Багата Ущелина: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
X3mEn (обговорення | внесок) доповнення |
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5 |
||
(Не показані 27 проміжних версій 16 користувачів) | |||
Рядок 5:
| район = [[Бахчисарайський район]]
| рада = [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинська сільська рада]]
| код КАТОТТГ= UA01020130030030071
| код КОАТУУ = 120481903
| розташування =
| mapx =
| mapy =
| засновано = [[1520]]
| населення =
| територія =
| ref-територія =
| площа = 0.23
| ref-площа =
| щільність = 452.1
| висота = 319
| ref-висота =
| водойма = річка [[Суаткан]]
| поштовий індекс = 98474
| телефонний код = 6554
| координати =
| lat_deg = 44 || lat_min = 33 || lat_sec = 29
| lon_deg = 33 || lon_min = 52 || lon_sec = 17
| адреса = 98474, Бахчисарайський район, с. Голубинка, вул. Леніна, 12а
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=46 Багата Ущелина]
| прапор =
| герб =
| відстань о = 60,6
| ref-відстань о =
| відстань р = 31,7
| ref-відстань р =
| станція =
Рядок 36 ⟶ 37:
}}
'''Бага́та Уще́лина''' (до [[1944]] року — '''Коклуз''', {{lang-crh|Kokluz}}, {{lang-ru|Богатое Ущелье}}) — [[село]] в [[Україна|Україні]],
Розташоване на півдні району. Багата Ущелина займає площу 23 гектари на яких в 58 будинках на [[2007]] рік проживало 130 чоловік<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/53.html Голубинська сільрада]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Село популярно серед [[Туризм|туристів]], любителів гірського Криму, як останнє перед хребтами, звідки починаються багато маршрутів.
== Географія ==
Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району,
▲Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, в глибині [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|Другого пасма]] [[Кримські гори|Кримських гір]], в долині, утвореній лівим припливом [[Бельбек (річка)|Бельбека]], — річкою [[Суаткан]], в 5,5 кілометрах на південь від шосе [[Бахчисарай — Ялта (шосе)|Бахчисарай — Ялта]]. Відстань до [[Бахчисарай|Бахчисараю]] від села близько 32 кілометрів, найближча [[залізнична станція]] — [[Сирень (станція)|Сирень]], приблизно за 27 кілометрів.
Сусідні села: [[Путилівка (Бахчисарайський район)|Путилівка]] в 1,5 кілометрах, [[Новопілля (Бахчисарайський район)|Новопілля]] за 3 км і [[Поляна (Бахчисарайський район)|Поляна]] за 4,5 км (путівцем менше 2 км). Вершини навколо села перевищують 700м (гори Ак-яр, Печера, Два Татари, Караул та ін.), і покриті листяним лісом.
Рядок 52:
=== [[Мангуп]] і [[Османська імперія]] ===
Рання історія Багатої Ущелини — Коклуза відома погано, археологічних і інших історичних досліджень на території села не проводилося, відомо тільки, що в середні віки село входило до складу князівства [[Феодоро]] і, очевидно, як і уся долина Суаткана
будучи вотчиною володаря замку, що розташовувався в
Після падіння князівства [[Феодоро]] в [[1475]] році село було включене до складу Мангупського [[кадилик]] [[
У складі [[Кримське ханство|Кримського ханства]] село пробуло всього 9 років: від надбання ханством незалежності в [[1774]] році та до приєднання до Російської імперії в [[1783]] році, хоча економічні, та і інші зв'язки з іншим Кримом були дуже тісними, навіть «служити» місцеві чоловіки йшли у військо [[Список кримських ханів|Кримського хана]] (називалися вони ''Тати'', район — ''Татським Ілем'' і вважалися найкращими воїнами-піхотинцями в ханстві<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/56.html Евлія Челебі. Книга подорожей. Видавництво 1999 р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>).
Присутність Османів обмежувалася в основному у зборі податків.
У [[1778]] році, після [[Російсько-турецька війна 1768-1774
=== [[Російська імперія]] ===
У [[1784]] році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а [[8 лютого]] [[1784]] року указом Катеринославському і Таврійському [[генерал-губернатор]]у князеві [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г. О. Потьомкіну]] на території Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]]. До того часу було складено Камеральний опис Криму,
На околицях Коклуза у складі ''Мангупського [[кадилик]]у бакчисарайського [[
▲У [[1784]] році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а [[8 лютого]] [[1784]] року указом Катеринославському і Таврійському [[генерал-губернатор]]у князеві [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г. О. Потьомкіну]] на території Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]]. До того часу було складено Камеральний опис Криму, в якому, правда, назва Коклуз не фігурує, але, враховуючи, що писарі, уперше зіткнувшись з новими назвами на незнайомій мові, внесли в записи безліч помилок (на цю проблему звертав увагу у своїй роботі [[Генрік Янковський]]<ref name="Henryk Jankowski"/>).
У [[1805]] році, згідно з ''Відомістю про усі селища,
▲На околицях Коклуза у складі ''Мангупського [[кадилик]]у бакчисарайського [[каймакан]]ства'' записані три села [[Маркур]], два села [[Карло]], дві [[Новополлє (Крим)|Янісала]] (Енісале) і дві [[Янджо]], стає очевидним, що Коклуз записаний під одним з цих імен<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 Камеральний Опис Криму л. А]</ref>. У новій, [[Таврійська область|Таврійської області]] колишній Мангупський кадилик був з [[8 лютого]] [[1784]] року включений до складу [[Сімферопольський повіт|Сімферопольського повіту]]<ref >[http://whp_057.narod.ru/krwm.htm Автономна Республіка Крим]</ref>. Після [[Павло I (російський імператор)|Павлівських]] реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в [[Акмечетський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783–1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії] </ref>, а після створення [[20 жовтня|8 (20) жовтня]] [[1802]] року [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1784–1917 рр.] </ref> у [[Махульдурская волость|Махульдурскую волость]] Сімферопольського повіту. У [[1829]] році волості були реорганізовані і Коклуз віднесли в [[Байдарська волость|Байдарську]], а в [[1838]] році після освячення нового [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]]<ref>[http://www.grifon-travel.ru/osnovyalta.html Ялта З 1771 року] </ref> і подальшою реорганізації, в знову утворену [[Богатирська волость (Крим)|Богатирську волость]], у складі якої село перебувало до радянської реформи адміністративного поділу в [[1921]] році<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp_19998/knp8_17.doc Прохоров В. В. Діяльність Сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу]</ref>.
У ''«Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г».'' у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті [[1865]] року зафіксовані 80 дворів<ref>[http://krymology.info/images/3/30/Крим_1865_р._південний Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. У складеній за даними X ревізії 1887 року ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г»'' в селі було 128 дворів і 625 жителів<ref>[http://krymology.info/images/4/4c/Пам'ятна_книжка_Таврійської_губернії_1889г.pdf Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (на карті в [[1890]] року дворів 121 з кримськотатарським населенням<ref>[http://krymology.info/images/7/73/Крим_1892_Коклуз_Биюк_Мускомья.gif Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>).▼
▲У [[1805]] році, згідно з ''Відомістю про усі селища, в що Сімферопольському повіті полягають.'' у селі Коклуз переписано 33 будинки в яких проживало 157 чоловік кримських татар<ref>[http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27§ion_code=1 ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння]</ref>. У [[1817]] році в селі вже 37 будинків<ref>[http://krymology.info/images/e/e1/Крим_1817_р._Юго_Запад_7.jpg «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»]</ref>, у [[1842]] — 97<ref>[http://krymology.info/images/d/d8/Крим_1842_г_Південь.JPG «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».]</ref>.
За [[Перепис населення Російської імперії 1897|Всеросійського перепису]] [[1897]] року в селі Коклуз
▲У ''«Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г».'' у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті [[1865]] року зафіксовані 80 дворів<ref>[http://krymology.info/images/3/30/Крим_1865_р._південний Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»]</ref>. У складеній за даними X ревізії 1887 року ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г»'' в селі було 128 дворів і 625 жителів<ref>[http://krymology.info/images/4/4c/Пам'ятна_книжка_Таврійської_губернії_1889г.pdf Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г]</ref> (на карті в [[1890]] року дворів 121 з кримськотатарським населенням<ref>[http://krymology.info/images/7/73/Крим_1892_Коклуз_Биюк_Мускомья.gif Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я]</ref>).
▲За [[Перепис населення Російської імперії 1897|Всеросійського перепису]] [[1897]] року в селі Коклуз числилося 660 чоловік, з них 652 кримські татари<ref>[http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 216–218]</ref> .
=== Новий час ===
Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами<ref>[http://elib.nlr.ru/ru/search/map/264930/230/ Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>)▼
[[18 жовтня]] [[1921]] року була створена [[Кримська АРСР]], а в [[1923]] році повіти перетворені в райони. На [[1926]] рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради<ref
▲Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами<ref>[http://elib.nlr.ru/ru/search/map/264930/230/ Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.]</ref>)
У [[1930]] році західна частина Ялтинського району була виділена в новий [[Куйбишевський район (Крим)|Фотисальський]], перейменований в [[1933]] році в [[Куйбишевський район (Крим)|Куйбишевський]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в
▲[[18 жовтня]] [[1921]] року була створена [[Кримська АРСР]], а в [[1923]] році повіти перетворені в райони. На [[1926]] рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783–1998 рр., стор. 308] </ref>.
Після [[Кримська операція (1944)|звільнення Криму]], у [[
▲У [[1930]] році західна частина Ялтинського району була виділена в новий [[Куйбишевський район (Крим)|Фотисальський]], перейменований в [[1933]] році в [[Куйбишевський район (Крим)|Куйбишевський]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1917–1991 рр.]</ref>.
[[21 серпня]] [[1945]] року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР<ref>
▲Після [[Кримська операція (1944)|звільнення Криму]], у [[Велика Вітчизняна війна|Вітчизняну війну]], згідно з Постановою [[Державний Комітет Оборони|ГКО]] № 5859 від [[11 травня]] [[1944]] року [[18 травня]] [[1944]] року усі кримські татари Коклуза були [[депортація|виселені]] в [[Середня Азія|Середню Азію]], а в порожні будинки заселили переселенців з [[Україна|України]]<ref>[http://www.nr2.ru/policy/256205.html Про переселення колгоспників в Крим]</ref>.
▲[[21 серпня]] [[1945]] року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР<ref>[http://road-crimea.narod.ru/rename.htm Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р]</ref> село Коклуз було перейменовано у Багату Ущелину, а Коклузька сільрада — у Богатоущельську.
=== [[Україна]] ===
У 1960-х роках сталося укрупнення сільрад, Богатоущельський був влитий в Голубинський; у [[грудень|грудні]] [[1962]] році Указом Президії Верховної Ради України, ліквідований Куйбишевський район, а села передані Бахчисарайському<ref>[http://fond.moscow-crimea.ru/russia/document/_1962_1.html Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
У селі відновлена старовина мечеть [[Коклуз Джума Джамі]].
== Населення ==
Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом УРСР 1989 року]] чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 56 чоловіків та 56 жінок<ref name="населення 1989"/>.
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення України 2001 року]] в селі мешкали 144 особи<ref name="населення 2001"/>.
=== Динаміка чисельності населення ===
* [[1520]] — 54 чол.
* [[1542]] — 60 чол.<ref name="Yücel Öztürk"/>
Рядок 101 ⟶ 105:
* [[1989]] — 112 чол.
* [[2001]] — 166 чол.
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року<ref name="населення 2001 мова"/>:
{| class="standard"
|-
! Мова || Відсоток
|-
| [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| align="right"| 50,00 %
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 43,98 %
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 4,82 %
|-
| інші
| align="right"| 1,20 %
|}
== Адреса органу місцевого самоуправління ==
98474, [[Україна]], [[АРК]], [[Бахчисарайський район]], село [[Голубинка]] вул. Леніна, 12а
== Примітки ==▼
<ref name="населення 1989">{{БД Держстату України|тип=1989|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref>
<ref name="населення 2001">{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref>
▲== Примітки ==
▲{{reflist}}
<ref name="населення 2001 мова">{{БД Держстату України|тип=2001 мова|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref>
== Посилання ==▼
* [http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 Багата Ущелина на картах]▼
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=01.11.2009&rf7571=46 Багата Ущелина на сайті Верховної Ради України]▼
* [http://crimea-map.com.ua/map468160_0_0.htm Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви]▼
}}
▲== Посилання ==
▲* [http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 Багата Ущелина на картах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305044227/http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 |date=5 березня 2016 }}
▲* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=01.11.2009&rf7571=46 Багата Ущелина на сайті Верховної Ради України]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
▲* [https://web.archive.org/web/20140201230305/http://crimea-map.com.ua/map468160_0_0.htm Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви]
{{Бахчисарайський район}}
{{Портали|Україна|Крим|Географія України}}
[[Категорія:
|