Князь: відмінності між версіями

У [[Слов'янські мови|слов'янських мовах]]&nbsp;— назва [[герцог]]а, [[принц]]а, [[цар]]я ([[королевич]]&nbsp;— «маленький цар»). У [[Хорватія|Хорватії]] і західнослов'янських мовах (наприклад, [[Польська мова|польська]], [[Сербська мова|сербська]]) слово має значення «[[лорд]]», а у [[Чеська мова|чеській]], [[Польська мова|польській]] та [[Словацька мова|словацькій]] також стало означати «[[священикСвященник|«священник»]]» (knez, ksiądz, kňaz), а також «[[герцог]]» (knez, kníže, książę, knieža).<ref>«[http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=%2Fusr%2Flocal%2Fshare%2Fstarling%2Fmorpho&morpho=1&basename=%5Cusr%5Clocal%5Cshare%5Cstarling%5Cmorpho%5Cvasmer%5Cvasmer&first=1&text_word=князь&method_word=substring&text_general=&method_general=substring&text_origin=&method_origin=substring&text_trubachev=&method_trubachev=substring&text_editorial=&method_editorial=substring&text_pages=&method_pages=substring&text_any=&method_any=substring&sort=word князь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161128051302/http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=%2Fusr%2Flocal%2Fshare%2Fstarling%2Fmorpho&morpho=1&basename=%5Cusr%5Clocal%5Cshare%5Cstarling%5Cmorpho%5Cvasmer%5Cvasmer&first=1&text_word=князь&method_word=substring&text_general=&method_general=substring&text_origin=&method_origin=substring&text_trubachev=&method_trubachev=substring&text_editorial=&method_editorial=substring&text_pages=&method_pages=substring&text_any=&method_any=substring&sort=word |date=28 Листопада 2016 }}». «[http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=%2Fusr%2Flocal%2Fshare%2Fstarling%2Fmorpho&morpho=1&basename=%5Cusr%5Clocal%5Cshare%5Cstarling%5Cmorpho%5Cvasmer%5Cvasmer&first=1&text_word=князь&method_word=substring&text_general=&method_general=substring&text_origin=&method_origin=substring&text_trubachev=&method_trubachev=substring&text_editorial=&method_editorial=substring&text_pages=&method_pages=substring&text_any=&method_any=substring&sort=word Етимологічний словник Фасмера» онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161128051302/http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=%2Fusr%2Flocal%2Fshare%2Fstarling%2Fmorpho&morpho=1&basename=%5Cusr%5Clocal%5Cshare%5Cstarling%5Cmorpho%5Cvasmer%5Cvasmer&first=1&text_word=князь&method_word=substring&text_general=&method_general=substring&text_origin=&method_origin=substring&text_trubachev=&method_trubachev=substring&text_editorial=&method_editorial=substring&text_pages=&method_pages=substring&text_any=&method_any=substring&sort=word |date=28 Листопада 2016 }}</ref>

Слово «князь» увійшло в ужиток і утвердилося в побуті досить пізно&nbsp;— воно має готське походження і в [[Церковнослов'янська мова|цій літературній формі]] прийшло на Русь із [[Болгарія|Болгарії]].<ref name="попович"/> Перед цим київського князя називали [[Каган (титул)|каганом]].<ref name="попович"/> Каган, [[хаган]], [[хан]]&nbsp;— тюркський термін, що потрапив він із [[Хозарський каганат|хазарського середовища]].<ref name="попович"/> Сам по собі інститут військового державця існував у слов'ян ще до термінологічних впливів Сходу і Заходу, але достеменно невідомо, які саме функції він виконував у праслов'ян.<ref name="попович"/> У літописах князь-каган називається «самодержцем», що є [[Калька (мовознавство)|калькованим]] з грецького слова «автократор», що означає [[правитель|правителя]], від іншої влади не залежного.<ref name="попович">Попович М.&nbsp;В.&nbsp;Нарис історії культури України.&nbsp;— К., 1998.&nbsp;— С. 71-87. Доступ: http://litopys.org.ua/popovych/narys06.htm</ref>

До XII століття головнимосновним джерелом князівськихдоходу прибутківдля князів були не власні землі, а побори-данини.<ref name="попович"/> У літописулітописі під 1146 роком побіжно згадується, що у князя Ігоря Ольговича в його господарстві під Путивлем пограбовано 900 стогів хліба. Це&nbsp;— [[урожай]] приблизно із 150 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]] землі. Але чи був це урожай із власних земель князя, чи сюди булибуло завезеніпривезено даниниданину звід селян з підвладних князю земель, у цьому випадку відповіді немаєневідомо.<ref name="попович"/>

ВпродовжПротягом усієївсієї історії Київської Русі князь залишався передусімнасамперед воїном, який особисто очолюєочолював походи і беребрав участь у битвах.<ref name="попович"/> ВідповідноТому джерелоджерелом його прибутків&nbsp;—доходів був військовий трофей, передусім «[[полон]]» і [[данина]].<ref name="попович"/> ПершийПершим князівськийкнязівським привілей&nbsp;—привілеєм були перевесища, мисливські угіддя, бооскільки єдинеєдиним мирнемирним заняттязаняттям, гіднегідним князя,&nbsp;— були лови.<ref name="попович"/> Князь мусивповинен був мати арсенал зброї, яку роздававвін народурозподіляв між народом у випадку загального походу, таі кіннеконярське господарство, яким завідувавкерував «конюший [[тіун]]» і яке мало тету ж призначеннямету.<ref name="попович"/> Князь не був господарем чи власником земель, що входили до його князівства: спочатку він навіть не мав там власності, принаймні жив не з своєї «вотчини».<ref name="попович"/>

СтаршіСтарших (в значенні вищі) чи нарочитінарочитих дружинники(тобто, називалисьсвідомих) дружинників називали [[бояри|боярами]]. СловоЦе цеслово, найімовірніше болгарськогомає болгарське походження: у тюрків-болгар була розвинена титулатура, іа найвищий ранг боїл (множина боїляр, боляр) відповідав візантійському [[Патрицій|патрикію]].<ref name="попович"/> Боярин на Русі означав переважно старшого дружинника, тоді як гридь&nbsp;— молодшого.<ref name="попович"/> В післякиївськіукраїнській часитрадиції в українськійпіслякиївську традиціїдобу «бояр» означає невільногопідневільного військового слугу&nbsp;— на відміну від російської традиції, де саме «боярин» був назвою, що закріпилася за вищим колом князівського оточення закріпилось саме «боярин».<ref name="попович"/>

1610 М.Смотрицький у «Треносі або Плачі Східної церкви» змушений був констатувати, що «славні доми руських князів» («княжата<ref name="ЕІУ">''Гончаренко В. Д.'' [http://history.org.ua/?termin=Knyazhata Княжата] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160415025943/http://www.history.org.ua/?termin=Knyazhata |date=15 Квітня 2016 }} // {{ЕІУ|4| }}</ref> Сангушки, Заславські, Збаразькі, Вишневецькі, Самгуські, Чорторизькі, Пронські, Ружинські, Соломирецькі, Головчинські, [[Крошинські]], Масальські, Горські, Соколинські, Лукомські, Пузини й інші незчисленні, які довго було б вичисляти окремо») відвернулись від правосл. церкви.