Князь: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 13:
Словом князь передають низку неслов'янських титулів ({{lang-la|dux}}, {{lang-fr|prince}}, {{lang-de|Fürst, Herzog}}, {{lang-en|Duke}} тощо). Цікаво, що німецьке слово ''Herzog'' походить від старонімецького ''Heer-zog'', дослівно — «провідник війська», «воєвода».
Слово «князь» утвердилося в побуті досить пізно — воно має готське походження і в [[Церковнослов'янська мова|цій літературній формі]] прийшло на Русь із [[Болгарія|Болгарії]].<ref name="попович">Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 71-87. Доступ: http://litopys.org.ua/popovych/narys06.htm</ref> Перед цим київського князя називали [[Каган (титул)|каган]]ом.<ref name="попович"/> Каган, [[хаган]], [[хан]] — термін тюркський, потрапив він із [[Хозарський каганат|хазарського середовища]].<ref name="попович"/> Сама по собі інституція військового державця існувала у слов'ян і до термінологічних впливів зі сходу і заходу, проте невідомо, які саме були у давніх слов'ян його функції.<ref name="попович"/> Князь-каган називається в літописах «самодержцем», що є [[Калька (мовознавство)|калькою]] з грецького «автократор», тобто [[правитель]], від іншої влади не залежний.<ref name="попович
== Історія ==
|