Бонайре: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: 0 км. н → 0 км н |
|||
| (Не показано 42 проміжні версії 28 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Infobox_Country|
native_name =
conventional_long_name = Острівна територія
| назва_род = Бонера
|common_name_g =Бонайре
| common_name = Bonaire |
image_flag = Flag of Bonaire.svg |
image_coat =Bonaire wapen.svg|90px |
image_map =
national_anthem = ''[[Tera di Solo y suave biento]]'' |
official_languages = [[Нідерландська мова|Нідерландська]], [[пап'яменто]]|
unofficial_languages = [[Англійська мова|Англійська]], [[Іспанська мова|іспанська]] |
government_type =
leader_title1 = Адміністратор Бонера |
leader_name1 =
| суверенна_держава = {{flag|NED}} [[Королівство Нідерландів]]
leader_title2 = Губернатор НА |
leader_name2 = Фриц Гудгедраг |
Рядок 21 ⟶ 23:
area_magnitude = 1_E12 |
area_km2=294 |
area_sq_mi = 113 |
population_census = 14,006|
population_census_year = 2006 |
Рядок 35 ⟶ 37:
calling_code = 599 |
}}
'''
Назва ''Бонайре'', як вважають, походить від місцевого слова ''Bonay''. Перші іспанські та голландські колонізатори змінили його ім'я на ''Bojnaj'', а також ''Bonaire'' (''Бонайре''), що означає ''гарне повітря''.
== Статус ==
З розпуском [[Нідерландські Антильські острови|Нідерландських Антильських островів]] [[10 жовтня]] [[2010]] року Бонайре, Саба і [[Сінт-Естатіус]] дістали особливий муніципальний статус у складі [[Нідерланди|Нідерландів]], у той час як острови [[Аруба]], [[Кюрасао]] і [[Сінт-Мартен]] стали незалежними державами у складі Королівства Нідерландів. Тепер Бонайре, як частина Нідерландів, залишається заморською територією [[Європейський Союз|Європейського Союзу]].
Обирає власний законодавчий орган, Раду міністрів і віце-губернатора. Населення — 14 006 осіб ([[2006]]). Адміністративний центр і найбільше місто — [[Кралендейк]]. Найстаріше поселення — [[Рінкон (місто)|Рінкон]] (на північний захід від Кралендейка), засноване іспанцями на початку 16 століття.
[[Файл:Bonaire_island.png|thumb|left|200px|Фотографія острову з космосу. У західного узбережжя — острівець [[
== Географія ==
Протяжність з півночі на південь 40 км, із заходу на схід 8 км, площа 290 км². Острів фактично є вершиною підводного гірського хребта (продовження [[Прибережний хребет (Венесуела)|Венесуельського прибережного хребта]]), розташованому на материковому шельфі, що обрамлює Південноамериканський материк. Низовинний рельєф Бонера на північ поволі підвищується, поступово переходячи в горбисту область, оточену лагунами і затоками національного парку «Вашингтон-Слагбай». Висота до 241 м (Брандаріс-Гілл). Поряд з островом Бонайре знаходиться острівець [[Клейн-Бонайре]].
== Фауна ==
Парк «Вашингтон-Слагбай» був відкритий в [[1969]] році та займає 54,6 км² (20 % території острова), покритих чагарником пагорбів вкритих численними пішими стежками та озерами. У парку охороняються природні комплекси арідних земель, чагарників, високих кактусів, місць гніздувань рожевих [[фламінго]], а також численних видів [[папуга|папуг]], [[кажан]]ів, [[ігуана|ігуан]] та інших [[ящірка|ящірок]]. Протяжний кораловий риф, який оточує острів, з [[1979]] року має статус національного морського парку, причому під охороною знаходиться вісь підводний світ від поверхні моря до глибини в 60 метрів. Заповідник Пекелмер на Бонере — найбільше гніздів'я [[фламінго]] в західній півкулі.
У фауні острова представлені ящірки, кажани, близько 200 видів птахів, здичавілі кози. У водах навколо острова зареєстровано
== Історія ==
Першими відомими його жителями були індіанці племені какетіос, що заселили Бонайре, приблизно в X столітті до нашої ери. Протягом лише 20 років після їх першого контакту з європейцями, що з'явилися біля берегів Бонайре в [[1499]] році, більшість індійців вимерли від хвороб або були вивезені на [[Гаїті (острів)|Гаїті]]. Протягом майже ста років тут жили тільки засланці з країн [[Південна Америка|Південної Америки]] та бродили численні стада великої рогатої худоби з ранчо іспанського губернатора. З часом переселенці з [[Європа|Європи]] заснували невеликі поселення на місці сучасного Рінкона і в районі Антріол, на північ від сучасної столиці острова. У відповідь на захоплення іспанцями острова [[Острів Святого Мартина|Святого Мартина]], голландці окуповували Бонер в [[1633]] році, але лише в [[1791]] році він офіційно увійшов до складу володінь корони.
У 1816—1868 роках Бонайре населення в основному займалося роботою на плантаціях, які контролював уряд. У 1825 році на острові було близько 300 рабовласників. З 30 вересня 1862 р. після скасування рабства більшість рабів були звільнені, деякі залишалися працювати на плантаціях за оплату<ref name=":0">Van Der Helm, Rien (1987). Traveler's Handbook Bonaire. Rijswik, The Netherlands: Elmar Media Service. ISBN 90-6120-635-9.{{ref-nl}}</ref>.
У 1867 році уряд почав продавати більшу частину державних земель, включно з територіями на яких було розміщено соляні копальні. Місцеве населення стало залежним лише від двох великих приватних землевласників. Багато жителів були змушені шукати роботу на Арубі, Кюрасао або у Венесуелі<ref name=":0"/>.
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Бонайре був під захистом Британії та США. Американська армія побудувала як місце дислокації авіабазу «Фламінго». Після того, як Німеччина 10 травня 1940 року захопила Нідерланди, багато німецьких та австрійських громадян були інтерновані в табори на Бонайре протягом усієї тривалості війни<ref>Sint Jago, Junnes E. (2007). Wuiven vanaf de waranda (in Dutch). Utrecht: Gopher. ISBN 9789051794960. OCLC 150262823.{{ref-nl}}</ref>. У 1944 році принцеса Нідерландів [[Юліана (королева Нідерландів)|Юліана]] та [[Елеонора Рузвельт]] організували візит до військових частин на острові Бонайре<ref name=":0"/>.
Після війни економіка Бонайре почала відроджуватись. Військова авіабаза була перетворена на цивільний аеропорт, а колишній табір інтернованих було перетворено на перший готель на Бонайре<ref>[http://www.divibonaire.com/ «Divi Flamingo Beach Resort Bonaire»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200601090944/https://divibonaire.com/ |date=1 червня 2020 }}{{ref-nl}}</ref>. У 1966 році голландець Пієр Шенк разом з сім'єю заснував швейну фабрику «Kledingindustrie Bonaire Schunck»<ref> M.A. thesis by drs. Christine W.M. Schunck. This article is based on an extension of the 1966{{ref-nl}}</ref>. У 1962 році було зведено другий великий готель на острові «Bonaire Beach Hotel»<ref>[http://www.geographia.com/bonaire/sunset/sunhot.htm «Bonaire Beach Hotel»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304052216/http://www.geographia.com/bonaire/sunset/sunhot.htm |date=4 березня 2016 }}{{ref-nl}}</ref>. У 1964 році в Бонайре з'явилося власне радіо «Trans World Radio». У 1966 році відновився видобуток солі після того, як соляні копальні були розширені та модернізовані Міжнародною соляною компанією на Антильських островах<ref>[http://www.cargillsalt.com/ «Cargill Salt Company»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090221043625/http://www.cargillsalt.com/ |date=21 лютого 2009 }}{{ref-nl}}</ref>. У 1975 році було створено нафтовий термінал «Bonaire Petroleum Corporation» (BOPEC)<ref>[https://web.archive.org/web/20070301191150/http://www.rocargo.com/Bopec.html «Bonaire Petroleum Company»]{{ref-nl}}</ref>.
== Галерея ==
<gallery>
Image:Bonaire 1000 steps.jpg
Рядок 69 ⟶ 83:
== Див. також ==
* [[Боннер]]
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Бібліоінформація}}
{{Адміністративний поділ Королівства Нідерландів}}
{{Нідерландські колонії}}
[[Категорія:Острови Карибського моря]]
[[Категорія:Підвітряні острови]]
[[Категорія:Нідерландські Антильські острови]]
[[Категорія:Германомовні країни і території]]
[[Категорія:Бонайре]]
| |||