. ш. 30°44′51″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	161 м
Водойми	Гнилий Тікич
Місцева влада
Адреса ради	19333, Черкаська обл., Лисянський р-н., с.Бужанка , тел. 64-4-31
Сільський голова	Стадник Валентина Володимирівна
Карта
Бужанка
Мапа
Бужанка у Вікісховищі

Площа населеного пункту - 502 га. Кількість населення станом на 01.01.2008 р. - 1782 особи, дворів - 831. Поблизу села виявлено поселення трипільської та черняхівської культур, збереглися залишки скіфських курганів. Існує декілька легенд щодо походження назви села: за однією - від назви р.Буржа, за іншою - від назви переселенців з р.Південний Буг - бужан, які тікали від польського гніту. Лаврентій Похилевич у "Сказании о населенных местностях Киевской губернии" 1864 року пише: "Бужанка, село на правой стороне Тикича, между местечками Бояркой и Лысянкой. С восточной и западной стороны села впадают в Тикич два ручья: Бужанка и Жабьянка. Жителей обоего пола: православных 1100, римских католиков 44. В селении Бужанке, славящемся своим красивым местоположением, построен дворец владелицы, и потому Звенигородское ее имение часто называется Бужанским ключом.

Церква Воздвиженська, дерев'яна, 5-го класу, землі мають 44 десятини; побудована в 1775р. У 1851 р. в селі збудовано цукроварню, на якій до 2000 р. переробляли солодкий корінь. У 2006 р. до заводу підведено природний газ, що дало змогу підприємству продовжити виробництво цукру упродовж сезону 2006-2007рр. У Бужанці діяли гуральня та цегельня. У 1855р. на кошти С.К. Потоцької відкрито церкву Святої Софії. У цей час населення становило 1899 осіб. Частина населення працювала на місцевих заводах, інші ходили на заробітки до Херсонщини та Катеринославщини. У кінці 19 ст. - на початку 20 ст. село перейшло у власність до графа А.А.Потоцького, в ньому господарював Ф.П.Сирочинський. Із 2432 десятин землі селянам належало лише 829. У цей час на території села збудовано 6 водяних і 7 вітряних млинів, три кузні, лікарня, магазин.

У 1900 р. в с.Бужанка діяли православна церква, церковнопарафіяльна школа, цукровий та цегельний заводи. У 1929 р. створено Бужанську машинно-кінну станцію. У 1931 р. утворено колгосп ім. 2 п'ятирічки, який пізніше перейменовано в ім. І.Д. Черняхівського. У роки голодомору 1932-1933 рр. та репресій у селі померло 900 осіб. З липня 1941 р. по січень 1944 р. село було окуповане фашистськими військами. Під час Корсунь-Шевченківської битви на території Бужанки знищено німецький військовий аеродром. У роки Німецько-радянської війни 570 жителів села боролися проти німецько-фашистських загарбників, 153 з них загинули, 120 нагороджені орденами та медалями. У селі споруджено обелічк Слави на честь воїнів-односельців, які загинули в роки Другої світової війни.

У червні 1940 р. в селі відкрито дитячий піонерський табір районного значення. На початку 2000 р. колгосп ім. І.Д. Черняхівського реформований у СТОВ "Бужанське". 136 жителів села відзначено урядовими нагородами. Серед них: В.М. Бутар - орденом Жовтневої революції; В.Ф. Корнієнко, У.П. Новикова, Г.М. Тараненко, Д.Ф. Щербина - орденом Трудового Червоного прапора. На сьогодні на території села функціонують загальноосвітня школа 1-3 ступенів, дитячий садок, дільнича лікарня, сільська амбулаторія, Будинок культури, сільський клуб, бібліотека, пошта, відділ зв'язку. Працює цукровий завод. Будується церква Віри, Надії, Любові та їх матері Софії, а також діє протестантська церква ЄХБ.

Посилання

• Сайт села Бужанка
• Погода в селі Бужанка