Жером Бонапарт: відмінності між версіями

| українськеоригінальне ім'я = ГієронімЖером Бонапарт I

| періодпочаток = [[8 липня]] [[1807]]

| періодкінець = [[2426 червня]]жовтня [[1860]]1813

'''Жером (Ієронім, Джироламо) Бонапарт''' ({{lang-fr|Jérôme Bonaparte}}, {{lang-it|Girolamo Buonaparte}}; [[15 листопада]] 1784 року, [[Аяччо]] — [[24 червня]] [[1860]] року, Château de Vilgénis) — король [[КоролівствоВестфальське Вестфаліякоролівство|Вестфалії]], молодший брат французького [[імператор]]а [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона I Бонапарта]]; виховувався у військовому коледжі; після [[Переворот 18 брюмера|18 брюмера]] поступив [[лейтенант]]ом до флоту.

У 1801 році брав участь в експедиції генерала [[Леклерк Шарль Леклерк|Шарля Леклерка]] (братачоловіка своєї сестри [[Поліна Бонапарт|Поліни]]) до охопленої повстанням французької колонії [[Сан-Домінго]] (на острові [[Гаїті (острів)|Гаїті]]), звідки в 1802 році був посланий у [[Франція|Францію]] з депешами, але, переслідуваний англійськими [[крейсер]]ами, сховався у [[Сполучені Штати Америки|США]]. Тут він у 1803 році одружився з дочкою [[балтимор]]ського купця Елізабет Патерсон, але в 1805 році залишив її за наказом [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]], та повернувся до [[Франція|Франції]]. Мав у шлюбі сина Жерома Наполеона, син якого Чарльз Жозеф став видатним політичним діячем США, у тому числі засновником [[ФБР]].

ОтримуєОтримав від Наполеона завдання визволити з полону генуезців, які знаходилися у полоні у Дея [[Алжир]]у. За успішно виконане завдання отримуєотримав звання [[Капітан I рангу|капітана]].

Ставши французьким [[принц]]ом, під час війни 1806 року командував корпусом у [[Сілезія|Сілезії]] і захопив декілька фортець. У 1807 році, після [[Тільзитський мир|Тільзитського миру]], стає королем новоутвореного [[Королівствокоролівства Вестфалія]] і одружився з принцесою [[Катерина Вюртемберзька (1738—1835)|Катериною]], дочкою короля [[Фрідріх I (король Вюртембергу)|Фрідріха]] [[КоролівствоВюртемберзьке Вюртембергкоролівство|Вюртемберзьського]]. Жером оселився у [[Кассель|Касселі]], який став столицею нового королівства. Заснував Орден Вестфальської Корони і став його Великим Магістром.

Під час [[ФранкоФранцузько-російська війна (1812)|Франко-російської війни 1812 року]] Жером Бонапарт, командував одним зіз корпусів французької армії, але скоро — після битви під Салтанівкою — був відісланий назад до Касселю. Ще до [[Битва під Лейпцигом 1813|ЛейпцигськоїЛейпцизької битви]], що поклала край його царюванню, Жером втік ([[30 вересня]]) зі своєї резиденції від наступаючих російських військ. Повернувся до Касселю [[17 жовтня]] для того щоб забрати коштовності та скарбницю королівства.

Під час [[Сто днів|Ста днів]] Жером Бонапарт отримав звання [[Пер Франції|пера]]. Брав участь у [[Битва при Лін'ї|битві при Лін'ї]] та [[Битва при Ватерлоо|битві при Ватерлоо]]. Після другого зречення [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]] Жером, отримавши від свого тестя титул князя Монфортського (1826), мешкав у [[Австрія|Австрії]]. У [[1827]] році переїжджаєпереїхав до [[Італія|Італії]]. У [[1847]] році отримав дозвіл повернутися до [[Франція|Франції]].

Після обрання його племінника, [[Наполеон III|Луї-Наполеона]], [[президент]]ом Французької республіки, Жером був призначений губернатором Дому Інвалідів. З [[1 січня]] [[1850]] року став [[Маршал Франції|маршалом Франції]]. Декретом [[24 грудня]] [[1852]] року він був проголошений спадкоємцем французького престолу, з титулом французького [[принц]]а крові і імператорської високості. ВУ [[1853]] році він одружився втретє, з іспанською аристократкою Юстиною Пекорі-Суарес, [[маркіз]]ою Бартоліні-Барделлі.

Він залишався спадкоємцем престолу до народження у [[1856]] році у Наполеона III сина — Наполеона Ежена.

* Орден Вірності — Великий Хрест ([[Велике герцогство БаденБаденське]]);

* Орден Вестфальської корони — Великий Магістр ([[КоролівствоВестфальське Вестфаліякоролівство]], 25.12.1809);

* Орден Святого Йосипа — Великий Хрест ([[Велике герцогство [[ВюрцбургВюрцбурзьке]], 1810);

* [[Орден Залізної Корони (італійсько-французький орден)|Орден Залізної Корони]] — Великий Хрест ([[КоролівствоІталійське Італіякоролівство (Наполеонівське)|КоролівстваІталійське Італіякоролівство]]);

* Орден [[Рута|Рутової]] Корони — Великий Хрест ([[КоролівствоСаксонське Саксоніякоролівство]],1810);

* Карло (Шарль) Бонапарте ([[1746]]–[[1785]]1746–1785)

* Летиція Рамоліно ([[1749]]/[[1750]]-[[1836]])

* [[Катерина Вюртемберзька (1738—1835)|Катерина Вюртемберзька]] (1783—1835) (22.08.1807 — 29.11.1835)

<gallery align="center" perrow="5" widths="200px200" heights="250px250">

* [[ФранкоФранцузько-російська війна (1812)]]

* [https://books.google.com.ua/books?id=iVgLDgAAQBAJ&pg=PA62&lpg=PA62&dq=palazzo+nuñez+torlonia++Jérôme+Bonaparte&source=bl&ots=_8HjCsBkfC&sig=ACfU3U3L8CH7AdpXU5Xk8ynRJhvteo7ZEA&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiM7J-c1cD2AhVioosKHcwtDTUQ6AF6BAgWEAM#v=onepage&q=palazzo%20nuñez%20torlonia%20%20Jérôme%20Bonaparte&f=false Daniela Felisini. Alessandro Torlonia: The Pope’s Banker. Springer, 2017&nbsp;— стор.&nbsp;62] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220312150922/https://books.google.com.ua/books?id=iVgLDgAAQBAJ&pg=PA62&lpg=PA62&dq=palazzo+nu%C3%B1eznuñez+torlonia++J%C3%A9r%C3%B4meJérôme+Bonaparte&source=bl&ots=_8HjCsBkfC&sig=ACfU3U3L8CH7AdpXU5Xk8ynRJhvteo7ZEA&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiM7J-c1cD2AhVioosKHcwtDTUQ6AF6BAgWEAM#v=onepage&q=palazzo%20nuñez%20torlonia%20%20Jérôme%20Bonaparte&f=false |date=12 березня 2022 }} {{ref-en}}

{{DEFAULTSORT:Бонапарт, Жером}}