Ташкент: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 16:53, 11 вересня 2022 ред. Ihorm1968 (обговорення \| внесок) Автопатрульні 49 592 редагування →Відомі люди ← Попереднє редагування		Поточна версія на 06:29, 23 жовтня 2024 ред. скасувати CommonsDelinker (обговорення \| внесок) Боти 125 778 редагувань Вилучив файл International_Business_Center._Tashkent_city.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Krd. Причина: per c:Commons:Deletion requests/File:International Business Center. Tashkent city.jpg.
(Не показано 32 проміжні версії 10 користувачів)
Рядок 1: {{Місто \|назва = Ташкент \|місцева_назва = Toshkent ~~/ Тошкент~~ \|зображення = {{Photomontage \|photo1a = Toshkent Panoramasi.jpg \|photo2a = ~~Gallery Of Uzbek Art (220130677).jpeg~~ \|photo2b = Back Of The Concert Hall (220130685).jpeg \|photo3a = ~~\|photo3a = Государственный музей истории Тимуридов 2021.jpg~~ \|photo3b = History Museum (8145371419).jpg \|photo4a = Humo_Arena.jpg \|photo4b = Building of Realschule in Tashkent.jpg \|photo5a = ~~International Business Center. Tashkent city.jpg~~ \|spacing = 2 \|position = center Рядок 17: \|size = 290 }} \|зображення_розмір = \|зображення_підпис = \|прапор = Flag of Tashkent.svg \|прапор_підпис = Прапор Ташкенту \|герб = ~~Emblem~~Tashkent ~~of Tashkent~~emblem.~~svg~~jpg \|герб_підпис = Герб Ташкенту \|країна = {{UZB}} Рядок 28: \|регіон карта = Узбекистан Ташкентська область \|розмір карти регіону = 240 \|район карта = \|розмір карти району = \|регіон = [[Ташкентська область]] \|розташування = \|розташування_розмір = \|засноване = II ст. до н. е. \|статус = \|магдебурзьке право = \|населення = {{збільшення}}2 622 700 (2020) \|густота = \|агломерація = \|площа = 334,8 \|висота над рівнем моря = 455 \|поштові індекси = 100000 \|код країни = \|код міста = +998 71 \|автомобільний код = 01 — 09, (10, 30 — старі) Рядок 57: \|етнікон = ташкентці \|міста-побратими = [[#Міста-побратими\|див. ''тут'']] \|день міста = \|адреса = \|вебсторінка = [http://tashkent.uz/ tashkent.uz] \|мер = }} '''Ташке́нт''' ({{lang-uz\|Toshkent ~~/ Тошкент~~}}) — столиця [[Узбекистан]]у, адміністративний центр [[Ташкентська область\|Ташкентської області]]. Найбільше за чисельністю населення місто Узбекистану і [[Центральна Азія\|Центральної Азії]], центр Ташкентської міської агломерації, найважливіший авіаційний, залізничний і автомобільний вузол, а також політичний, економічний, культурний і науковий центр країни. Адміністративно місто поділяється на 11 районів.▼ ▲'''Ташке́нт''' ({{lang-uz\|Toshkent / Тошкент}}) — столиця [[Узбекистан]]у, адміністративний центр [[Ташкентська область\|Ташкентської області]]. Найбільше за чисельністю населення місто Узбекистану і [[Центральна Азія\|Центральної Азії]], центр Ташкентської міської агломерації, найважливіший авіаційний, залізничний і автомобільний вузол, а також політичний, економічний, культурний і науковий центр країни. Адміністративно місто поділяється на 11 районів. == Етимологія == Рядок 78 ⟶ 77: == Клімат == Клімат Ташкента — субтропічно-континентальний, але кількість опадів, у порівнянні з низовинним напівпустельними та пустельними областями, внаслідок близькості гір тут є достатньо значною. Морози зазвичай не бувають тривалими, але за ясної зимової погоди температура подеколи знижується до ~~−20~~-20 °C і нижче, влітку температура нерідко досягає ~~35-40~~35–40 °C у затінку. Мінімальна температура — ~~−29~~-29,5 °C ([[20 грудня]] [[1930]] року), максимальна — + 44,5 °C ([[30 липня]] [[1983]] року). * пересічна річна температура — +14,1 C °C; * пересічна річна [[Шкала Бофорта\|швидкість вітру]] — 1,7 м/с; * пересічна річна [[вологість повітря]] — 57 %. Рядок 148 ⟶ 147: === Екологічна ситуація === Іноді в Ташкенті ~~має місце~~буває несприятлива екологічна ситуація, — тоді в місті спостерігається значна задимленість, в результаті якої видимість становить не більше 1,~~5 — 3~~5–3 км<ref>{{Cite web \|url=http://sreda.uz/index.php?newsid=326 \|title=Информационная экосеть sreda.uz ''Смог над Ташкентом'' \|accessdate=29 червня 2010 \|archive-date=21 жовтня 2011 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20111021024129/http://sreda.uz/index.php?newsid=326 }}</ref>. У цих випадках гори на горизонті, зазвичай (за прозорого повітря в місті) доступні зору, стають невидимими або їх видно вкрай погано. == Населення == Рядок 186 ⟶ 185: Ташкент — місце найбільшого скупчення [[українці]]в в Азії і одне з найбільших у [[Українська діаспора\|діаспорі]]<ref>''Ташкент'' // {{ЕУ}}</ref>. {{main\|Українська діаспора в Узбекистані}} Коли Ташкент був головним містом Туркестанського генерал-губернаторства ([[1867]]–[[1917]]), там, переважно наприкінці [[19 століття\|XIX століття]], почали селитися українці. У [[1917]]—–[[1918\|18]] роки місто було осередком українського життя у всьому Туркестані — так, у квітні [[1917]] була зорганізована ''Українська Центральна Громада Туркестану''; у [[1918]] році діяла ''Українська Крайова Рада Туркестану'' та її орган — ''Український Виконавчий Комітет'', ''«Просвіта»'', виходив тижневик ''«Туркестанська Рада»''. По зміцненні [[Радянська влада\|радянської влади]] в Ташкенті [[1920]] року український рух завмер. У [[1930-ті\|1930-их роках]] у кількох школах викладали [[Українська мова\|українську мову]], у Педагогічному Інституті діяв український відділ. Під час [[Німецько-радянська війна\|Німецько-радянської війни]] у [[1941]]—–[[1944\|44]] роки до Ташкента [[Евакуація\|евакуйовано]] чимало українців (в тому числі і [[Довженко Олександр Петрович\|О. П. Довженка]]), і тоді радіо Ташкенту мало українські передачі. Станом на [[1970]] рік у місті нараховувалось 40 700 етнічних українців (або 2,9 % від загалу). Проте в умовах повоєнного СРСР ташкентські українці [[Русифікація\|русифікувалися]]. Рядок 196 ⟶ 195: Зі здобуттям Узбекистаном незалежності ([[1991]]) чимало етнічних українців покинуло місто та країну, перебравшись або до України, або до Росії. І нині ([[2000-ні]]) українська громада Ташкента є нечисленною. Формами її самоорганізації та підтримання культурних і мовних традицій є ''[[Український культурний центр «Батьківщина»]]'' (заснований у [[1993]] році); [[українська недільна школа]]. У Ташкенті здійснює свою діяльність Посольство України в Республіці Узбекистан<ref>[https://archive.istoday/20120805054034/www.mfa.gov.ua/uzbekistan/ua/ Посольство України в Республіці Узбекистан]</ref>. У середній школі імені Т. Шевченка, збудованій після [[Ташкентський землетрус\|землетрусу 1966 року]] українськими будівельниками, здійснюється викладання української мови та [[Українська література\|літератури]]. У грудні [[2002]] року в ході офіційного візиту [[Президенти України\|Президента України]] [[Кучма Леонід Данилович\|Леоніда Кучми]] до Республіки Узбекистан перед одним з корпусів цієї школи відбулося урочисте відкриття [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Ташкент)\|ташкентського пам'ятника]] [[Шевченко Тарас Григорович\|Тарасові Шевченку]]<ref>[http://www.uzbekistan.org.ua/ru/cooperation/information.html Співробітництво в культурно-гуманітарній сфері // Інформація про поточний стан і перспективи двосторонього співробітництва між Республікою Узбекистан та Україною] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20100113065947/http://www.uzbekistan.org.ua/ru/cooperation/information.html \|date=13 січня 2010 }} на [http://www.uzbekistan.org.ua/ru/sitemap.html Офіційна вебсторінка Посольства Республіки Узбекистан в Україні] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20100113113051/http://www.uzbekistan.org.ua/ru/sitemap.html \|date=13 січня 2010 }} {{ref-ru}}</ref>. == Адміністративний поділ == Рядок 394 ⟶ 393: == Архітектура == [[Файл:Madrasah Kukaldash (Tashkent) 12-07.JPG\|міні\|230пкс\|[[Медресе Кукельдаш]]]] [[Файл:Tachkent-Centre.jpg\|міні\|230пкс\|Будинок друку і теперішній [[Державний музей Історії Узбекистану\|державний історичний музей]]]] [[Файл:Храм Александра Невского (Ташкент).png\|міні\|230пкс\|Православна церква Олександра Невського в Ташкенті]] Рядок 400 ⟶ 398: Ставши у [[1867]] році головним містом [[Туркестанське генерал-губернаторство\|Туркестанського генерал-губернаторства]], Ташкент почав зазнавати впливу російської та популярної на той час у [[Російська імперія\|Російській імперії]] західної архітектури, відтак у місті були зведені будівлі у невластивих східним містам європейських стилях, що переважно тяжіли до [[Еклектика\|еклектизму]], будучи сумішшю різних стилів — від так званого «російського класицизму» до [[модерн]]у, а нерідко і з використанням національних традицій, зокрема у [[декор]]і. Найяскравішою пам'яткою цієї доби став ташкентський [[Палац Романових (Ташкент)\|палац Романових]] (архітектори В. С. Гейнцельман, О. Л. Бенуа, [[1891]]). У радянському Ташкенті, який змінив статус на столицю спершу [[Туркестанська АРСР\|Туркестанської АРСР]], а потому [[Узбецька РСР\|Узбецької РСР]] ~~було~~ здійснювалось будівництво численних адміністративних споруд, будівель громадського призначення. Був створений будівельний трест «Головташкентбуд» (головним інженером і начальником тресту працював уродженець України [[Марцинюк Іван Віталійович]]). Найвидатнішими будівлями цього періоду стали<ref>''Умаров У. У.'' Ташкент // {{УРЕ-2/11.2}}, стор. 158</ref>: * Будинок Уряду Узбецької РСР (архітектор С. Полупанов, [[1931]]—–[[1932\|32]]; реконструкція — архітектор С. Розенблюм, [[1951]]—–[[1955]]); * [[Державний академічний великий театр імені Алішера Навої]] (архітектор [[Щусєв Олексій Вікторович\|Ю. В. Щусєв]], [[1938]]—–[[1947]]); * Будинок ЦК Компартії Узбекистану (архітектор В. Березін та ін., [[1964]]). Після руйнівного [[Ташкентський землетрус\|Ташкентського землетрусу]] ([[1966]]) Ташкент було відбудовано за допомогою всіх союзних республік. Серед прикметних споруд другої половини [[1960-ті\|1960]]—–[[1980-ті\|80]]-х років: * Ташкентський філіал Центрального музею В. І. Леніна (нині [[Державний музей Історії Узбекистану]]; архітектор Є. Розанов, [[1970]]); * готель «Узбекистан» (архітектор І. Мерперт, [[1974]]); Рядок 413 ⟶ 411: Значних змін з [[1990-ті\|1990-х років]] зазнала центральна площа Ташкента — на перейменованому [[Площа Мустакіллік (Ташкент)\|майдані Мустакіллік (Незалежності)]] було здійснено роботи з реконструкції та благоустрою, споруджено низку нових пам'ятників. У [[2000-ні\|2000-х]] капітальне будівництво у місті відновилося, й особливо інтенсивним воно було напередодні вересня [[2009]] року, коли місто святкувало свій 2200-літній ювілей. == Відомі люди ==▼ Ташкент як столиця узбецької держави є місцем життя і творчості багатьох діячів саме національної культури та історії.▼ Відомі ташкентці<ref>[http://tashkent.uz/ru/articles/25/ Відомі ташкентці] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20120202072635/http://tashkent.uz/ru/articles/25/ \|date=2 лютого 2012 }} {{ref-ru}} на [http://tashkent.uz/ Офіційна вебсторінка міста] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20120119131002/http://tashkent.uz/ \|date=19 січня 2012 }}</ref>:▼ * [[Юнус Раджабі]] — академік, народний артист Узбекистану, композитор, видатний співак, інструменталіст-виконавець, фольклорист, організатор і керівник музичних колективів, педагог і громадський діяч;▼ * [[Абдулла Кадирі]] — відомий поет і письменник, драматург і публіцист, основоположник жанру [[Роман (жанр)\|романа]] в узбецькій літературі;▼ * [[Озод Шарафиддинов]] — літературознавець і літератор;▼ * [[Айбек\|Ойбек (Муса Ташмухамедов)]] — узбецький радянський поет і письменник, Народний письменник Узбекистану ([[1965]]), Академік АН Узбекстану ([[1943]]), лауреат [[Державна премія СРСР\|Державної премії СРСР]] ([[1946]], за історико-біографічний роман «Навої»);▼ * [[Джалілов Обід Джалілович]] — Народний артист Узбекстану ([[1939]]), актор Узбецького державного академічного драматичного театру;▼ * [[Зикір Мухамеджанов]] — відомий узбецький і радянський кіно- і театральний актор;▼ * [[Аброр Хідоятов]] — відомий узбецький і радянський актор театру, Народний артист ([[1945]]), лауреат Державної премії ([[1949]]), нагороджений орденами і медалями. Його іменем названий Державний драматичний театр у Ташкенті;▼ * [[Абдулла Авлоні]] — великий поет, письменник, драматург, педагог, журналіст і народний діяч, один із засновників узбецької культури і літератури;▼ * [[Гафур Гулям]] — відомий узбецький письменник, літературознавець і перекладач;▼ * [[Саїд Ахмад]] — узбецький прозаїк і драматург, майстер узбецького оповідання; Герой Узбекистану, Народний письменник Узбекистану, Заслужений діяч мистецтв Узбекистану.▼ * [[Холендро Дмитро Михайлович]] — російський письменник, сценарист.▼ * [[Юровський Олександр Якович]] (1921—2003) — російський сценарист, кінодраматург.▼ * [[Шакірова Тамара Халімівна]] (1955—2012) — радянська, і узбецька актриса.▼ [[:Категорія:Уродженці Ташкента\|Уродженцями Ташкента]] також є [[Герой Радянського Союзу]] [[Уржунцев Костянтин Ісакович\|Костянтин Уржунцев]]; видатні радянські вчені-хіміки [[Юнусов Сабір Юносович\|Сабір Юнусов]] та [[Усманов Хамдам Усманович\|Хамдан Усманов]]; [[Україна\|українські]] [[акторка]] [[Народна артистка України]] ([[1982]]) [[Кадирова Лариса Миколаївна\|Лариса Кадирова]] та художник член [[Національна спілка художників України\|Національної спілки художників України]] [[Вінниця\|вінничанин]] [[Рожков Олександр Анатолійович\|Олександр Рожков]]; радянський естрадний співак [[Антонов Юрій Михайлович\|Юрій Антонов]].▼ ~~[[Брюханов Віктор Петрович]] перший і останній директор [[ЧАЕС]]~~ == Міста-побратими == Рядок 456 ⟶ 431: * {{EGY}} — [[Каїр]]. == Керівництво Ташкенту == ~~== Відомі Уродженці ==~~ * [[Рина Зелена]] (1901—1991) — російська радянська актриса театру і кіно▼ === Голови міськвиконкому === * [[Шварц Лев Олександрович]] (1928—1962) — російський композитор▼ # [[Хусаїнов С.]] (1950—1951) # [[Гуламов Расул]] (1951 — 29 серпня 1952) # [[Магрупов Х.А.]] (29 серпня 1952—195.3) # [[Гуламов Расул]] (1955—1956) # [[Нішанов Рафік Нішанович]] (1962—1963) # [[Казімов Вахід Ахунович]] (1972—1985) # [[Мірсаїдов Шукурулла Рахматович]] (1985—1988) === 1-і секретарі міськкому КП Узбекистану === # [[Ходжаєв Фахмутдін Ходжайович]] (1950 — 27 серпня 1952) # [[Абдуразаков Малік Абдуразакович]] (27 серпня 1952 — квітень 1955) # [[Гуламов Расул]] (1956 — січень 1958) # [[Ходжаєв Фахмутдін Ходжайович]] (січень 1958—1959) # [[Муртазаєв Каюм]] (лютий 1960 — березень 1965) # [[Расулов Саліх Рашидович]] (березень 1965 — 15 лютого 1973) # [[Ходжаєв Асаділла Ашрапович]] (15 лютого 1973 — грудень 1978) # [[Умаров Учкун]] (грудень 1978—1985) # [[Сатін Борис Федорович]] (1985 — серпень 1989) # [[Фазилбеков Атхамбек Ібрагімович]] (серпень 1989 — 14 вересня 1991) === Хокіми (губернатори) === # [[Фазилбеков Атхамбек Ібрагімович]] (4 січня 1992—1994) # [[Туляганов Козім Носірович]] (1994—2001) # [[Шаабдурахманов Рустам Мавзурович]] (26 вересня 2001 — 22 квітня 2005) # [[Тухтаєв Абдукаххар Хасанович]] (22 квітня 2005 — 18 лютого 2011) # [[Усманов Рахмонбек Джахонгірович]] (18 лютого 2011 — 26 квітня 2018) # [[Артикходжаєв Джахонгір Абідович]] (в.о. 26 квітня 2018 — 21 грудня 2018, 21 грудня 2018 — 16 січня 2023) # [[Рахмонов Бахтійор Султанович]] (в.о. з 16 січня 2023) ▲== Відомі люди == * [[Аверін Юрій Олександрович]] (* 1928) — геолог * [[Гришокіна Валентина Павлівна]] (* 19441944—2023) — українська акторка кіно та дубляжу▼ * [[Конюхова Тетяна Георгіївна]] (* 1931) — російська актриса театру і кіно українського походження▼ ▲* [[Гришокіна Валентина Павлівна]] (* 1944) — українська акторка кіно та дубляжу * [[Журбін Олександр Борисович]] (* 1945) — російський композитор ▲* [[Рина Зелена]] (1901—1991) — російська радянська актриса театру і кіно * [[Солдатов Геннадій Васильович]] (1946—2021) — український художник▼ * [[Золотовицький Ігор Якович]] (* 1961) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний педагог. ▲* [[Конюхова Тетяна Георгіївна]] (* 19311931—2024) — російська актриса театру і кіно українського походження ▲* [[Солдатов Геннадій Васильович]] (1946—2021) — український художник ▲* [[Шакірова Тамара Халімівна]] (1955—2012) — радянська, і узбецька актриса. * [[Шенгелая Аріадна Всеволодівна]] (* 1937) — радянська актриса театру і кіно. ▲* [[Шварц Лев Олександрович]] (1928—1962) — російський композитор * [[Юнгвальд-Хількевич Георгій Емілійович]] (1934—2015) — український і російський радянський кінорежисер, сценарист, художник ▲* [[Юровський Олександр Якович]] (1921—2003) — російський сценарист, кінодраматург. * [[Яцимирський Віталій Костянтинович]] (1941—2011) — український [[Фізична хімія\|фізико-хімік]], педагог, [[доктор хімічних наук]]. ▲[[:Категорія:Уродженці Ташкента\|Уродженцями Ташкента]] також є [[Герой Радянського Союзу]] [[Уржунцев Костянтин Ісакович\|Костянтин Уржунцев]]; видатні радянські вчені-хіміки [[Юнусов Сабір Юносович\|Сабір Юнусов]] та [[Усманов Хамдам Усманович\|Хамдан Усманов]]; [[Україна\|українські]] [[акторка]] [[Народна артистка України]] ([[1982]]) [[Кадирова Лариса Миколаївна\|Лариса Кадирова]] та художник член [[Національна спілка художників України\|Національної спілки художників України]] [[Вінниця\|вінничанин]] [[Рожков Олександр Анатолійович\|Олександр Рожков]]; радянський естрадний співак [[Антонов Юрій Михайлович\|Юрій Антонов]], перший директор [[ЧАЕС]] [[Брюханов Віктор Петрович\|Віктор Брюханов]]. ▲Ташкент як столиця узбецької держави є місцем життя і творчості багатьох діячів саме національної культури та історії. ▲Відомі ташкентці<ref>[http://tashkent.uz/ru/articles/25/ Відомі ташкентці] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20120202072635/http://tashkent.uz/ru/articles/25/ \|date=2 лютого 2012 }} {{ref-ru}} на [http://tashkent.uz/ Офіційна вебсторінка міста] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20120119131002/http://tashkent.uz/ \|date=19 січня 2012 }}</ref>: ▲* [[Юнус Раджабі]] — академік, народний артист Узбекистану, композитор, видатний співак, інструменталіст-виконавець, фольклорист, організатор і керівник музичних колективів, педагог і громадський діяч; ▲* [[Абдулла Кадирі]] — відомий поет і письменник, драматург і публіцист, основоположник жанру [[Роман (жанр)\|романа]] в узбецькій літературі; ▲* [[Озод Шарафиддинов]] — літературознавець і літератор; ▲* [[Айбек\|Ойбек (Муса Ташмухамедов)]] — узбецький радянський поет і письменник, Народний письменник Узбекистану ([[1965]]), Академік АН Узбекстану ([[1943]]), лауреат [[Державна премія СРСР\|Державної премії СРСР]] ([[1946]], за історико-біографічний роман «Навої»); ▲* [[Джалілов Обід Джалілович]] — Народний артист Узбекстану ([[1939]]), актор Узбецького державного академічного драматичного театру; ▲* [[Зикір Мухамеджанов]] — відомий узбецький і радянський кіно- і театральний актор; ▲* [[Аброр Хідоятов]] — відомий узбецький і радянський актор театру, Народний артист ([[1945]]), лауреат Державної премії ([[1949]]), нагороджений орденами і медалями. Його іменем названий Державний драматичний театр у Ташкенті; ▲* [[Абдулла Авлоні]] — великий поет, письменник, драматург, педагог, журналіст і народний діяч, один із засновників узбецької культури і літератури; ▲* [[Гафур Гулям]] — відомий узбецький письменник, літературознавець і перекладач; ▲* [[Саїд Ахмад]] — узбецький прозаїк і драматург, майстер узбецького оповідання; Герой Узбекистану, Народний письменник Узбекистану, Заслужений діяч мистецтв Узбекистану. * [[Турсунов Мінавар Турсунович]] — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР, міністр закордонних справ Узбецької РСР. ▲* [[Холендро Дмитро Михайлович]] — російський письменник, сценарист. * [[Файзієв Латіф Абидович]] (1929—1994) — узбецький кінорежисер. == Примітки ==