Багата Ущелина: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показані 27 проміжних версій 16 користувачів)
Рядок 5:
| район = [[Бахчисарайський район]]
| рада = [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинська сільська рада]]
| код КАТОТТГ= UA01020130030030071
| код КОАТУУ = 120481903
| розташування =
| mapx =
| mapy =
| засновано = [[1520]]
| населення = 166{{зменшення}} 104 (2014)
| територія =
| ref-територія =
| площа = 0.23
| ref-площа =
| щільність = 452.1
| висота = 319
| ref-висота =
| водойма = річка [[Суаткан]]
| поштовий індекс = 98474
| телефонний код = 6554
| координати = {{coord|44|33|29|N|33|52|17|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 44 || lat_min = 33 || lat_sec = 29
| lon_deg = 33 || lon_min = 52 || lon_sec = 17
| адреса = 98474, Бахчисарайський район, с. Голубинка, вул. Леніна, 12а
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=46 Багата Ущелина]
| прапор =
| герб =
| відстань о = 60,6
| ref-відстань о =
| відстань р = 31,7
| ref-відстань р =
| станція =
Рядок 36 ⟶ 37:
}}
 
'''Бага́та Уще́лина''' (до [[1944]] року — '''Коклуз''', {{lang-crh|Kokluz}}, {{lang-ru|Богатое Ущелье}}) — [[село]] в [[Україна|Україні]], ву [[Бахчисарайський район|Бахчисарайському районі]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Підпорядковане [[Голубинська сільська рада (Бахчисарайський район)|Голубинській сільській раді]].
 
Розташоване на півдні району. Багата Ущелина займає площу 23 гектари на яких в 58 будинках на [[2007]] рік проживало 130 чоловік<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/53.html Голубинська сільрада]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Село популярно серед [[Туризм|туристів]], любителів гірського Криму, як останнє перед хребтами, звідки починаються багато маршрутів.
 
== Географія ==
Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, ву глибині [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|Другого пасма]] [[Кримські гори|Кримських гір]], ву долині, утвореній лівим припливом [[Бельбек (річка)|Бельбека]],&nbsp;— річкою [[Суаткан]], в 5,5 кілометрах на південь від шосе [[Бахчисарай{{Автошлях — ЯлтаE|105}} (шосе)|Бахчисарай&nbsp;— Ялта]]). Відстань до [[Бахчисарай|Бахчисараю]] від села близько 32 кілометрів, найближча [[залізнична станція]]&nbsp;— [[Сирень (станція)|Сирень]], приблизно за 27 кілометрів.
 
Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, в глибині [[Внутрішнє пасмо Кримських гір|Другого пасма]] [[Кримські гори|Кримських гір]], в долині, утвореній лівим припливом [[Бельбек (річка)|Бельбека]],&nbsp;— річкою [[Суаткан]], в 5,5 кілометрах на південь від шосе [[Бахчисарай — Ялта (шосе)|Бахчисарай&nbsp;— Ялта]]. Відстань до [[Бахчисарай|Бахчисараю]] від села близько 32 кілометрів, найближча [[залізнична станція]]&nbsp;— [[Сирень (станція)|Сирень]], приблизно за 27 кілометрів.
 
Сусідні села: [[Путилівка (Бахчисарайський район)|Путилівка]] в 1,5 кілометрах, [[Новопілля (Бахчисарайський район)|Новопілля]] за 3&nbsp;км і [[Поляна (Бахчисарайський район)|Поляна]] за 4,5 км (путівцем менше 2 км). Вершини навколо села перевищують 700м (гори Ак-яр, Печера, Два Татари, Караул та ін.), і покриті листяним лісом.
Рядок 52:
 
=== [[Мангуп]] і [[Османська імперія]] ===
 
Рання історія Багатої Ущелини&nbsp;— Коклуза відома погано, археологічних і інших історичних досліджень на території села не проводилося, відомо тільки, що в середні віки село входило до складу князівства [[Феодоро]] і, очевидно, як і уся долина Суаткана
будучи вотчиною володаря замку, що розташовувався в XIII–XVXIII—XV століттях на горі [[Сандик-Кая]]<ref>Т.&nbsp;М.&nbsp;Фадєєва, А. До. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005&nbsp;р. ISBN 966-648-061-1</ref>. Залишки невеликої середньовічної фортеці збереглися на горі до наших днів<ref>[{{Cite web |url=http://koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |title=Землі князівства Феодоро.] |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121212024859/http://www.koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |archivedate=12 грудня 2012 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121212024859/http://www.koechto-o.narod.ru/pages/articles/books/feodoro/fortress.htm |date=2012-12-12 }}</ref>.
 
Після падіння князівства [[Феодоро]] в [[1475]] році село було включене до складу Мангупського [[кадилик]] [[КефеКефінський еялет|Кефинського]] [[еялетеялету]]у (провінції) Османської імперії, про що є письмові джерела<ref name="Yücel Öztürk">Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475–16001475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000.</ref>.
 
У складі [[Кримське ханство|Кримського ханства]] село пробуло всього 9 років: від надбання ханством незалежності в [[1774]] році та до приєднання до Російської імперії в [[1783]] році, хоча економічні, та і інші зв'язки з іншим Кримом були дуже тісними, навіть «служити» місцеві чоловіки йшли у військо [[Список кримських ханів|Кримського хана]] (називалися вони ''Тати'', район&nbsp;— ''Татським Ілем'' і вважалися найкращими воїнами-піхотинцями в ханстві<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gorodakrim_2009/15/56.html Евлія Челебі. Книга подорожей. Видавництво 1999&nbsp;р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>).
Присутність Османів обмежувалася в основному у зборі податків.
 
У [[1778]] році, після [[Російсько-турецька війна 1768-1774 |російсько-турецьких війни 1768–17741768—1774 років]], за ініціативою російського командування за підтримки останнього [[митрополит]]а ''Готфейсько-Кафайського'' [[Гнат Маріупольський|Гната]]<ref>[{{Cite web |url=http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |title=Життя митрополита Ігнатія] |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141015145719/http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |archivedate=15 жовтня 2014 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141015145719/http://greeks.ua/content/zhiznmb-mitropolita-ignatija_ru/ru/module/content/controller/index/action/index/ru |date=2014-10-15 }}</ref> грецькі жителі села ([[румеї]] і [[уруми]]), були виселені в [[Приазов'я]].
 
=== [[Російська імперія]] ===
У [[1784]] році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а [[8 лютого]] [[1784]] року указом Катеринославському і Таврійському [[генерал-губернатор]]у князеві [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г.&nbsp;О.&nbsp;Потьомкіну]] на території Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]]. До того часу було складено Камеральний опис Криму, ву якому, правда, назва Коклуз не фігурує, але, враховуючи, що писарі, уперше зіткнувшись з новими назвами на незнайомій мові, внесли в записи безліч помилок (на цю проблему звертав увагу у своїй роботі [[Генрік Янковський]]<ref name="Henryk Jankowski"/>).
 
На околицях Коклуза у складі ''Мангупського [[кадилик]]у бакчисарайського [[каймаканкаймакам]]ства'' записані три села [[Маркур]], два села [[Карло]], дві [[Новополлє (Крим)|Янісала]] (Енісале) і дві [[Янджо]], стає очевидним, що Коклуз записаний під одним з цих імен<ref>[{{Cite web |url=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 |title=Камеральний Опис Криму л. А] |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=11 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200111115034/http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 }}</ref>. У новій, [[Таврійська область|Таврійської області]] колишній Мангупський кадилик був з [[8 лютого]] [[1784]] року включений до складу [[Сімферопольський повіт|Сімферопольського повіту]]<ref >[http://whp_057.narod.ru/krwm.htm Автономна Республіка Крим]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Після [[Павло I (російський імператор)|Павлівських]] реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в [[Акмечетський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref >[{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783–19981783—1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії] |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>, а після створення [[20 жовтня|8 (20) жовтня]] [[1802]] року [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1784–19171784—1917 рр.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> у [[Махульдурская волость|Махульдурскую волость]] Сімферопольського повіту. У [[1829]] році волості були реорганізовані і Коклуз віднесли в [[Байдарська волость|Байдарську]], а в [[1838]] році після освячення нового [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]]<ref>[http://www.grifon-travel.ru/osnovyalta.html Ялта З 1771 року]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> і подальшою реорганізації, ву знову утворену [[Богатирська волость (Крим)|Богатирську волость]], у складі якої село перебувало до радянської реформи адміністративного поділу в [[1921]] році<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp_19998/knp8_17.doc Прохоров В.&nbsp;В.&nbsp;Діяльність Сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
У [[1784]] році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а [[8 лютого]] [[1784]] року указом Катеринославському і Таврійському [[генерал-губернатор]]у князеві [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г.&nbsp;О.&nbsp;Потьомкіну]] на території Кримського Ханства була утворена [[Таврійська область]]. До того часу було складено Камеральний опис Криму, в якому, правда, назва Коклуз не фігурує, але, враховуючи, що писарі, уперше зіткнувшись з новими назвами на незнайомій мові, внесли в записи безліч помилок (на цю проблему звертав увагу у своїй роботі [[Генрік Янковський]]<ref name="Henryk Jankowski"/>).
 
У [[1805]] році, згідно з ''Відомістю про усі селища, ву що Сімферопольському повіті полягають.'' у селі Коклуз переписано 33 будинки в яких проживало 157 чоловік кримських татар<ref>[{{Cite web |url=http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 |title=ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф.&nbsp; Ф.&nbsp; Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння] |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=20 липня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100720172948/http://www.library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 }}</ref>. У [[1817]] році в селі вже 37 будинків<ref>[http://krymology.info/images/e/e1/Крим_1817_р._Юго_Запад_7.jpg «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, у [[1842]]&nbsp;— 97<ref>[http://krymology.info/images/d/d8/Крим_1842_г_Південь.JPG «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
На околицях Коклуза у складі ''Мангупського [[кадилик]]у бакчисарайського [[каймакан]]ства'' записані три села [[Маркур]], два села [[Карло]], дві [[Новополлє (Крим)|Янісала]] (Енісале) і дві [[Янджо]], стає очевидним, що Коклуз записаний під одним з цих імен<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 Камеральний Опис Криму л. А]</ref>. У новій, [[Таврійська область|Таврійської області]] колишній Мангупський кадилик був з [[8 лютого]] [[1784]] року включений до складу [[Сімферопольський повіт|Сімферопольського повіту]]<ref >[http://whp_057.narod.ru/krwm.htm Автономна Республіка Крим]</ref>. Після [[Павло I (російський імператор)|Павлівських]] реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в [[Акмечетський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783–1998 рр., стор. 122. Указ Павла I Сенату про нове розділення держави на губернії] </ref>, а після створення [[20 жовтня|8 (20) жовтня]] [[1802]] року [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1784–1917 рр.] </ref> у [[Махульдурская волость|Махульдурскую волость]] Сімферопольського повіту. У [[1829]] році волості були реорганізовані і Коклуз віднесли в [[Байдарська волость|Байдарську]], а в [[1838]] році після освячення нового [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]]<ref>[http://www.grifon-travel.ru/osnovyalta.html Ялта З 1771 року] </ref> і подальшою реорганізації, в знову утворену [[Богатирська волость (Крим)|Богатирську волость]], у складі якої село перебувало до радянської реформи адміністративного поділу в [[1921]] році<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp_19998/knp8_17.doc Прохоров В.&nbsp;В.&nbsp;Діяльність Сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу]</ref>.
 
У ''«Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г».'' у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті [[1865]] року зафіксовані 80 дворів<ref>[http://krymology.info/images/3/30/Крим_1865_р._південний Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. У складеній за даними X ревізії 1887 року ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г»'' в селі було 128 дворів і 625 жителів<ref>[http://krymology.info/images/4/4c/Пам'ятна_книжка_Таврійської_губернії_1889г.pdf Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (на карті в [[1890]] року дворів 121 з кримськотатарським населенням<ref>[http://krymology.info/images/7/73/Крим_1892_Коклуз_Биюк_Мускомья.gif Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>).
У [[1805]] році, згідно з ''Відомістю про усі селища, в що Сімферопольському повіті полягають.'' у селі Коклуз переписано 33 будинки в яких проживало 157 чоловік кримських татар<ref>[http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 ИТУАК, т. 26, стр.85. Лашков Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння]</ref>. У [[1817]] році в селі вже 37 будинків<ref>[http://krymology.info/images/e/e1/Крим_1817_р._Юго_Запад_7.jpg «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»]</ref>, у [[1842]]&nbsp;— 97<ref>[http://krymology.info/images/d/d8/Крим_1842_г_Південь.JPG «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».]</ref>.
 
За [[Перепис населення Російської імперії 1897|Всеросійського перепису]] [[1897]] року в селі Коклуз числилосянараховувалося 660 чоловік, з них 652 кримські татари<ref>[{{Cite web |url=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 |title=Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 216–218] |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6Fh4TlqXF?url=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 |archivedate=7 квітня 2013 |deadurl=yes }}</ref> .
У ''«Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г».'' у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті [[1865]] року зафіксовані 80 дворів<ref>[http://krymology.info/images/3/30/Крим_1865_р._південний Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»]</ref>. У складеній за даними X ревізії 1887 року ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г»'' в селі було 128 дворів і 625 жителів<ref>[http://krymology.info/images/4/4c/Пам'ятна_книжка_Таврійської_губернії_1889г.pdf Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г]</ref> (на карті в [[1890]] року дворів 121 з кримськотатарським населенням<ref>[http://krymology.info/images/7/73/Крим_1892_Коклуз_Биюк_Мускомья.gif Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я]</ref>).
 
За [[Перепис населення Російської імперії 1897|Всеросійського перепису]] [[1897]] року в селі Коклуз числилося 660 чоловік, з них 652 кримські татари<ref>[http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=4952 Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 216–218]</ref> .
 
=== Новий час ===
Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами<ref>[http://elib.nlr.ru/ru/search/map/264930/230/ Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>)
 
[[18 жовтня]] [[1921]] року була створена [[Кримська АРСР]], а в [[1923]] році повіти перетворені в райони. На [[1926]] рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради<ref >[{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783–19981783—1998 рр., стор. 308] |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>.
Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами<ref>[http://elib.nlr.ru/ru/search/map/264930/230/ Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.]</ref>)
 
У [[1930]] році західна частина Ялтинського району була виділена в новий [[Куйбишевський район (Крим)|Фотисальський]], перейменований в [[1933]] році в [[Куйбишевський район (Крим)|Куйбишевський]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1917–19911917—1991 рр.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
[[18 жовтня]] [[1921]] року була створена [[Кримська АРСР]], а в [[1923]] році повіти перетворені в райони. На [[1926]] рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради<ref >[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783–1998 рр., стор. 308] </ref>.
 
Після [[Кримська операція (1944)|звільнення Криму]], у [[Велика Вітчизнянанімецько-радянська війна|ВітчизнянуДругу світову війну]], згідно з Постановою [[Державний Комітет Оборони|ГКО]] №&nbsp;5859 від [[11 травня]] [[1944]] року [[18 травня]] [[1944]] року усі кримські татари Коклуза були [[депортація|виселені]] в [[Середня Азія|Середню Азію]], а в порожні будинки заселили переселенців з [[Україна|України]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.nr2.ru/policy/256205.html |title=Про переселення колгоспників в Крим] |accessdate=27 липня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140222180632/http://www.nr2.ru/policy/256205.html |archivedate=22 лютого 2014 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140222180632/http://www.nr2.ru/policy/256205.html |date=2014-02-22 }}</ref>.
У [[1930]] році західна частина Ялтинського району була виділена в новий [[Куйбишевський район (Крим)|Фотисальський]], перейменований в [[1933]] році в [[Куйбишевський район (Крим)|Куйбишевський]]<ref>[http://tavrika.by.ru/books/vodar_nk/html/part_01.htm Крим в 1917–1991 рр.]</ref>.
 
[[21 серпня]] [[1945]] року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР<ref>[{{Cite web |url=http://road-crimea.narod.ru/rename.htm |title=Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р] |accessdate=27 липня 2011 |archive-date=13 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100313040142/http://road-crimea.narod.ru/rename.htm }}</ref> село Коклуз було перейменовано у Багату Ущелину, а Коклузька сільрада&nbsp;— у Богатоущельську.
Після [[Кримська операція (1944)|звільнення Криму]], у [[Велика Вітчизняна війна|Вітчизняну війну]], згідно з Постановою [[Державний Комітет Оборони|ГКО]] №&nbsp;5859 від [[11 травня]] [[1944]] року [[18 травня]] [[1944]] року усі кримські татари Коклуза були [[депортація|виселені]] в [[Середня Азія|Середню Азію]], а в порожні будинки заселили переселенців з [[Україна|України]]<ref>[http://www.nr2.ru/policy/256205.html Про переселення колгоспників в Крим]</ref>.
 
[[21 серпня]] [[1945]] року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР<ref>[http://road-crimea.narod.ru/rename.htm Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р]</ref> село Коклуз було перейменовано у Багату Ущелину, а Коклузька сільрада&nbsp;— у Богатоущельську.
 
=== [[Україна]] ===
У 1960-х роках сталося укрупнення сільрад, Богатоущельський був влитий в Голубинський; у [[грудень|грудні]] [[1962]] році Указом Президії Верховної Ради України, ліквідований Куйбишевський район, а села передані Бахчисарайському<ref>[http://fond.moscow-crimea.ru/russia/document/_1962_1.html Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
 
У селі відновлена старовина мечеть [[Коклуз Джума Джамі]].
 
== Населення ==
Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом УРСР 1989 року]] чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 56 чоловіків та 56 жінок<ref name="населення 1989"/>.
 
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення України 2001 року]] в селі мешкали 144 особи<ref name="населення 2001"/>.
 
=== Динаміка чисельності населення ===
* [[1520]]&nbsp;— 54 чол.
* [[1542]]&nbsp;— 60 чол.<ref name="Yücel Öztürk"/>
Рядок 101 ⟶ 105:
* [[1989]]&nbsp;— 112 чол.
* [[2001]]&nbsp;— 166 чол.
 
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року<ref name="населення 2001 мова"/>:
{| class="standard"
|-
! Мова || Відсоток
|-
| [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| align="right"| 50,00&nbsp;%
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 43,98&nbsp;%
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 4,82&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 1,20&nbsp;%
|}
 
== Адреса органу місцевого самоуправління ==
98474, [[Україна]], [[АРК]], [[Бахчисарайський район]], село [[Голубинка]] вул. Леніна, 12а
 
== Примітки ==
{{reflist}}|refs=
 
<ref name="населення 1989">{{БД Держстату України|тип=1989|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref>
 
<ref name="населення 2001">{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
<div style="font-size: 80%"><references/></div>
 
<ref name="населення 2001 мова">{{БД Держстату України|тип=2001 мова|регіон=Автономна Республіка Крим}}</ref>
== Посилання ==
* [http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 Багата Ущелина на картах]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=01.11.2009&rf7571=46 Багата Ущелина на сайті Верховної Ради України]
* [http://crimea-map.com.ua/map468160_0_0.htm Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви]
 
}}
 
== Посилання ==
* [http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 Багата Ущелина на картах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305044227/http://maps.vlasenko.net/?lat=44.56&lon=33.86&addmap2=smtm1000&s=&addmap1=smtm200 |date=5 березня 2016 }}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=01.11.2009&rf7571=46 Багата Ущелина на сайті Верховної Ради України]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [https://web.archive.org/web/20140201230305/http://crimea-map.com.ua/map468160_0_0.htm Бахчисарайський район. Карта: старі і нові назви]
 
{{Бахчисарайський район}}
 
{{Портали|Україна|Крим|Географія України}}
 
[[Категорія:Села Автономної Республіки КримОроніми]]