Порайко Василь Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
уточнення, доповнення |
||
Рядок 51:
==== Військово-політична доба ====
Схвально зустрів [[Жовтневий переворот 1917|жовтневий переворот]] [[1917]] року в [[Росія|Росії]]. Член [[РКП(б)]] з 1918 року. Деякий час працював головою Астраханського губраднаргоспу і членом губвиконкому. Помітної ролі на Астраханщині не зайняв через недовіру до нього місцевих компартійців.
Весною [[1919]] року відряджений в Україну. У квітні [[1919]] року очолив Тимчасовий комітет [[Східна Галичина|Східної Галичини]], згодом реорганізований у [[Галицький революційний комітет]]. Від червня 1919 року — член президії Тимчасового комітету комуністів Східної [[Галичина|Галичини]] і [[Буковина|Буковини]], з жовтня 1919 року — член Оргбюро Комуністичної партії Східної Галичини і Буковини.
Рядок 59:
27 лютого 1920 року, як призначений командувач [[Червона Українська Галицька Армія|ЧУГА]], прибув до міста [[Балта|Балти]] для реорганізації УГА в ЧУГА. Разом із Порайком прибула делегація від XII Червоної армії у складі [[Затонський Володимир Петрович|Володимира Затонського]], нового начальника штабу ЧУГА — колишнього полковника російської армії В. Іванова, начальника політичного відділу (політкомісара) [[Михайлик Михайло Васильович|Михайла Михайлика]]. Ревком ЧУГА розпустили, всі справи передали наркомату КП(б) Східної Галичини і Буковини. Як і В. Затонський, мав слово до вояків на мітингу. Зокрема, таврував як «зрадницьку» політику диктатора Є. Петрушевича, [[Петлюра Симон Васильович|С. Петлюри]], закликав не довіряти старшинам, висловлював задоволення, що стрілецькі маси взяли долю УГА в свої руки <ref>''Литвин М., Науменко К''. Історія ЗУНР… — С. 290—291.</ref>.
В реорганізації [[Українська галицька армія|УГА]] в [[Червона українська галицька армія|ЧУГА]] виконував суто політичну роль. Після переходу 2-ї та 3-ї бригад ЧУГА на бік армії УНР наприкінці квітня 1920 року ЦК КП(б)У відсторонив Порайка від усіх справ щодо галицького питання. Тоді ж Василь Порайко ледь не потрапив під революційний трибунал, але був врятований за особистого сприяння [[Затонський Володимир Петрович|Володимира Затонського]] <ref>''Бойда А.'' Наслідки російського полону (1915—1918) в долях Ю. Гоїва та В. Порайка. ''Україна крізь призму війни: матеріали Всеукраїнської наукової конференції'' (м. Івано-Франківськ, 27 травня 2024 року). ІФКМ. Івано-Франківськ: ФОП Бойчук А. Б., 2024. — С. 20.</ref>.
===== Радянський період життя =====
З червня 1920 до липня 1921 року — голова виконавчого комітету Полтавської губернської ради та голова Полтавського губернського комітету КП(б)У.
| |||