Риби: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 12:51, 17 березня 2021 ред. 193.107.104.149 (обговорення) →Органи чуття: бббббббббббббббббббббббббюююююююююююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю Мітки: Скасовано Візуальний редактор ← Попереднє редагування		Поточна версія на 13:41, 3 червня 2024 ред. скасувати Alice Redhotroof (обговорення \| внесок) Автопатрульні 31 581 редагування м стиль
(Не показано 32 проміжні версії 22 користувачів)
Рядок 5: \| image_caption = [[Риба-лев]], вигляд з голови \| domain = [[Домен Ядерні\|Ядерні]] (Eukaryota) \| regnum = [[Тварини]] (~~Metazoa~~Animalia) \| phylum = [[Хордові]] (Chordata) \| subphylum = [[Черепні]] (Craniata) Рядок 28: '''Ри́би''' (Pisces) — [[Парафілія\|парафілетична]] група водних [[хребетні\|хребетних]] [[тварини\|тварин]], зазвичай [[Холоднокровність\|холоднокровних]] (точніше [[Екзотермія\|екзотермних]]) із вкритим [[луска]]ми тілом та [[зябра]]ми, наявними протягом всього життя. Активно рухаються за допомогою [[Плавець (анатомія)\|плавців]] (часто видозмінених) або руху всього тіла. Риби поширені як у морських, так і в прісноводних середовищах, від глибоких океанічних западин до гірських струмків. Риби мають велике значення для всіх водних [[Екосистема\|екосистем]] як складова частина [[харчовий ланцюг\|харчових ланцюгів]] та велике економічне значення для людини через споживання їх у їжу. Люди як [[Рибальство\|виловлюють]] диких риб, так і розводять їх у створених з цією метою господарствах. На ранніх етапах створення [[Біологічна систематика\|біологічної систематики]] риб класифікували до одного [[таксон]]а, проте через [[поліфілія\|поліфілетичність]] групи, «~~риби~~риб» більше не ~~розглядаються~~розглядають як ~~таксономічна~~таксономічну ~~група~~групу. Через великий спектр часом взаємовиключних анатомічних та фізіологічних особливостей організмів — представників цієї групи, її визначення є досить нечітким. Риб вивчає наука [[іхтіологія]]. Рядок 34: == Еволюція та систематика == {{Main\|Еволюція риб}} Риби є ~~найбільш примітивними~~найпримітивнішими [[таксон]]ами підтипу Черепні (Craniata). Цей підтип раніше називався «Хребетні» (Vertebrata), але в 1981 році P. Janvier показав, що ~~найбільш примітивним~~найпримітивнішим членам цього таксона притаманний череп, але не притаманні (або притаманні в рудиментарній формі) хребці. ~~Таким чином~~Отже, ~~даний~~цей підтип об'єктивніше буде називати Craniata. Назва Vertebrata зараз використовується для визначення підмножини Craniata, що, разом з черепом, мають також і хребцеві елементи. [[Файл:Osteolepis macrolepidotus.jpg\|left\|thumb\|300px\|Викопні рештки примітивної риби ''Osteolepis macrolepidotys'', що жила в середині [[Девонський період\|Девонського періоду]] близько 300 млн р. тому. [[Оркнейські острови]] ([[Велика Британія]]).]] Дві нещодавно (в [[1999]] р.) знайдені в [[Китай\|Китаї]] викопні прариби стали найдавнішими відомими істотами надкласу Pisces — ці знахідки вчені датують раннім [[Кембрійський період\|Кембрієм]], близько 530 мільйонів років тому (використану тут і далі систему палеонтологічного датування див. у статті «[[Геохронологічна таблиця]]»). Ці ранні форми є прямими або опосередкованими попередниками взагалі майже всіх [[хребетні\|хребетних]], і їхня знахідка свідчить, що хребетні брали участь у «вибуху» [[біорізноманіття]] тканинних організмів (~~Metazoa~~Eumetazoa) в [[Кембрійський період\|Кембрії]]. Обидві викопні рештки є невеликими за розміром (25 та 28 міліметрів), і містять хрящовий череп, від п'яти до дев'яти пар зябрових міхурів, велике [[серце]] позаду останньої пари зябрових міхурів, нотохорд, зигзагоподібні блоки м'язів (міомери) та [[спинний плавець]] (одна з двох знахідок), підтримуваний плавцевими променями. Одна з істот, ''Myllokunmingia'', визнана загальним попередником всіх черепних, окрім [[міксини\|міксин]]. Інша істота, ''Haikouichthys'', визначена як близький родич [[міноги\|міног]]. На відміну від більшості інших безщелепних риб, ці ранні форми не мали [[Луска\|луски]], або захисту зі шкіряних кісткових пластин. Інші нещодавні палеонтологічні знахідки свідчать, що [[Черепні]] та [[Хребетні]] були досить різноманітними вже в [[Ордовикський період\|Ордовику]] (450 мільйонів років тому), і серед них були як безщелепні форми (типу сучасних [[міноги\|міног]]), так і щелепні. Незважаючи на наявність щелепних форм вже в Ордовику, безщелепні риби були панівною формою аж до [[Силурський період\|Силурійського періоду]]. Рядок 56: [[Файл:Waxdick (Acipenser gueldenstaedtii ) - crop.jpg\|thumb\|[[Осетер руський]] — примітивний [[Хрящові ганоїди\|ганоїд]], вкритий кістковими платівками]] За незначними винятками, зовнішні покриви риб представлені шкірою з [[луска\|лускою]]. У формуванні луски беруть участь як зовнішні, так і внутрішні шари шкіри. Хрящові риби мають плакоїдну луску, що гомологічна зубам всіх хребетних; заходячи в рот, плакоїдні луски, власне, і перетворюються на зуби в акул та скатів. Структура плакоїдної луски цілком спільна із структурою зубів: вона складається із дентину, який формує основу, а зверху вкрита емаллю. За хімічним складом ці дентин і емаль не відрізняються, наприклад, від дентину й емалі зубів людини. Втрачені плакоїдні луски не поновлюються, але при зростанні риби їхня кількість збільшується. У деяких хрящових риб (наприклад, у [[Катран звичайний\|чорноморського катрана]]) плакоїдні луски можуть ~~перетворюватись~~перетворюватися уна великі колючки. Костистим рибам притаманні декілька різних типів луски. [[Файл:Lepisosteus platyrhincus.JPG\|thumb\|Панцирник ''[[Lepisosteus platyrhincus]]'' вкритий кістяними платівками]] Ганоїдна луска наявна в ~~найбільш примітивних~~найпримітивніших з [[променепері\|променеперих риб]], скажімо, в [[осетрові\|осетрових]]. Вона сформована костяними платівками, що зверху вкриті шаром схожої на дентин речовини ганоїдін; часто така луска (або, як її ще називають, «жучки») вкривають тіло риби суцільним захисним панциром, як в родинах [[Багатоперові]] ([[Polypteridae]]) та [[Панцирникові]] ([[Lepisosteidae]]). Для викопних кистеперих і дводишних риб, а також для сучасних кистеперих риб, характерна космоїдна луска, зовнішня поверхня якої утворена шаром косміна (звідки походить назва), а поверх нього — дентину; космін підстилається шаром губчастої кістки; філогенетично ця луска являє собою кілька зрослих плакоїдних лусок. У сучасних видів кистеперих і двоякодихаючих риб зовнішній дентиновий та внутрішній губчастий шари поступово редукуються — у сучасних видів роду Латимерія на поверхні луски збереглися лише поодинокі бугорки дентину. Луска справжніх костистих риб називається еласмоїдною і поділяється на ктеноїдну (зубчасту) й циклоїдну (округлу), на основі форми зовнішньої кромки. На відміну від більшості підвидів плакоїдних та ганоїдних лусок, циклоїдні та ктеноїдні розташовані так, що передні накладаються на задні, а самі луски анатомічно є тонкими кістковими платівками; останнім часом було встановлено, що гребінчаста поверхня ктеноїдної луски покращує гідродинамічні властивості риб. Рядок 81: [[Головний мозок]] риб поділяється на три великі частини: передній, середній та задній мозок. [[Передній мозок]] складається з теленцефалону (кінцевого мозку) та діенцефалону (проміжного мозку). На ростральному (передньому) кінці теленцефалону розташовані нюхові цибулини, котрі отримують сигнали від нюхових рецепторів. У нюхових частках знаходяться [[нейрон]]и (складові [[нюховий нерв\|нюхового нерва]], або І пари [[Черепні нерви\|черепно-мозкових нервів]]), що під'єднуються до нюхових регіонів теленцефалону, які також називаються нюховими частками. Нюхові луковиці звичайно збільшені у риб, що активно використовують нюх, наприклад, в акул. Діенцефалон, до складу якого входять [[епіталамус]], [[таламус]] та [[гіпоталамус]], виконує, ~~в основному~~переважно, регуляторні функції в керуванні станом внутрішнього середовища організму. Середній мозок складається із зорових часток і тегментума, або покришки (tegmentum); обидві структури залучені до оброблювання оптичних сигналів. Рядок 93: ===== Зір ===== [[Очі]] риб за своєю будовою дуже схожі з очима інших хребетних, у яких світло через рогівку та кришталик потрапляє на сітківку, де палички (клітини, що відповідають за чорно-білий зір) і колбочки (клітини, що відповідають за кольоровий зір) обробляють візуальну інформацію та передають сигнали на нейрони. Головна принципова відмінність риб'ячого ока полягає в тому, що для фокусування на предметі риби не змінюють кривизну кришталика, а наближають або віддаляють його від рогівки. ===== Хімічне відчуття ===== Нюх і смак у комбінації дозволяють рибам орієнтуватись у хімічному складі навколишнього середовища. Здатність риб до відчуття хімічних сигналів добре ілюструється лососями, які, ідучи на нерест з моря до річкових систем, визначають за смаком води саме той струмінь, в якому колись самі вийшли з ікри. Нюхові рецептори риб розташовані в ніздрях (які, на відміну від інших хребетних, не сполучаються з носоглоткою), а смакові — не лише в ротовій порожнині, але часто і на зябрових структурах, вусиках, і навіть на плавцях і на шкірі. Сигнали смакових рецепторів передаються до мозку через кілька різних нервів: шкіряні рецептори передають подразнення через лицевий нерв, у той час як сигнали рецепторів, розташованих в роті й на зябрах, передаються через язикоглотковий та блукаючий нерв. ===== Слух та рівновага ===== Головними механорецепторами риб є вухо, що функціонує як [[орган слуху]] й рівноваги, та органи [[бічна лінія\|бічної лінії]]. Внутрішнє вухо [[Пластинозяброві\|пластинозябрових]] (акул та скатів) та костистих риб складається з трьох напівкруглих каналів, розташованих у трьох взаємно-перпендикулярних площинах, та трьох камер, кожна з яких вміщує отоліт (камінець, що складається з карбонату кальцію), який тисне на відростки чутливих волосоподібних клітин, які, у свою чергу, передають сигнали до нейронів. Дві з трьох камер, саккула (Sacculus) та лагена (Lagena), функціонують як орган слуху. === Кровоносна система й газообмін === {{Main\|Кровоносна система риб}} Кровоносна система риб проводить кров від серця через зябра та тканини тіла. На відміну від серця інших хребетних, серце риб не пристосоване для відокремлення (навіть часткового) збагаченої киснем крові від незбагаченої. Структурно риби мають одне коло кровообігу і двокамерне серце, заповнене деоксигенованою (венозною) кров'ю: венозний синус, передсердя, шлуночок та артеріальний конус. Камери серця розділені клапанами, які дають змогу крові під час скорочення стінок серця рухатись тільки в прямому напрямі (від венозного ~~синусу~~синуса до артеріального ~~конусу~~конуса), але не навпаки. Основним органом газообміну риб є зябра, що розташовані по боках ротової порожнини. У костистих риб вони закриті зябровою кришкою, в інших класів — вільно відкриваються назовні. Під час вентиляції зябер вода потрапляє в ротову порожнину через рот, а потім проходить між зябровими дугами та виходить назовні з-під зябрових кришок. Анатомічно зябра складаються з напівпроникних мембран і кровоносних судин, що розташовані на кісткових зябрових дугах. Специфічною структурою, пристосованою для газообміну, є зяброві пелюстки, де під тонким епітелієм розташовані сильно розгалужені капіляри. Рядок 109 ⟶ 118: [[Рослиноїдні]] риби можуть живитись як макро- так і мікроводоростями, а також водними [[квіткові рослини\|квітковими рослинами]]. Деякі з рослиноїдних риб пристосовані до живлення [[планктон]]ом, фільтруючи його спеціальними зябровими тичинками на зябрових дугах. [[Файл:Sweetlips wrasse Nick Hobgood.jpg\|200px\|thumb\|left\|[[Губань-чистильник]] (''Labroides dimidiatus'') чистить ''[[Plectorhinchus chaetodonoides]]'', [[Східний Тимор]]]] Хижі риби використовують як поживний ресурс найширший спектр об'єктів. Планктонні фільтратори (такі, як [[Китова акула]] — найбільша сучасна риба) відфільтровують [[зоопланктон]] з товщі води; окрім того, риби можуть живитись [[ракоподібні\|ракоподібними]], [[молюски\|~~моллюсками~~молюсками]], [[плоскі черви\|пласкими]], [[круглі черви\|круглими]] та [[кільчасті черви\|кільчастими]] червами, а також іншими рибами. Найбільш спеціалізованими з хижих риб є такі, що живляться ектопаразитами інших риб (представники родин [[Labridae]], [[Chaetodontidae]] та інші), які вибирають паразитів та відмерлі шматочки шкіри з поверхні тіла риб-«клієнтів», які спеціально відвідують місця помешкання «чистильників», і навіть вишикуються там в чергу. Багато видів риб можуть змінювати тип живлення протягом життя: такі, що живляться планктоном у молодому віці, можуть переходити на живлення рибами або великими безхребетними в дорослому стані. Рядок 189 ⟶ 198: Риба — один із ранніх символів [[християнство\|християнства]]. Грецькою «риба» — Ίχθύς, «ichthus», що є [[акронім]]ом (перша буква кожного слова) грецької фрази: «Ἰησοὺς Χριστὸς Θεoὺ ῾Υιὸς Σωτήρ», що перекладається як «Ісус Христос Божий Син Спаситель». Це вирізано на кам'яних плитах — святих реліквіях в [[Єрусалим]]і («малюнок» двох риб по боках вертикального якоря з верхівкою на подобі хреста — сучасне зображення риби більш стилізоване) і використовувалось як секретний «пропуск-пароль» у часи, коли перші християни переслідувалися римлянами. Активно використовують цей символ ~~в основному~~переважно [[баптисти]], в [[США]] цим символом користуються всі християнські церкви (православних церков там дуже мало). Православні в [[Греція\|Греції]], [[Кіпр]]і, [[Сирія\|Сирії]] дотепер активно використовують цей символ, зокрема в виді малюнка вишивки на парчевих одяганнях. Рядок 196 ⟶ 205: * Єдина риба, здатна до терморегуляції — [[Lampris guttatus]] (Червоноперий опах) з роду [[Опах]] * Слово ''риба'', як вважається, є давнім [[евфемізм]]ом, що замінило собою [[табуїзм\|табуїзовану]] ранньопраслов'янську назву цих тварин. Припускають, що {{lang-x-slav\|ryba}} (споріднене з {{lang-goh\|ruppa}} — «гусениця», «минь»)<ref>{{ЕСУМ5}}</ref> замінило давнє ''zъvь'' (споріднене з {{lang-lt\|žuvìs}}, {{lang-el\|ἰχθῦς}}, {{lang-hy\|Ձկներ}}), яке рибалки уникали вимовляти вголос: наче через співзвучність зі ''zъvati''<ref>{{публікація\|книга\|автор=[[Макс Фасмер\|М. Р. Фасмер]] \|назва=Этимологический словарь русского языка\|посилання=http://enc-dic.com/fasmer/Rba-11595/ \|відповідальний= \|місце={{М.}}\|видавництво=Прогресс\|рік=1964—1973 \|isbn= \|ref= }}</ref>. == Див. також == [[Риба (геральдика)]] == Література == Рядок 201 ⟶ 213: * Анатомія риб : підруч. / Мельник О. П., Костюк В. В., Шевченко П. Г. – К. : Центр учб. літ-ри, 2008. – 624 с. * Генетика риб : підруч. для студентів ВНЗ / В. В. Базалій [та ін.]. - Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2015. - 305 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 305. - 300 прим. - ISBN 978-966-289-059-4 * Зоологія хордових. Надклас Риби — ~~Ріsces~~Pisces: особливості організації: навч. посіб. / І. В. Марисова, Л. П. Кузьменко; Ніжин. держ. ун-т ім. М.Гоголя. — Ніжин, 2010. — 71 c. * Костисті та лопатопері риби / П. Г. Шевченко, Ю. В. Пилипенко. — Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2016. — 735 c. — ISBN 978-966-289-079-2 * Круглороті рибоподібні, хрящові та ганоїдні риби / П. Г. Шевченко, Ю. В. Пилипенко. — Херсон: Олді-плюс, 2013. — 179 c. Рядок 216 ⟶ 228: \|last1=Helfman\|first1=G.\|last2=Collette\|first2=B.\|last3=Facey\|first3=D. \|title=The Diversity of Fishes \|url=https://archive.org/details/diversityoffishe0000helf\|publisher=Blackwell Publishing \|year=1997 \|isbn=0-86542-256-7 Рядок 253 ⟶ 265: \|Translatewiki = \|Вікіінкубатор = \|~~Проект~~Проєкт = }} * [http://on-fishing.com/vidi-rib Види риб в Україні] * [https://web.archive.org/web/20111130234923/http://fischinfos.de/ Fischinfos.de] — Illustrated database of the freshwater fishes of Germany {{de icon}} * [http://www.fishbase.org/ FishBase online] — Comprehensive database with information on over 29,000 fish species * [https://archive.istoday/20121215023321/http://fishdata.siu.edu/ Fisheries and Illinois Aquaculture Center] — Data outlet for fisheries and aquaculture research center in the central US * [http://www.nativefish.org/ The Native Fish Conservancy] — Conservation and study of North American freshwater fishes * [http://www.fao.org/fi/website/FIRetrieveAction.do?dom=topic&fid=2888 United Nation] — Fisheries and Aquaculture Department: Fish and seafood utilization Рядок 269 ⟶ 281: {{Хордові}} {{Бібліоінформація}} {{Taxonbar\|from=Q152}} [[Категорія:Риби\|*]]