Бенедикт Гербест: відмінності між версіями

'''Бенеди́кт Ге́рбест''' (*бл. [[1531]], [[Нове Місто (Старосамбірський район)|Нове Місто]] коло Добромиля — †4 березня [[1598]], Ярослав) — [[Польща|польський]] [[богослов]], педагог, організатор польської школи [[XVI]] ст., учитель [[Львів]]ської [[гімназія|гімназії]], [[єзуїти|єзуїтської]] [[колегіум|колегії]] в [[Ярослав]]і, викладав у [[Познанський університет|Познанському університеті]]. Брат [[Йоган Гербест|Йогана (Яна)]], Станіслава Гербестів. Єзуїт.▼

Отримавши старанне домашнє виховання, зразкову початкову освіту, Бенедикт іде на студії до [[Краків|Кракова]]. В [[1550]] р. Львівський магістрат обрав Бенедикта ректором [[Школи давнього Львова|міської школи]]. Він поділив учнів на класи, ввів постійний розклад занять, коли кожного дня вивчали певну науку. Пробув на цій посаді до [[1553]] р., потім їде до [[Познань|Познані]]. Багато написав про рідне Нове Місто і його околиці, про що можна дізнатися в бібліотеках Познані та Кракова. 3 роки (до 1558 року) був ректором міської школи у Львові, потім - ректором міської школи при Маріяцькому костелі Кракова (до травня 1559 року). На початку 1559 року став маґістром вільних наук Краківської Академії. В жовтні 1574 року керівники ордену єзуїтів казали йому виконувати обовязки вихователя синів сандомирськогго воєводи Яна Костки. В 1575-76 роках працював у Ярославі, з 1578 року розвинув контрреформаційну діяльність на Поділлі, Покутті, Любельщині, Волині (зокрема, під його впливом змінили на католицький обряд кальвіністи [[подільські воєводи|подільський воєвода]] [[Миколай Мелецький|Миколай Мелецький]] та його дружина Ельжбєта з Радзивіллів. З 1584 року став на чолі місії єзуїтів у Львові, з 1588 року кілька років мав місії на Волині, у 1594 році повернувся до колегіуму в Ярославі. Критично оцінюючи єзуїтів, мав намір вступити до ордену картузів. ▼

Провадив серед православних пропаганду [[унія|унії]] з [[Рим]]ом. З ним полемізував [[Смотрицький Герасим Данилович|Герасим Смотрицький]]. Разом з [[Григорій Самборчик|Григорієм Самборчиком]], який на початку червня 1562 року взяв відпустку, поїхав до Познані, щоб працювати з ним на запрошення познанського єпископа РКЦ [[Анджей Чарнковський (єпископ)|Анджея Чарнковського]]<ref>''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://polona.pl/item/167084/325/ Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.— Т. 1.— 406 s.]— S. 358. {{ref-pl}}</ref> викладачами Колегії Любранського.<ref>''Bronasław Nadolski.'' Grzegorz z Sambora (Czuj Vigilantius) (1523–1573) / Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.— Tom IX/2.&nbsp;— Zeszyt 41.&nbsp;— S. 85 {{ref-pl}}</ref> Хвалив львівського старосту [[Пйотр Барзий|Пйотра Бажого]].<ref>''Nadolski B.'' Barzi (Barzy) Piotr (†1569) // PSB: Kraków, 1935.— t.1.— {{ref-pl}} S. 345</ref>▼

Одним з його вихованців був майбутній [[примас Польщі]] [[Бернард Мацейовський (кардинал)|Бернард Мацєйовський]].<ref> Jan Dzięgielewski, Jarema Maciszewski. ''Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)'' / [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974.— Tom XІX/1, zeszyt 80.&nbsp;— S. 48. {{ref-pl}}</ref> Під його впливом з православ'я на католицтво першим в роді [[семашки|Семашків]] перейшов [[Семашко Олександр Богданович|Олександр Семашко]].<ref>Janusz Byliński. Siemaszko Aleksander h. własnego (zm. 1597 bądź 1598) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Warszawa&nbsp;— Kraków: PAN, 1996.— Tom XXXVI/4, zeszyt 151.— S. 601. {{ref-pl}}</ref>▼

Автор кількох природничих праць, таких як "Компут" чи "Лінійна арифметика".<ref>Бенедикта Гербеста з Нового Міста Компут. Медієвіст. 18.02.2015 http://www.medievist.org.ua/2014/03/blog-post.html</ref><ref>Benedicti Herbesti Neapolitani Arithmetica linearis. Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa 18.02.2015http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=167442</ref> Гербест використовує термін сomputus (дослівно «розрахунок, обчислення») у двох значеннях: як «наука про вимірювання часу» і на позначення результатів цього вимірювання, тобто «календар». Також він визначає сomputus як мистецтво лічби часу. Наводячи перелік чисел кожного місяця року, Гербест робить навпроти них позначки у п’ять стовпчиків. Підписи цих стовпчиків у таблиці: 1) «Dies mensis – дні місяця», 2) «Literae dom[us] – літери дому», 3) «Cyclus Decemn[?] – Цикл десятковий», 4) «Cal[endae] Nonae Idus – Календи, нони, іди», 5) «Syllabae Cal[endae] – склади календ», 6) «Festa Sanct[a] – святі свята». Після таблиць для кожного місяця року вміщена таблиця років (від 1559 до 1600-го) під заголовком «Приклад того, що в підрахунках обчислюється», вона поділена на десять колонок.▼

* [http://www.medievist.org.ua/2014/03/blog-post.html Бенедикта Гербеста з Нового Міста Компут]▼