Ташкент: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Вилучив файл International_Business_Center._Tashkent_city.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Krd. Причина: per c:Commons:Deletion requests/File:International Business Center. Tashkent city.jpg. |
|||
| (Не показані 47 проміжних версій 16 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Місто
|назва = Ташкент
|місцева_назва = Toshkent
|зображення =
|photo1a = Toshkent Panoramasi.jpg
|photo2a =
|photo2b = Back Of The Concert Hall (220130685).jpeg
|photo3a =
|photo3b = History Museum (8145371419).jpg
|photo4a = Humo_Arena.jpg
|photo4b = Building of Realschule in Tashkent.jpg
|photo5a =
|spacing = 2
|position = center
|color_border = white
|color = white
|size = 290
}}
|зображення_розмір =
|зображення_підпис =
|прапор = Flag of Tashkent.svg
|прапор_підпис = Прапор Ташкенту
|герб = Tashkent emblem.jpg
|герб_підпис = Герб Ташкенту
|країна = {{UZB}}
|країна карта = Узбекистан
Рядок 31 ⟶ 45:
|код міста = +998 71
|автомобільний код = 01 — 09, (10, 30 — старі)
|координати = {{coord|
|lat_deg =
|lat_min = 19
|lat_sec = 01
Рядок 45 ⟶ 59:
|день міста =
|адреса =
|
|мер =
}}
'''Ташке́нт''' ({{lang-uz|Toshkent}}) — столиця [[Узбекистан]]у, адміністративний центр [[Ташкентська область|Ташкентської області]]. Найбільше за чисельністю населення місто Узбекистану і [[Центральна Азія|Центральної Азії]], центр Ташкентської міської агломерації, найважливіший авіаційний, залізничний і автомобільний вузол, а також політичний, економічний, культурний і науковий центр країни. Адміністративно місто поділяється на 11 районів.
== Етимологія ==
''Ташкент'', імовірно, означає ''Кам'яне місто'' (від {{lang-uz|tosh}} — «каміння», {{lang-uz|kent}} — «місто»).)<ref>Макс Фасмер. Этимологический словарь русского языка. Перевод с немецкого и дополнения члена-корреспондента АН СССР О. Н. Трубачева. М.: «Прогресс», 1986.</ref>.
== Географія ==
Рядок 64 ⟶ 77:
== Клімат ==
Клімат Ташкента — субтропічно-континентальний, але кількість опадів, у порівнянні з низовинним напівпустельними та пустельними областями, внаслідок близькості гір тут є достатньо значною. Морози зазвичай не бувають тривалими, але за ясної зимової погоди температура подеколи знижується до
* пересічна річна температура — +14,1
* пересічна річна [[Шкала Бофорта|швидкість вітру]] — 1,7 м/с;
* пересічна річна [[вологість повітря]] — 57 %.
Рядок 134 ⟶ 147:
=== Екологічна ситуація ===
Іноді в Ташкенті
== Населення ==
Рядок 164 ⟶ 177:
| [[1970]] || align="right" | [[росіяни]] — 41 %, [[узбеки]] — 37 %, [[татари]] — 7 %, [[Бухарські євреї|євреї]] — 4 %, [[українці]] — 2,9 %
|-
| [[2008]] || align="right" |[[узбеки]] — 63 %, [[росіяни]] — 20 %, [[татари]] (в тому числі і [[кримські татари]]) — 4,5 %, [[корейці]] —<br/> 2,2 %, [[казахи]] — 2,1 %, [[таджики]] — 1,2 %, інші національності (в тому числі і [[українці]]) — 7 %<ref>[http://tashkent.uz/www_data/articles/administrator/image/n3.JPG Етнічний склад населення Ташкента на 2008 рік на ''www.tashkent.uz''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120111040927/http://tashkent.uz/www_data/articles/administrator/image/n3.JPG |date=11
|-
|}
Рядок 172 ⟶ 185:
Ташкент — місце найбільшого скупчення [[українці]]в в Азії і одне з найбільших у [[Українська діаспора|діаспорі]]<ref>''Ташкент'' // {{ЕУ}}</ref>.
{{main|Українська діаспора в Узбекистані}}
Коли Ташкент був головним містом Туркестанського генерал-губернаторства ([[1867]]–[[1917]]), там, переважно наприкінці [[19 століття|XIX століття]], почали селитися українці. У [[1917]]
По зміцненні [[Радянська влада|радянської влади]] в Ташкенті [[1920]] року український рух завмер. У [[1930-ті|1930-их роках]] у кількох школах викладали [[Українська мова|українську мову]], у Педагогічному Інституті діяв український відділ.
Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] у [[1941]]
Станом на [[1970]] рік у місті нараховувалось 40 700 етнічних українців (або 2,9 % від загалу). Проте в умовах повоєнного СРСР ташкентські українці [[Русифікація|русифікувалися]].
Рядок 182 ⟶ 195:
Зі здобуттям Узбекистаном незалежності ([[1991]]) чимало етнічних українців покинуло місто та країну, перебравшись або до України, або до Росії. І нині ([[2000-ні]]) українська громада Ташкента є нечисленною. Формами її самоорганізації та підтримання культурних і мовних традицій є ''[[Український культурний центр «Батьківщина»]]'' (заснований у [[1993]] році); [[українська недільна школа]].
У Ташкенті здійснює свою діяльність Посольство України в Республіці Узбекистан<ref>[https://archive.
== Адміністративний поділ ==
Рядок 191 ⟶ 204:
|-
! район
! [[Узбецька мова|узб.]]<ref>[http://tashkent.uz/uz/articles/351/ Адміністративно-територіальний поділ на сайті хокіміята міста Ташкента] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100726065326/http://tashkent.uz/uz/articles/351/ |date=26
! Населення<br/>тис. осіб<ref>[http://tashkent.uz/uz/articles/351/ Адміністративно-територіальний поділ на сайті хокіміята міста Ташкента] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100726065326/http://tashkent.uz/uz/articles/351/ |date=26
! Площа<br/>км²
! щільність<br/>населення<br/>осіб/км²
Рядок 284 ⟶ 297:
* «SovPlastItal».
За результатами [[2006]] року було вироблено імпорто-замінної продукції на суму понад 114,2 млрд сум, що забезпечило додатковий обсяг [[експорт]]у в 8,2 млн. [[Долар США|доларів США]]<ref>[http://tashkent.uz/ru/articles/22/ Про місто (Ташкент)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120125175336/http://tashkent.uz/ru/articles/22/ |date=25
=== Транспорт ===
Рядок 296 ⟶ 309:
Від [[1977]] року в узбецькій столиці діє [[Ташкентський метрополітен|метрополітен]].
== Соціальна сфера: медицина та освіта<ref>[http://tashkent.uz/ru/article/91/ Соціальна сфера]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}} на [http://tashkent.uz/ Офіційна
=== Медицина ===
Рядок 333 ⟶ 346:
* [[Театр-студія «Дійдор»]].
Ташкентські музеї<ref>[http://orexca.com/rus/tashkent_museums.shtml Музеї Ташкента. Інформація та список найкращих та найцікавіших музеїв Ташкента] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103094659/http://orexca.com/rus/tashkent_museums.shtml |date=3 січня 2010 }} // [http://www.orexca.com/rus/theatres.shtml Театри Узбекистану] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103095409/http://orexca.com/rus/theatres.shtml |date=3 січня 2010 }} на [http://www.orexca.com/ ''www.orexca.com'' («Орієнтал експрес Центральна Азія»,
{|
|valign="top" width=25% |
Рядок 364 ⟶ 377:
=== Парки, рекреація та дозвілля ===
Ташкентська оаза, в якій розташоване місто, є унікальним місцем у регіоні середньоазійських пустель. Са́ме тому дуже важливим є збереження мікроклімату паркової зони міста. Нині численні ташкентські парки є головним місцем дозвілля та рекреації жителів і гостей міста<ref>[http://www.orexca.com/rus/parks.shtml Рекреаційні зони і парки Ташкента] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103093131/http://orexca.com/rus/parks.shtml |date=3 січня 2010 }} // [http://www.orexca.com/rus/theatres.shtml Театри Узбекистану] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103095409/http://orexca.com/rus/theatres.shtml |date=3 січня 2010 }} на [http://www.orexca.com/ ''www.orexca.com'' («Орієнтал експрес Центральна Азія»,
[[Файл:У Парку Навої в Ташкенті.jpg|міні|230пкс|У центральному Парку Навої]]
* [[Центральний парк Алішера Навої]];
Рядок 380 ⟶ 393:
== Архітектура ==
[[Файл:Madrasah Kukaldash (Tashkent) 12-07.JPG|міні|230пкс|[[Медресе Кукельдаш]]]]
[[Файл:Храм Александра Невского (Ташкент).png|міні|230пкс|Православна церква Олександра Невського в Ташкенті]]
Рядок 386 ⟶ 398:
Ставши у [[1867]] році головним містом [[Туркестанське генерал-губернаторство|Туркестанського генерал-губернаторства]], Ташкент почав зазнавати впливу російської та популярної на той час у [[Російська імперія|Російській імперії]] західної архітектури, відтак у місті були зведені будівлі у невластивих східним містам європейських стилях, що переважно тяжіли до [[Еклектика|еклектизму]], будучи сумішшю різних стилів — від так званого «російського класицизму» до [[модерн]]у, а нерідко і з використанням національних традицій, зокрема у [[декор]]і. Найяскравішою пам'яткою цієї доби став ташкентський [[Палац Романових (Ташкент)|палац Романових]] (архітектори В. С. Гейнцельман, О. Л. Бенуа, [[1891]]).
У радянському Ташкенті, який змінив статус на столицю спершу [[Туркестанська АРСР|Туркестанської АРСР]], а потому [[Узбецька РСР|Узбецької РСР]]
* Будинок Уряду Узбецької РСР (архітектор С. Полупанов, [[1931]]
* [[Державний академічний великий театр імені Алішера Навої]] (архітектор [[Щусєв Олексій Вікторович|Ю. В. Щусєв]], [[1938]]
* Будинок ЦК Компартії Узбекистану (архітектор В. Березін та ін., [[1964]]).
Після руйнівного [[Ташкентський землетрус|Ташкентського землетрусу]] ([[1966]]) Ташкент було відбудовано за допомогою всіх союзних республік. Серед прикметних споруд другої половини [[1960-ті|1960]]
* Ташкентський філіал Центрального музею В. І. Леніна (нині [[Державний музей Історії Узбекистану]]; архітектор Є. Розанов, [[1970]]);
* готель «Узбекистан» (архітектор І. Мерперт, [[1974]]);
Рядок 399 ⟶ 411:
Значних змін з [[1990-ті|1990-х років]] зазнала центральна площа Ташкента — на перейменованому [[Площа Мустакіллік (Ташкент)|майдані Мустакіллік (Незалежності)]] було здійснено роботи з реконструкції та благоустрою, споруджено низку нових пам'ятників. У [[2000-ні|2000-х]] капітальне будівництво у місті відновилося, й особливо інтенсивним воно було напередодні вересня [[2009]] року, коли місто святкувало свій 2200-літній ювілей.
== Міста-побратими ==
Рядок 432 ⟶ 425:
* {{KAZ}} — [[Алмати]];
* {{MKD}} — [[Скоп'є]];
* {{LAT}} — [[Рига]]<ref>
* {{CHN}} — [[Пекін]] ([[2008]]);
* {{GER}} — [[Берлін]] ([[1993]]);
Рядок 438 ⟶ 431:
* {{EGY}} — [[Каїр]].
== Керівництво Ташкенту ==
=== Голови міськвиконкому ===
# [[Хусаїнов С.]] (1950—1951)
# [[Гуламов Расул]] (1951 — 29 серпня 1952)
# [[Магрупов Х.А.]] (29 серпня 1952—195.3)
# [[Гуламов Расул]] (1955—1956)
# [[Нішанов Рафік Нішанович]] (1962—1963)
# [[Казімов Вахід Ахунович]] (1972—1985)
# [[Мірсаїдов Шукурулла Рахматович]] (1985—1988)
=== 1-і секретарі міськкому КП Узбекистану ===
# [[Ходжаєв Фахмутдін Ходжайович]] (1950 — 27 серпня 1952)
# [[Абдуразаков Малік Абдуразакович]] (27 серпня 1952 — квітень 1955)
# [[Гуламов Расул]] (1956 — січень 1958)
# [[Ходжаєв Фахмутдін Ходжайович]] (січень 1958—1959)
# [[Муртазаєв Каюм]] (лютий 1960 — березень 1965)
# [[Расулов Саліх Рашидович]] (березень 1965 — 15 лютого 1973)
# [[Ходжаєв Асаділла Ашрапович]] (15 лютого 1973 — грудень 1978)
# [[Умаров Учкун]] (грудень 1978—1985)
# [[Сатін Борис Федорович]] (1985 — серпень 1989)
# [[Фазилбеков Атхамбек Ібрагімович]] (серпень 1989 — 14 вересня 1991)
=== Хокіми (губернатори) ===
# [[Фазилбеков Атхамбек Ібрагімович]] (4 січня 1992—1994)
# [[Туляганов Козім Носірович]] (1994—2001)
# [[Шаабдурахманов Рустам Мавзурович]] (26 вересня 2001 — 22 квітня 2005)
# [[Тухтаєв Абдукаххар Хасанович]] (22 квітня 2005 — 18 лютого 2011)
# [[Усманов Рахмонбек Джахонгірович]] (18 лютого 2011 — 26 квітня 2018)
# [[Артикходжаєв Джахонгір Абідович]] (в.о. 26 квітня 2018 — 21 грудня 2018, 21 грудня 2018 — 16 січня 2023)
# [[Рахмонов Бахтійор Султанович]] (в.о. з 16 січня 2023)
== Відомі люди ==
* [[Аверін Юрій Олександрович]] (* 1928) — геолог
* [[Гришокіна Валентина Павлівна]] (1944—2023) — українська акторка кіно та дубляжу
* [[Журбін Олександр Борисович]] (* 1945) — російський композитор
* [[Рина Зелена]] (1901—1991) — російська радянська актриса театру і кіно
* [[Золотовицький Ігор Якович]] (* 1961) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний педагог.
* [[Конюхова Тетяна Георгіївна]] (1931—2024) — російська актриса театру і кіно українського походження
* [[Солдатов Геннадій Васильович]] (1946—2021) — український художник
* [[Шакірова Тамара Халімівна]] (1955—2012) — радянська, і узбецька актриса
* [[Шенгелая Аріадна Всеволодівна]] (* 1937) — радянська актриса театру і кіно.
* [[Шварц Лев Олександрович]] (1928—1962) — російський композитор
* [[Юнгвальд-Хількевич Георгій Емілійович]] (1934—2015) — український і російський радянський кінорежисер, сценарист, художник
* [[Юровський Олександр Якович]] (1921—2003) — російський сценарист, кінодраматург
* [[Яцимирський Віталій Костянтинович]] (1941—2011) — український [[Фізична хімія|фізико-хімік]], педагог, [[доктор хімічних наук]].
[[:Категорія:Уродженці Ташкента|Уродженцями Ташкента]] також є [[Герой Радянського Союзу]] [[Уржунцев Костянтин Ісакович|Костянтин Уржунцев]]; видатні радянські вчені-хіміки [[Юнусов Сабір Юносович|Сабір Юнусов]] та [[Усманов Хамдам Усманович|Хамдан Усманов]]; [[Україна|українські]] [[акторка]] [[Народна артистка України]] ([[1982]]) [[Кадирова Лариса Миколаївна|Лариса Кадирова]] та художник член [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]] [[Вінниця|вінничанин]] [[Рожков Олександр Анатолійович|Олександр Рожков]]; радянський естрадний співак [[Антонов Юрій Михайлович|Юрій Антонов]], перший директор [[ЧАЕС]] [[Брюханов Віктор Петрович|Віктор Брюханов]].
Ташкент як столиця узбецької держави є місцем життя і творчості багатьох діячів саме національної культури та історії.
Відомі ташкентці<ref>[http://tashkent.uz/ru/articles/25/ Відомі ташкентці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120202072635/http://tashkent.uz/ru/articles/25/ |date=2 лютого 2012 }} {{ref-ru}} на [http://tashkent.uz/ Офіційна вебсторінка міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120119131002/http://tashkent.uz/ |date=19 січня 2012 }}</ref>:
* [[Юнус Раджабі]] — академік, народний артист Узбекистану, композитор, видатний співак, інструменталіст-виконавець, фольклорист, організатор і керівник музичних колективів, педагог і громадський діяч;
* [[Абдулла Кадирі]] — відомий поет і письменник, драматург і публіцист, основоположник жанру [[Роман (жанр)|романа]] в узбецькій літературі;
* [[Озод Шарафиддинов]] — літературознавець і літератор;
* [[Айбек|Ойбек (Муса Ташмухамедов)]] — узбецький радянський поет і письменник, Народний письменник Узбекистану ([[1965]]), Академік АН Узбекстану ([[1943]]), лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] ([[1946]], за історико-біографічний роман «Навої»);
* [[Джалілов Обід Джалілович]] — Народний артист Узбекстану ([[1939]]), актор Узбецького державного академічного драматичного театру;
* [[Зикір Мухамеджанов]] — відомий узбецький і радянський кіно- і театральний актор;
* [[Аброр Хідоятов]] — відомий узбецький і радянський актор театру, Народний артист ([[1945]]), лауреат Державної премії ([[1949]]), нагороджений орденами і медалями. Його іменем названий Державний драматичний театр у Ташкенті;
* [[Абдулла Авлоні]] — великий поет, письменник, драматург, педагог, журналіст і народний діяч, один із засновників узбецької культури і літератури;
* [[Гафур Гулям]] — відомий узбецький письменник, літературознавець і перекладач;
* [[Саїд Ахмад]] — узбецький прозаїк і драматург, майстер узбецького оповідання; Герой Узбекистану, Народний письменник Узбекистану, Заслужений діяч мистецтв Узбекистану.
* [[Турсунов Мінавар Турсунович]] — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР, міністр закордонних справ Узбецької РСР.
* [[Холендро Дмитро Михайлович]] — російський письменник, сценарист.
* [[Файзієв Латіф Абидович]] (1929—1994) — узбецький кінорежисер.
== Примітки ==
Рядок 450 ⟶ 500:
== Література ==
* ''Умаров У. У.'' Ташкент // {{УРЕ-2/11.2}}, стор. 157—158
* [http://tashkent.uz/ru/ Офіційна
* {{ЕУ}}
| |||
