MSX: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 10:31, 6 серпня 2019 ред. Yuriz (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 22 239 редагувань Це для них вітчизняні. У нас Вітчизна своя. ← Попереднє редагування		Поточна версія на 00:36, 9 березня 2024 ред. скасувати BunykBot (обговорення \| внесок) Боти 194 670 редагувань м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
(Не показані 28 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: {{Infobox Computer\|Image=MSX-Logo.svg}} [[Файл:MSX-Hit_Bit_HB-75P.jpg\|міні\|300x300пкс\|Комп'ютер Sony HitBit HB-75P стандарту MSX 1]] '''MSX''' ('''''M'''achines with '''S'''oftware e'''X'''changeability'') — назва стандарту для [[Домашній комп'ютер\|побутових комп'ютерів]] [[1980-ті\|1980-х]] років. Він був спробою створення єдиних стандартів для розробників апаратного забезпечення, ініційованою [[Японія\|японським]] відділенням компанії [[Microsoft]] і {{Нп\|Кадзухіко Нісі\|\|en\|Kazuhiko Nishi}}, який очолював його на той момент. Також у розробці стандарту брала участь японська компанія — {{Нп\|ASCII Corporation\|\|ru\|ASCII Corporation}}, заснована Нісі спільно з [[Кадзуя Ватанабе]] саме з цією метою. Комп'ютери стандарту MSX отримали велику популярність у Японії та ряді інших країн, однак, незважаючи на підтримку Microsoft, майже не набули популярності в США та Європі. Всього в світі було продано понад 7,5 мільйона примірників MSX-сумісних комп'ютерів, з них 5 млн — у Японії<ref>[{{Cite web \|url=http://msx.gnu-linux.net/statistics.html \|title=Evolution of the MSX standart] \|accessdate=5 серпня 2019 \|archive-date=28 листопада 2020 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20201128131652/https://msx.gnu-linux.net/statistics.html }}</ref>. Нісі запропонував стандарт MSX як спробу створення єдиного індустріального стандарту для побутових комп'ютерів. Натхненні успіхом стандартизації в галузі відеозапису (стандарт [[VHS]]), багато виробників електроніки, зокрема [[LG Group\|Goldstar]], [[Philips]] і {{Нп\|Spectravideo\|\|ru\|Spectravideo}}, розробляли і просували комп'ютери стандарту MSX. Будь-який пристрій або програмне забезпечення з логотипом MSX були сумісні з продукцією стандарту MSX інших виробників. Зокрема, стандарт описував формат і функціональність [[Ігровий картридж\|картриджів]] розширення, що дозволяло будь-яким пристроям розширення або ігровим картриджам працювати на будь-якому комп'ютері стандарту MSX. Стандарт Нісі складався головним чином з декількох вже наявних вузлів. Це процесор [[Zilog Z80]], що працює на частоті 3,58 [[Герц\|МГц]], [[відеоконтролер]] {{Нп\|Texas Instruments TMS9918\|TMS9918\|ru\|Texas Instruments TMS9918}} компанії [[Texas Instruments]] з 16 КБ [[Відеопам'ять\|відеопам'яті]], і [[Мікросхеми звукогенераторів\|мікросхема звукогенератора]] ~~{{Нп\|~~[[AY-3-8910~~\|\|ru\|AY-3-8910}}~~]] компанії {{Нп\|General Instrument\|\|ru\|General Instrument}} (GI). Ці компоненти, спільно з інтерпретатором ~~{{Нп\|~~[[MSX BASIC~~\|\|ru\|MSX BASIC}}~~]] компанії [[Microsoft]], зробили MSX конкурентоспроможним стандартом, але також і робили вартість відповідних йому комп'ютерів досить високою. Стандарт MSX дуже нагадував вже наявний на той момент побутовий комп'ютер {{Нп\|SV-328\|\|en\|}} компанії {{Нп\|Spectravideo\|\|ru\|Spectravideo}}, однак цей комп'ютер не повністю відповідав стандарту MSX. Згодом Spectravideo випустила модель {{Нп\|SV-728\|\|ru\|Spectravideo SVI-728}}, яка вже була стандартним комп'ютером MSX. До появи та подальшого великого успіху ігрової консолі [[Nintendo Entertainment System\|Famicom]] від [[Nintendo]] комп'ютери MSX були основною домашньою платформою для найбільш відомих японських компаній—розробників відеоігор, таких як [[Konami]] і {{Нп\|Hudson Soft\|\|ru\|Hudson Soft}}. Такі ігрові серії, як ''[[Metal Gear]]'', ''{{Нп\|Bomberman (серія ігор)\|Bomberman\|ru\|Bomberman (серия игр)}}'' і ''{{Нп\|Valis (серія ігор)\|Valis\|ru\|Valis (серия игр)}}'' почалися з ігор, які вперше вийшли на комп'ютерах MSX. Рядок 11: == Історія == [[Файл:Canon_V-20_MSX_computer.jpg\|міні\|Canon V-20]] У 1980-х роках [[Японія]] перебувала в процесі економічного зростання.<ref>{{Cite web У 1980-х роках [[Японія]] перебувала в процесі економічного зростання.<ref>{{Cite web\|url=http://www.jref.com/society/japan_postwar_economic_miracle.shtml\|title=Архивированная копия\|accessdate=2009-01-17\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080705155405/http://www.jref.com/society/japan_postwar_economic_miracle.shtml\|archivedate=2008-07-05}} Japan's economic miracle</ref> Великі японські виробники електроніки могли домогтися успіху на зароджуваному ринку персональних ЕОМ, доклавши спільних зусиль в кінці 1970-х. Їхня потужна інженерна та виробнича база була достатньою для створення конкурентоспроможних машин, але спочатку вони нехтували ринок персональних комп'ютерів у цілому і побутових зокрема, ймовірно, не ризикуючи виходити на ринок, який не має єдиного індустріального стандарту.<ref>[http://www.dvorak.org/blog/whatever-happened-to-msx-computers/ " Whatever Happened to MSX Computers? Dvorak Uncensored: General interest observations and true web-log]</ref>▼ \|url=http://www.jref.com/society/japan_postwar_economic_miracle.shtml \|title = Japan's post-war economic miracle \|accessdate=2009-01-17 \|archiveurl = https://web.archive.org/web/20061231115344/http://www.jref.com/society/japan_postwar_economic_miracle.shtml \|archivedate=2006-12-31 ▲У\|language ~~1980-х роках [[Японія]] перебувала в процесі економічного зростання.<ref>{{Cite web\|url~~=~~http://www.jref.com/society/japan_postwar_economic_miracle.shtml\|title=Архивированная~~ копия\|accessdate=2009-01-17\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080705155405/http://www.jref.com/society/japan_postwar_economic_miracle.shtml\|archivedate=2008-07-05en}} ~~Japan's economic miracle~~</ref> Великі японські виробники електроніки могли домогтися успіху на зароджуваному ринку персональних ЕОМ, доклавши спільних зусиль в кінці 1970-х. Їхня потужна інженерна та виробнича база була достатньою для створення конкурентоспроможних машин, але спочатку вони нехтували ринок персональних комп'ютерів у цілому і побутових зокрема, ймовірно, не ризикуючи виходити на ринок, який не має єдиного індустріального стандарту.<ref>[{{Cite web \|url=http://www.dvorak.org/blog/whatever-happened-to-msx-computers/ \|title=" Whatever Happened to MSX Computers? Dvorak Uncensored: General interest observations and true web-log] \|accessdate=5 серпня 2019 \|archive-date=29 серпня 2019 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20190829052138/http://www.dvorak.org/blog/whatever-happened-to-msx-computers/ }}</ref> Стандарт MSX був анонсований [[27 червня]] [[1983\|1983 року]]. Після анонсу пішли оголошення великих японських компаній про плани з виробництва комп'ютерів цього стандарту, що викликало деяку паніку в комп'ютерній індустрії США.<ref>[{{Cite web \|url=http://www.crashonline.org.uk/08/editrl.htm \|title=Old Spectrum magazine «Crash» page as an example of the animosity toward MSX in Britain] \|accessdate=5 серпня 2019 \|archive-date=16 травня 2020 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20200516091703/http://www.crashonline.org.uk/08/editrl.htm }}</ref> Однак, японські компанії не поспішали вступати в конкуренцію на американському ринку ~~мікроеом~~мікрокомп'ютерів, який на той момент перебував у стані «цінової війни», очолюваної [[Commodore International\|Commodore]]. Лише компанії Spectravideo і Yamaha деякий час намагалися продавати комп'ютери MSX у США. Комп'ютери Spectravideo мали невеликий успіх. Модель Yamaha CX5M з вбудованим [[MIDI]]-інтерфейсом ~~позицювалася~~позиціонувалася швидше як цифровий музичний інструмент, ніж звичайний персональний комп'ютер. Протягом 1980-х років у Європі сформувався найбільший ринок комп'ютерних (але не консольних) ігор, на якому домінували дуже популярні тоді комп'ютери [[Commodore 64]] і [[ZX Spectrum\|Sinclair ZX Spectrum]]. На момент появи комп'ютерів MSX на європейському ринку на ньому вже існувало кілька популярних, порівнянних за ціною 8-бітних домашніх комп'ютерів, конкурувати з якими було складно. [[Файл:Sharp_HotBit_MSX_computer.jpg\|міні\|Sharp Hotbit, став хітом на бразильському ринку]] Таким чином, MSX не став міжнародним стандартом, як хотіли його творці. Це відбулося переважно тому, що він був майже невідомий у США і в більшій частині Європи. В Японії і Південній Кореї комп'ютери MSX були основними побутовими комп'ютерами 80-х років. Комп'ютери цього стандарту мали також популярність у Нідерландах, Іспанії, Бразилії, деяких арабських країнах і в СРСР. Точне значення абревіатури «MSX» досі залишається предметом суперечок. Багато людей вважали, що вона означає '''''M'''icro'''S'''oft e'''X'''tended'', посилаючись на вбудований інтерпретатор мови [[BASIC]] (~~{{Нп\|~~[[MSX BASIC~~\|\|ru\|MSX BASIC}}~~]]), спеціально адаптований компанією Microsoft для комп'ютерів MSX. Однак, за словами Кадзухіко Нісі, висловленими ним у процесі візиту в Тілбург (Нідерланди), абревіатура MSX означає 'Machines with Software eXchangeability'. Операційна система MSX-DOS, яка використовується на комп'ютерах MSX, була сумісна за системними викликами з [[CP/M]], але мала розширені функції. Іншими словами, MSX-DOS дозволяла запускати більшість програм, написаних під CP/M і мала файлову систему FAT, що дозволяло обмінюватися файлами з системою [[MS-DOS]]. Крім того, інтерфейс командного рядка за набором команд був подібний до MS-DOS. Таким чином, компанія Microsoft могла просувати MSX як домашню систему, тоді як [[IBM PC]] під управлінням MS-DOS орієнтувалися для офісних застосувань. Стандарт MSX має чотири версії (покоління): MSX 1 ([[1983]]), MSX 2 ([[1985]]), MSX 2+ ([[1988]]) і MSX Turbo R ([[1990]]). Комп'ютери, що відповідають першим трьом версіями стандарту, є 8-розрядними, на базі мікропроцесора Zilog Z80, тоді як комп'ютери MSX Turbo R використовували покращений варіант процесора {{Нп\|Zilog Z800\|\|ru\|Zilog Z800}}, відомий під назвою {{Нп\|ASCII R800\|R800\|ru\|ASCII R800}}. Стандарт Turbo R був представлений у [[1990\|1990 році]], однак не мав особливого успіху через відсутність підтримки програмним забезпеченням і зростання популярності [[IBM PC]]-сумісних комп'ютерів. Виробництво Turbo R було припинено в [[1995\|1995 році]]. Всього було продано близько 5 мільйонів комп'ютерів стандарту MSX, що свідчить про їх відносну популярність. Однак, стандарт MSX не став глобальним, як передбачалося. Для порівняння з іншими 8-бітними комп'ютерами, що конкурували з MSX: продажі [[Commodore 64]] за весь час його існування склали 17 мільйонів примірників; [[Apple II]] — від 5 до 6 мільйонів<ref name="winnie">{{Cite book\|title=The encyclopedia of consoles, handhelds & home computers 1972 - 2005\|last=Forster\|first=Winnie\|authorlink1=Winnie Forster\|year=2005\|publisher=GAMEPLAN\|page=18\|isbn=3-00-015359-4}}</ref>; ~~{{Нп\|~~[[Amstrad CPC~~\|\|ru\|Amstrad CPC}}~~]] — 3 мільйони<ref>{{Cite web\|url=http://www.amstrad.co.uk/products/archive/index.html\|title=amstrad.co.uk<!-- Заголовок добавлен ботом -->\|accessdate=2007-01-18\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070202002353/http://www.amstrad.co.uk/products/archive/index.html\|archivedate=2007-02-02}}</ref>; Tandy [[TRS-80]] — 250 тисяч примірників. == Популярність в СРСР == [[Файл:YAMAYAMA.JPG\|міні\|200x200пкс\|Yamaha YIS-503II]] [[Файл:Interior_of_Mir_Core_Module.jpg\|міні\|Sony MSX HB-G900AP всередині орбітальної станції «Мир»]] Комп'ютери MSX, на відміну від більшості популярних імпортних побутових комп'ютерів, отримали деякий офіційне поширення в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік\|СРСР]], зокрема й в Україні. Починаючи з середини 80-х років вони використовувались у складі комп'ютерних класів у навчальних закладах<ref>{{~~статья~~стаття \| автор = Захаров В.Н. \| ~~заглавие~~заголовок = Школьная информатика в России – техническая база начального периода \| ~~издание~~видання = Материалы второй Международной конференции «Развитие вычислительной техники и её программного обеспечения в России и странах бывшего СССР» \| ~~год~~рік = 2011 \| ~~место~~місце = Великий Новгород \| ~~ссылка~~url = http://www.computer-museum.ru/histsoft/informatika_sorucom_2011.htm }}</ref>. Спочатку це були експортні версії комп'ютерів японської фірми [[Yamaha]] — моделі [[YIS-503]] і [[YIS-805]], спеціально призначені для постачання в СРСР (мали клавіатуру з російськими символами у [[Фонетична розкладка\|фонетичній]] розкладці ЙЦУКЕН/JCUKEN). Класи на основі цих комп'ютерів отримали назву {{Нп\|Ямаха КУВТ\|\|ru\|Ямаха КУВТ}}. Згодом, наприкінці 80-х років, з цією ж метою в СРСР постачалися корейські комп'ютери Daewoo (моделі {{Нп\|Daewoo CPC-300\|CPC-300E\|ru\|Daewoo CPC-300}} і [[Daewoo CPC-400\|CPC-400]]). Вони не мали російських символів на клавіатурі і були звичайними, не експортними, моделями. Також постачалися в СРСР MSX-сумісні комп'ютери Toshiba. Крім цього, існували також ~~російські~~радянські версії японського комп'ютера {{Нп\|HB-F9P\|Sony HB-F9P\|en\|HB-F9P}} і [[Sanyo MPC-2300]]<ref>[{{cite web \|url = http://www.leningrad.su/museum/show_calc.php?n=396 \|title = Soviet Digital Electronics Museum — Sanyo MPC-2300 — Sanyo MPC-2300~~ —~~ \|accessdate ~~Коллекция~~= ~~советской~~5 ~~цифровой~~серпня ~~электроники]~~2019 \|archive-date = 20 липня 2019 \|archive-url = https://web.archive.org/web/20190720020848/http://www.leningrad.su/museum/show_calc.php?n=396 }}</ref>. Точної інформації, чи застосовувалися вони в школах, чи постачалися для інших цілей, немає. Інша модель фірми Sony, [[HB-G900P]], використовувалася на борту [[Орбітальна станція «Мир»\|орбітальної станції «Мир»]]<ref>[{{Cite web \|url=http://msx.gnu-linux.net/msx-in-space/ \|title=MSX IN SPAAAACCCEE] \|accessdate=5 серпня 2019 \|archive-date=4 серпня 2020 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20200804124642/http://msx.gnu-linux.net/msx-in-space/ }}</ref>. Комп'ютер [[Yamaha YIS-503II]] став учасником двохвилинного епізоду у фільмі «[[Малявкін і компанія]]» (1986). Під час епізоду показують екран комп'ютера, що відображає текст «Я — персональний комп'ютер, мене звуть Yamaha. А як звуть Вас?». Діти зачитують вголос текст (при цьому слово «Yamaha» замінено на «Дисплей») і набирають свої імена. Ігри для MSX, зокрема ''~~{{Нп\|~~[[Antarctic Adventure~~\|\|ru\|Antarctic Adventure}}~~]]'' (та її продовження, ''{{Нп\|Penguin Adventure\|\|en\|}}'') і ''{{Нп\|Yie Ar Kung-Fu\|\|ru\|Yie Ar Kung-Fu}}'' були показані у трихвилинному епізоді фільму «[[Поїхав потяг у Бульзибар]]» (1986) — діти грають у комп'ютерному класі під наглядом вчителя. Комп'ютер [[Yamaha CX5]], що має вбудований модуль синтезатора [[SFG-01]] (з можливістю підключення [[SFG-05]]) і призначений спеціально для створення музики, використовувався деякими музикантами, які працювали в жанрі електронної музики з середини по кінець 1980-х років. Наприклад, за його допомогою створені альбоми «Пульс 1» (1985) і «512 КБАЙТ» (1987) {{Нп\|Андрій Родіонов і Борис Тихомиров\|А. Родіонова і Б. Тихомирова\|ru\|Андрей Родионов и Борис Тихомиров}}, «{{Нп\|Ієрогліф (альбом)\|Ієрогліф\|ru\|Иероглиф (альбом)}}» групи [[Пикник (гурт)\|Пікнік]] (1986)<ref>[{{Cite web \|url=http://www.kursivom.ru/пикник-история-альбома-иероглиф-1986/ \|title=ПИКНИК~~ ~~ — история альбома «Иероглиф» (1986) \|{{!}} КУР.С.ИВ.ом] \|accessdate=5 серпня 2019 \|archive-date=13 серпня 2019 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20190813083356/http://www.kursivom.ru/пикник-история-альбома-иероглиф-1986/ }}</ref> і «Танці на битому склі» Олексія Вишні (1989)<ref>[{{Cite web \|url=http://polittechno.livejournal.com/355283.html \|title=polittechno: «Танцы на битом стекле» 1989] \|accessdate=5 серпня 2019 \|archive-date=6 березня 2018 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20180306112525/http://polittechno.livejournal.com/355283.html }}</ref>. Комп'ютер {{Нп\|Yamaha CX5M\|Yamaha CX5MII/128\|en\|Yamaha CX5M}}, має вбудований модуль синтезатора SFG-05, який використовувався групою «{{Нп\|Нова колекція (гурт)\|Нова колекція\|ru\|Новая коллекция (группа)}}»<ref>[{{Cite web \|url=http://www.nneformat.ru/archive/?id=2895 \|title=НОВАЯ КОЛЛЕКЦИЯ \|{{!}} Архив \|{{!}} Наш НеФормат] \|accessdate=5 серпня 2019 \|archive-date=29 липня 2019 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20190729000546/http://www.nneformat.ru/archive/?id=2895 }}</ref>. Стандарт MSX справив певний вплив на створення низки комп'ютерів СРСР. Наприклад, комп'ютери {{Нп\|ПК8000\|\|ru\|ПК8000}} розроблені частково сумісними зі стандартом MSX і мають інтерпретатор мови Бейсік, сумісний з MSX- BASIC. Адаптована версія MSX-DOS застосовувалася в одній з версій [[ZX Spectrum\|ZX-Spectrum]] сумісного комп'ютера {{Нп\|ATM Turbo\|ATM Turbo 2\|ru\|ATM Turbo}}. У комп'ютері ~~{{Нп\|~~«Алеста ~~(комп'ютер)\|Алеста\|ru\|Алеста (компьютер)}}~~» використано деякі технічні особливості, характерні для MSX, і адаптовану версію MSX-DOS; для нього було адаптовано кілька ігор, розроблених для комп'ютерів MSX2. Для комп'ютера [[Вектор-06Ц]] також було адаптовано (ВО «Счетмаш», Центр «Комп'ютер», м. Кишинів, Молдова) кілька ігор MSX1 (відомо про 17), однак, через істотні апаратні відмінності цих комп'ютерів, подібна адаптація полягала в дуже істотній зміні коду і даних ігор. Адаптація полягала в заміні команд [[Zilog Z80\|Z80]], відсутніх у мікропроцесорі [[КР580ВМ80А]], аналогічними за функціональністю процедурами, підміні викликів функцій MSX BIOS на виклики процедур, що враховують апаратні особливості [[Вектор-06Ц]] і перевизначенні адресного простору для зберігання даних і [[~~Стек\|стека~~стек]]а. В іншому код програм був повністю ідентичний. == Відродження MSX == [[Файл:~~OCM_007~~1chipMSX (White background).jpg\|праворуч\|міні\|280x280пкс\|Комп'ютер {{Нп\|One Chip MSX\|\|ru\|One Chip MSX}} на базі [[ПЛІС]] [[Altera]] Cyclone]] * У [[2001\|2001 році]] Кадзухіко Нісі почав так зване ''відродження MSX'' (''MSX Revival'') випуском [[Емуляція\|емулятора]], що називається [https://web.archive.org/web/20070119050426/http://www.bazix.nl/msxa.html MSX PLAYer], і є єдиним офіційним емулятором MSX. Всі авторські права на MSX належать організації [https://web.archive.org/web/20080510134837/http://www.msxa.org/ MSX Association], президентом якої є Нісі. * У [[2004\|2004 році]] голландська компанія [http://www.bazix.nl/ Bazix] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20190529004130/http://www.bazix.nl/ \|date=29 травня 2019 }} оголосила про отримання нею статусу офіційного представника MSX Association в [[Європа\|Європі]], ставши, таким чином, англомовною контактною особою для відповідей на будь-які питання, що стосуються торговельної марки MSX та авторських прав (ліцензування). * 17 жовтня [[2006\|2006 року]] компанія Bazix запустила сайт [https://web.archive.org/web/20070204000847/http://www.woomb.net/ WOOMB.Net], через який почала продаж ігор для MSX з початковим асортиментом 14 ігор (перекладених англійською мовою, якщо це було необхідно). Раніше аналогічний сервіс був відкритий у Японії, на сайті [http://www.amusement-center.com/project/egg/ Project EGG] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20190806111658/https://www.amusement-center.com/project/egg/ \|date=6 серпня 2019 }}. ''WOOMB.Net'' є англомовною версією цього сервісу, пропонованого японською компанією [http://www.d4e.co.jp/ D4 Enterprise] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20190818151629/http://www.d4e.co.jp/ \|date=18 серпня 2019 }}. * У серпні 2006 року D4 Enterprise анонсувала вихід нової MSX2-сумісної системи під назвою {{Нп\|One Chip MSX\|\|ru\|One Chip MSX}}. Вона побудована на одній мікросхемі [[ПЛІС]] [[Altera]] серії Cyclone, в якій розміщуються всі компоненти системи, разом з процесором. Продажі системи почалися 19 листопада того ж року. Раніше, в [[2005\|2005 році]], передбачалося, що виробництвом цієї системи займеться компанія [[ASCII Solutions]], якщо буде зроблено понад 5000 попередніх замовлень, проте їх було набрано лише 3414.<ref>[{{Cite web \|url=http://www.msx.org/ASCII-decides-not-to-produce-One-Chip-MSX.newspost3208.html \|title=ASCII decides not to produce One Chip MSX] \|accessdate=5 серпня 2019 \|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070426125141/http://www.msx.org/ASCII-decides-not-to-produce-One-Chip-MSX.newspost3208.html \|archivedate=26 квітня 2007 \|deadurl=yes }}</ref> * У 2006 році японське відділення компанії [[Nintendo]] опублікувало на сайті {{Нп\|Virtual Console\|\|ru\|Virtual Console}} інформацію про те, що ігри для MSX будуть доступні на ігровій консолі [[Wii\|Nintendo Wii]] через сервіс Virtual Console. Рядок 57 ⟶ 70: * День народження стандарту MSX — [[27 червня]] [[1983\|1983 року]], коли він був офіційно анонсований під час прес-конференції. * Комп'ютери стандарту MSX1 мають будову, дуже схожу з приставкою ~~{{Нп\|~~[[Colecovision~~\|\|ru\|Colecovision}}~~]]. Вони використовують однакові процесор і [[відеоконтролер]], а також мікросхеми звукогенератора зі схожими можливостями. Існує емулятор Colecovision для MSX. * Найпопулярніші ігри для MSX були створені відомою японською компанією [[Konami]]. * Процесор [[Zilog Z80]], що використовується в комп'ютерах MSX, може безпосередньо адресувати до 64 [[Двійкові префікси\|КБ]] пам'яті. Типово, в більшості комп'ютерів нижні 32 КБ адресного простору віддані [[Постійний запам'ятовувач\|~~ПЗП~~постійній пам'яті]] з MSX BASIC, а верхні 32 КБ — [[Оперативна пам'ять\|ОЗП]]. Комп'ютери, що підтримують MSX-DOS, мали 64 КБ оперативної пам'яті, однак нижні 32 КБ були недоступні, оскільки ця область пам'яті була зайнята MSX BASIC. Коли запускалася MSX-DOS, ~~ПЗП~~мікросхема постійної пам'яті з MSX BASIC ~~відключався~~від'єднувалася, і всі 64 КБ адресного простору віддавалися для ~~ОЗП~~оперативної пам'яті. * Серед програмного забезпечення для MSX-DOS були програми {{Нп\|dBase\|\|ru\|dBase}} II, [[Turbo Pascal]] версії 3 і текстового редактора {{Нп\|WordStar\|\|en\|}}. Ці програми були безпосередньо портовані з ОС CP/M. В кінці 80-х років деякі бразильські компанії використовували комп'ютери MSX як корпоративну платформу. Оскільки комп'ютери MSX 1 мають текстовий режим всього 40 x 25 символів, випускалися спеціальні комплекти розширення, що дозволяють відображати текст 80 x 25, роблячи, таким чином, MSX більш придатним для професійної роботи. Комп'ютери стандарту MSX 2 і вище ніколи не вироблялися основними компаніями в Бразилії ({{Нп\|IGB Eletrônica\|Gradiente\|en\|IGB Eletrônica}} і Sharp). Велика частина ринку була створена однією людиною, Адеміром Карчано (Ademir Carchano, MSX Projetos), який розробив значну частину апаратного забезпечення, зокрема картридж MegaRAM (дозволяє копіювати і використовувати ігри MegaROM), комплекти розширення MSX 2 і 2+, IDE-контролери. Хоча дешеві клони IBM PC вже домінували на ринку, комп'ютери MSX зберігали популярність. Деякий час для них створювалося нове апаратне забезпечення, продавалося за істотними цінами. * Ігри для MSX 1 видавалися переважно на картриджах та [[Компакт-касета\|магнітофонних касетах]]. Пізніше, з появою комп'ютерів MSX 2 (які зазвичай мали тридюймові дисководи), основним носієм для ігор та інших програм стали дискети. * Тридюймові [[Гнучкий диск\|дискети]] MSX, принаймні ті, які були відформатовані в MSX-DOS 2.0, безпосередньо сумісні з MS-DOS (проте деякі деталі, такі як відновлення видалених файлів і [[Сектор завантажування\|завантажувальний сектор]], відрізняються).<ref>{{cite web \|url = [http://www.faq.msxnet.org/dos2.html] \|title = MSX-DOS 2 \|language = en \|accessdate = 5 серпня 2019 \|archive-date = 12 серпня 2019 \|archive-url = https://web.archive.org/web/20190812050348/http://www.faq.msxnet.org/dos2.html }}</ref> == Ігри == Рядок 75 ⟶ 95: * ''[[Parodius (серія ігор)\|Parodius]]'' Інші ігри відомих серій, що з'являлися на MSX (зокрема ексклюзивні частини), або версії, що сильно відрізняються від версій для інших систем: * ''{{Нп\|Arkanoid\|\|ru\|Arkanoid}}'' Рядок 81 ⟶ 101: * ''{{Нп\|The Black Onyx\|\|en\|}}'' * ''{{Нп\|Bosconian\|\|en\|}}'' * ''[[Castlevania]]'' * ''{{Нп\|Castlevania (серія ігор)\|Castlevania\|en\|Castlevania (серия игр)}}'' (під назвою ''{{Нп\|Vampire Killer\|\|ru\|}}'') * ''[[Contra]]'' * ''{{Нп\|Dragon Quest\|\|ru\|}}'' Рядок 95 ⟶ 115: * ''Xak'' * {{Нп\|Ys (серія ігор)\|Ys\|en\|Ys (series)}} * ~~{{Нп\|~~[[Zanac~~\|\|ru\|}}~~]] Програмне забезпечення для MSX2/2+/Turbo R випускається ~~до цих пір~~досі{{коли}} окремими прихильниками і групами. З 2003 року проводиться щорічний конкурс розробників ігор MSXdev.<ref>[{{Cite web \|url=http://msxdev.msxblue.com/ \|title=MSXdev~~ ~~ — MSX game development contest] \|accessdate=5 серпня 2019 \|archive-date=6 серпня 2019 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20190806092218/http://msxdev.msxblue.com/ }}</ref> == Виробники комп'ютерів стандарту MSX == Рядок 112 ⟶ 132: [[Файл:MSX_Philips_VG8020.jpg\|праворуч\|міні\|400x400пкс\|Комп'ютер Philips стандарту MSX 1, модель VG-8020]] * [[Центральний процесор\|Процесор]]: [[Zilog Z80~~\|Zilog Z80A~~]]A, що працює на частоті 3,58 [[Герц\|МГц]] * Постійна пам'ять: 32 кілобайти * [[Постійний запам'ятовувач\|ПЗП]]: 32 [[Двійкові префікси\|КБ]] [[BIOS]] (16 КБ) MSX BASIC V1.0 (16 КБ) * [[Оперативна пам'ять~~\|ОЗП~~]]: від 8 до 64 КБ КБ * ~~{{Нп\|~~[[Відеоконтролер~~\|\|ru\|Видеоконтроллер}}~~]]: сімейство {{Нп\|Texas Instruments TMS9918\|\|ru\|}} [[Відеопам'ять~~\|Відео-ОЗП~~]]: 16 КБ Текстові режими: 40 x 24 і 32 x 24 символів Графічний режим: 256 x 192 (16 кольорів) [[Спрайт (комп'ютерна графіка)\|Спрайт]]: 32, 1 колір, до 4 спрайтів на одному рядку зображення * [[Мікросхеми звукогенераторів\|Мікросхема звукогенератора]]: ~~{{Нп\|~~[[AY-3-8910\|General Instrument AY-3-8910~~\|ru\|}}~~]] (PSG) ** 3 канали + шум Рядок 128 ⟶ 148: * Процесор: Zilog Z80A, що працює на частоті 3,58 МГц * ~~ПЗП~~Постійна пам'ять: 48 КБ BIOS + Extended BIOS (32 КБ) MSX BASIC V2.0 (16 КБ) DiskROM (16 КБ) (опціонально) {{Нп\|MSX-Audio\|\|ru\|}} BIOS (32 КБ) (опціонально) * ~~ОЗП~~Оперативна пам'ять: зазвичай 128 КБ (64 КБ на японських моделях; комп'ютер Sony HB-F700P мав 256 КБ) ** Пристрій керування пам'яттю підтримує 4 МБ адресного простору для кожного з 4 слотів (ОЗП, ПЗП тощо) * Відеоконтролер: {{Нп\|Yamaha V9938\|\|ru\|}} (також відомий як MSX-Video) ~~Відео-ОЗП~~Відеопам'ять: 128 КБ (іноді 64 КБ або 192 КБ) Текстові режими: 80 × 24, 40 x 24 і 32 x 24 символів Графічні режими: 512 x 212 (16 кольорів з палітри 512) і 256 x 212 (256 кольорів) Рядок 143 ⟶ 163: Можливість подвоєння вертикальної роздільності за рахунок чергування рядків ** Регістр вертикальної прокрутки * Мікросхема звукогенератора: ~~{{Нп\|~~[[AY-3-8910\|Yamaha YM2149~~\|ru\|}}~~]] (PSG) ** 3 канали + шум * Мікросхема годинника реального часу RP5C01 Рядок 151 ⟶ 171: * Комп'ютери цього стандарту офіційно випускалися тільки в Японії (також були доступні в Європі і Бразилії у вигляді пристроїв розширення) * Процесор: Сумісний з Zilog Z80, на частоті 3,58 МГц або вище (існували версії з частотою 5,37 МГц) * ~~ПЗП~~Постійна пам'ять: 64 КБ BIOS + Extended BIOS (32 КБ) MSX BASIC V3.0 (16 КБ) Рядок 157 ⟶ 177: Kun-BASIC (16 КБ) (опціонально) Kanji ROM (знакогенератор з японськими ієрогліфами, опціонально) * ~~ОЗП~~Оперативна пам'ять: зазвичай 64 КБ (для японських комп'ютерів) ** Пристрій керування пам'яттю підтримує 4 МБ адресного простору для кожного з 4 слотів (ОЗП, ПЗП, тощо) * Відеоконтролер: {{Нп\|Yamaha V9958\|\|ru\|}} (також відомий як MSX-Video) ~~Відео-ОЗП~~Відеопам'ять: 128 КБ Текстові режими: 80 x 24 і 32 x 24 символів Графічні режими: 512 x 212 (16 кольорів з 512) і 256 x 212 (19268 кольорів) Рядок 180 ⟶ 200: Zilog Z80 на частоті 3,58 МГц ** {{Нп\|ASCII R800\|\|ru\|}} на частоті 7,14 МГц (швидкодія порівнянна з Z80 на частоті до 29 МГц) * ~~ПЗУ~~Постійна пам'ять: 96 КБ BIOS + Extended BIOS (48 КБ) MSX BASIC V4.0 (16 КБ) Рядок 187 ⟶ 207: Kanji ROM (256 КБ) Firmware (4 МБ) * ~~ОЗП~~Оперативна пам'ять: 256 КБ (для [[FS-A1ST]]) або 512 КБ (для [[FS-A1GT]]) Пристрій керування пам'яттю підтримує 4 МБ адресного простору для кожного з 4 слотів (ОЗП, ПЗП тощо) Додатково 16 КБ (для FS-A1ST) або 32 КБ (для FS-A1GT) статичного ОЗП з батарейним живленням * Відеоконтролер: Yamaha V9958 (також відомий як MSX-Video) ~~Відео-ОЗП~~Відеопам'ять: 128 КБ Текстові режими: 80 x 24 і 32 x 24 символів ** Графічні режими: 512 x 212 (16 кольорів з 512) і 256 x 212 (19268 кольорів) Рядок 212 ⟶ 232: На поточний момент комп'ютери MSX є однією з найбільш емульованих платформ. * {{Нп\|fMSX\|\|ru\|}} ([http://fms.komkon.org/fMSX/ сайт] {{Webarchive\|url=https://www.webcitation.org/65cUVo8GC?url=http://fms.komkon.org/fMSX/ \|date=21 лютого 2012 }}): портований емулятор MSX [[Марат Файзулін\|Марата Файзуліна]] Перший емулятор MSX, що набув значного поширення, а також найчастіше портований Точна емуляція MSX, MSX 2 і MSX 2+, зі звуком [[Початковий ~~код\|Сирцевий~~ код]] доступний з комерційно обмеженою ліцензією (безкоштовні порти дозволяються і заохочуються) Більшість сучасних емуляторів MSX тою чи іншою мірою використовують ~~сирцевий~~початковий код fMSX * {{Нп\|blueMSX\|\|ru\|}} ([https://web.archive.org/web/20060312201608/http://www.bluemsx.com/ сайт]): кращий емулятор MSX, на думку багатьох користувачів<ref name="MSXorg">~~Сайт~~{{cite [http://www.msx.org/ The MSX Resource Center Foundation] публиковал [http://www.msx.org/MSX-Emulator-Comparison.articlepage8.html сравнение] различных эмуляторов MSX</ref>web \|title = Порівняння різних емуляторів MSX \|url = http://www.msx.org/MSX-Emulator-Comparison.articlepage8.html \|deadurl = yes \|archiveurl = https://web.archive.org/web/20120217024609/http://www.msx.org/articles/msx-emulator-comparison \|archivedate = 2012-02-17 \|publisher = The MSX Resource Center Foundation \|language = en \|accessdate = 2019-08-05 }}</ref> Відносно новий емулятор (розробка почалася у вересні 2003 року), спочатку заснований на сирцевому коді fMSX Ідеально виглядає емуляція MSX, MSX 2, MSX 2+, MSX Turbo R, Colecovision і Spectravideo Дуже точна емуляція звуку Багато унікальних можливостей (таких як емуляція Ethernet, запис відео, оцифровування) і користувацький інтерфейс зі змінними темами оформлення ** [[Відкрите програмне забезпечення\|Open source]] (GPL), починаючи з версії 2.0, не використовує ~~сирцевого~~початкового коду fMSX * {{Нп\|openMSX\|\|en\|}} ([http://openmsx.sourceforge.net/ сайт] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20150602011945/http://openmsx.sourceforge.net/ \|date=2 червня 2015 }}): ''Емулятор MSX, що прагне до досконалості'' Емулятор MSX з низкою унікальних можливостей (наприклад, система скриптів) і відкритим ~~сирцевим~~початковим кодом (ліцензія GPL) Дуже точна емуляція MSX, MSX 2, MSX 2+ і R Turbo * {{Нп\|BrMSX\|\|ru\|}}: ''в даний час{{коли}} не підтримується'' Найшвидший емулятор MSX і MSX 2 з усіх ~~існуючих~~наявних. Написаний повністю на [[Мова асемблера\|асемблері]], тільки для системи [[MS-DOS]] Автор BrMSX, Ricardo Bittencourt, тепер входить у колектив розробників blueMSX * '''CJS MSX Emulator''' ([https://web.archive.org/web/20031001165041/http://ftp.castel.nl/msx/ сайт]): ''в даний час не підтримується'' Разом з fMSX був одним з перших і дуже успішних емуляторів MSX На відміну від fMSX, ~~сирцевий~~початковий код не портується і може працювати тільки на [[IBM PC]]-сумісних комп'ютерах під керуванням MS-DOS ** Швидка емуляція MSX і MSX 2 з хорошою підтримкою звуку * '''fMSX for Series 60''' ([https://web.archive.org/web/20060206192707/http://personal.inet.fi/private/riihimaki/s60/ сайт]) від Juha Riihimaki ** Дуже цікавий порт емулятора fMSX для мобільних пристроїв [[Nokia]] ~~{{Нп\|~~[[Symbian S60\|Series 60~~\|ru\|}}~~]] * '''[https://web.archive.org/web/20070119050426/http://www.bazix.nl/msxa.html MSX PLAYer]''' ** Єдиний офіційний емулятор від асоціації [https://web.archive.org/web/20061206005327/http://www.msxa.org/index.html MSX Association] (сайт японською), головою якої є Кадзухіко Нісі (творець стандарту MSX) — в даний час не підтримується. * '''NLMSX''' ([http://nlmsx.generation-msx.nl сайт] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20220407174009/http://nlmsx.generation-msx.nl/ \|date=7 квітня 2022 }}) ** Простий і дуже точний емулятор MSX, MSX 2, MSX 2+ і TurboR, заснований на сирцевому коді fMSX 2.0 b * '''NO$MSX''' ([https://web.archive.org/web/20060108014039/http://nocash.emubase.de/msx.htm сайт]) від Martin Korth Рядок 244 ⟶ 273: * '''paraMSX''': порт fMSX, виконаний Yeongman Seo ** Був одним із кращих портів fMSX для Windows на момент появи * '''RuMSX''' ([http://www.lexlechz.at/msx/RuMSX.html сайт] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20180228021429/http://www.lexlechz.at/msx/RuMSX.html \|date=28 лютого 2018 }}): емулятор MSX Turbo R Один з найстаріших емуляторів MSX, MSX 2, MSX 2+ і Turbo R Мав дуже хорошу емуляцію звуку на момент появи Дуже інтуїтивний користувацький інтерфейс Перший емулятор MSX з підтримкою Turbo R * '''RedMSX''' ([http://www.icongames.com.br/msxfiles/redmsx/about.htm сайт] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210412010447/http://www.icongames.com.br/msxfiles/redmsx/about.htm \|date=12 квітня 2021 }}): альтернативний розвиток blueMSX Починався як виправлення blueMSX, що додає підтримку [[Zip\|ZIP]]-файлів і графічний фільтр SCALE2X [http://scale2x.sourceforge.net/] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20150703013412/http://scale2x.sourceforge.net/ \|date=3 липня 2015 }} (покращує чіткість зображення при збільшенні) Має підтримку образів дисків у форматі DSK, стиснутих архіватором ZIP, і запуск таких файлів за допомогою перетягування ярлика Емуляція світлового пістолета ~~Сирцевий~~Початковий код може бути скомпільований за допомогою [[Microsoft Visual Studio\|Microsoft Visual C/C++]] 6, тоді як blueMSX може бути скомпільований тільки за допомогою Microsoft Visual Studio .NET ** Має дуже низькі вимоги до процесора, навіть нижчі, ніж blueMSX. Це дозволяє отримати хорошу швидкість і високу точність емуляції навіть на старих комп'ютерах Рядок 270 ⟶ 299: == Джерела == {{Reflist\|2}} == Див. також == Рядок 281 ⟶ 310: == Посилання == * [http://www.msx.org/ru Центр Ресурсів MSX] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20140625073033/http://www.msx.org/ru \|date=25 червня 2014 }} — російська версія сайту MSX Resource Center. * [https://web.archive.org/web/20060910073800/http://www.yspu.yar.ru/MSX/ MSX — forever] — сайт російською мовою, присвячений MSX. * [http://zx.pk.ru/showthread.php?t=11759 MSX-FAQ.RU] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20130823082356/http://zx.pk.ru/showthread.php?t=11759 \|date=23 серпня 2013 }} — ЧаПи російською мовою. * [http://faq.msxnet.org/ The Ultimate MSX FAQ] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20190801082618/http://www.faq.msxnet.org/ \|date=1 серпня 2019 }} — Найдетальніші ЧаПи про комп'ютери MSX. * [http://www.icongames.com.br/msxfiles/ The Files MSX] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20190802111431/http://www.icongames.com.br/msxfiles/ \|date=2 серпня 2019 }} * [http://www.generation-msx.nl/ Generation MSX] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20190809021626/https://www.generation-msx.nl/ \|date=9 серпня 2019 }} * [https://web.archive.org/web/20080510134837/http://www.msxa.org/ MSX Association] * [https://web.archive.org/web/20090103231426/http://www.ascii.co.jp/ ASCII Corporation] {{Бібліоінформація}} [[Категорія:Домашні комп'ютери]] [[Категорія:MSX]]