| dbo:abstract
|
- الاستشراق (بالإنجليزية: Orientalism) هي حركة فكرية وفلسفية أسسها البيروقراط في بريطانيا بغرض فهم ثقافات، فلسفات وأديان الشرق إبان الاستعمار البريطاني للهند في أواسط القرن الثامن عشر، توسعت حركة الاستشراق في الدول الاستعمارية كبريطانيا، فرنسا، وألمانيا، ودُرِست من قبل الأكاديميين في أروقة الجامعات والمعاهد العلمية بصورة أكثر منهجية، وشملت الشرق الأقصى والأدنى والأوسط بما فيها الدول العربية، ويُحسب لحركة الاستشراق العديد من الإنجازات كاكتشاف اللغة السنسكريتية، وهي لغة أري-هندية تربط الهند بأوروبا. الاستشراق كحركة بدأ لترسيخ الاستعمار البريطاني للهند، ولكن مع تطوره إلى فكر تأريخي يهتم بدراسة مكونات الشرق يُحسب للمستشرقين أنهم من منعوا مساعي بريطانيا لتحويل الهند لدولة مسيحية، المستشرق هو مؤرخ، ولا يتمتع كل المؤرخين بالموضوعية والنزاهة أثناء تناول تراث الغير، ولكنها حركة تأريخية لا تستهدف الأديان والأعراق، يعتبر العرب -خاصة رجال الدين- الاستشراق حركة استعمارية وتزييف للتاريخ الإسلامي، نظرًا لعدم تناول أغلب المستشرقين للتاريخ الإسلامي بصورة انتقائية تستبعد الجانب السيء من التاريخ الإسلامي وتبرز الجيد. (ar)
- L'orientalisme és l'interès i l'estudi de les societats del Pròxim Orient i de l'Orient Llunyà per la cultura occidental. Amb el terme orientalisme es coneix igualment la imitació o la representació d'aspectes de les a Occident per part d'escriptors, dissenyadors i artistes. Edward Said creà un concepte distint sota el mateix significant: una manera de pensar que concep acríticament una realitat humana complexa, dinàmica i heterogènia de manera uniforme, de manera que oposa una essència occidental a una d'oriental, veient a aquesta última com una cosa llunyana i inferior. Neix de l'atractiu per l'alteritat, per la cerca de l'exotisme, i va influir la societat. Els salons de la burgesia i de la noblesa van allotjar recepcions i balls de disfresses, amb models idealitzats i acolorits d'un Orient fantàstic. Alguns personatges acomodats van posar per fer-se retratar amb una indumentària sedosa que escau als emirs. (ca)
- Orientalismus je pojem označující imitaci některých prvků východních (či orientálních) kultur západními autory a umělci, který byl typický především pro uměleckou tvorbu 19. století. Orientalismus je také klasické vědecké dílo Edwarda Saida z roku 1978. Jako společensko-vědní pojem se orientalismus snaží o vysvětlení nerovného vztahu mezi evropským Západem a východním Orientem či Východem v západním myšlení. Orientalismem lze obecně nazvat cokoliv, co má orientální původ, nebo se snaží vyjádřit a pochopit rozdíl mezi Orientem a Okcidentem (Západem). (cs)
- Στην ιστορία της τέχνης, της λογοτεχνίας και των πολιτιστικών σπουδών, ο Οριενταλισμός ή Ανατολισμός είναι η απομίμηση ή απεικόνιση πτυχών του ανατολικού κόσμου. Αυτές οι απεικονίσεις γίνονται συνήθως από συγγραφείς, σχεδιαστές και καλλιτέχνες από τη Δύση. Συγκεκριμένα, η ανατολίτικη ζωγραφική, που απεικονίζει πιο συγκεκριμένα τη «Μέση Ανατολή», ήταν μια από τις πολλές ειδικότητες της ακαδημαϊκής τέχνης του 19ου αιώνα και η λογοτεχνία των δυτικών χωρών είχε παρόμοιο ενδιαφέρον για τα ανατολίτικα θέματα. Από τη δημοσίευση του έργου Οριενταλισμός του το 1978, πολλές ακαδημαϊκές συζητήσεις έχουν αρχίσει να χρησιμοποιούν τον όρο για να αναφερθούν σε μια γενική πατροναριστική δυτική στάση απέναντι στις κοινωνίες της Μέσης Ανατολής, της Ασίας και της Βόρειας Αφρικής. Η Δύση ουσιαστικοποιεί αυτές τις κοινωνίες ως στατικές και μη-ανεπτυγμένες κατασκευάζοντας έτσι μια άποψη του ανατολικού πολιτισμού, που μπορεί να μελετηθεί, να απεικονιστεί και να αναπαραχθεί στην υπηρεσία της αυτοκρατορικής εξουσίας. Ουσιώδης σε αυτήν την κατασκευή είναι η ιδέα ότι η δυτική κοινωνία είναι ανεπτυγμένη, λογική, ευέλικτη και ανώτερη. (el)
- Orientismo aŭ Orientalismo (de latina: orientalis – "orienta") estas formo de ekzotismo aparte firmiĝinta en kulturoj de Okcidenta civilizo kaj konsistanta en eksterigo kaj akcentado en kulturaĵoj de fascino pri la kulturoj de Azio, precipe la barata, japana, araba, persa, ĉina. Orientalismo aperadis de tempo al tempo en antikveco. En la kulturo de mezepoko, kiam Fora Oriento estis malbone konata, oni ĝin konsideris fabela lando de feliĉo kaj abundo – ĝuste tia Oriento estas prezentata aparte ofte en la mezepoka literaturo kaj ankaŭ en epika ĝenro de baroko. Novan formon ekinteresiĝo pri Oriento akiris en literaturo de klerismo. Oriento servis tie ofte kiel "spegulo" de okcidenta civilizo – parte videbla en Persaj leteroj de Montesquieu, rakontetoj de Voltaire, kreado de Jan Potocki. Krom pluraj fluoj kaj orientaj motivoj en arto, literaturo kaj ornamaĵoj (ekz. ĉinaĵoj) en la kulturo de klerismo ekzistis elementoj de antaŭromantikismo. Dua duono de la 18-a jarcento alportis, aparte en Germanio, rapidan evoluon de orientalistiko kaj ekintereso pri Oriento. Pluraj tradukoj de orientaj literaturoj aperis. Disvolvo de scio pri civilizoj de Oriento kontribuis al ekesto de orientalisma ondo en romantikisma literaturo. En pola literaturo de la 19-a/20-a jarcento orientalismo estas videbla aparte forte en verkado de Bolesław Leśmian, Antoni Lange kaj aliaj. (eo)
- Unter Orientalismus in der Kunst versteht man Darstellungen und (häufig imitative) Verwendungen nah- und fernöstlicher Motive durch europäische Kunstschaffende. (de)
- Orientalismo es un término polisémico que se usa tanto para designar a los estudios orientales (el estudio de las , actuales e históricas, especialmente las del Próximo y Medio Oriente, y en menor medida las del Lejano Oriente), como para designar a la representación (imitación o mistificación) de determinados aspectos de las culturas orientales en Occidente por parte de escritores, diseñadores y artistas occidentales, que terminaron por convertirse en tópicos estereotipados. (es)
- Orientalismo kontzeptua oso zabala da eta adiera desberdinak izan ditzake. Orokorrean, historia eta ikerketak direla, hango kulturen elementu deigarrien errepresentazioa direla, ekialdeko munduarekiko eta kulturarekiko interesa adierazten du. Mendebaldeko espezialista, ikertzaile eta artista askok mundu horren exotismoaren ondorengo erakartasuna ezagutu eta zabaldu dute. Askotan, interes antropologikoaren dokumentuak edo gertaerak zirela eta, irudi erotikoak eta fantasiazko mundu bat zabaltzeko bidea izan zen ere, esaterako haremen mundua irudikatzeko garaian; interes horren aitzakian emakume biluzien irudiak zabaltzea "normala" zen. (eu)
- In art history, literature and cultural studies, Orientalism is the imitation or depiction of aspects in the Eastern world. These depictions are usually done by writers, designers, and artists from the Western world. In particular, Orientalist painting, depicting more specifically the Middle East, was one of the many specialisms of 19th-century academic art, and the literature of Western countries took a similar interest in Oriental themes. Since the publication of Edward Said's Orientalism in 1978, much academic discourse has begun to use the term "Orientalism" to refer to a general patronizing Western attitude towards Middle Eastern, Asian, and North African societies. In Said's analysis, the West essentializes these societies as static and undeveloped—thereby fabricating a view of Oriental culture that can be studied, depicted, and reproduced in the service of imperial power. Implicit in this fabrication, writes Said, is the idea that Western society is developed, rational, flexible, and superior. This allows Western imagination to see "Eastern" cultures and people as both alluring and a threat to Western civilization. (en)
- Orientalisme adalah istilah yang merujuk pada peniruan atau penggambaran unsur-unsur budaya Timur di Barat oleh para penulis, desainer, dan seniman. Sejak abad ke-19, "orientalis" telah menjadi istilah tradisional untuk para ahli dalam bidang . Orientalisme lebih digunakan secara luas sebagai istilah yang merujuk pada karya-karya seniman Prancis pada abad ke-19, yang mengandung unsur-unsur yang didapat dari perjalanan mereka ke negara-negara di luar Eropa, khususnya Afrika Utara dan Asia Barat. (in)
- L'orientalisme est un mouvement littéraire et artistique né en Europe occidentale au XVIIIe siècle. Par son ampleur et sa vogue, tout au long du XIXe siècle, il marque l'intérêt et la curiosité des artistes et des écrivains pour les pays du couchant (le Maghreb) ou du Levant (le Moyen-Orient). L'orientalisme naît dans la fascination de l'Empire ottoman et suit sa lente désagrégation après la guerre d'indépendance grecque des années 1820 et la progression des colonisations européennes. Cette tendance exotique s'associe avec tous les courants artistiques du XIXe siècle, académique, romantique, réaliste ou même impressionniste. Elle est présente en architecture, en musique, en peinture, en littérature, en poésie… Esthétique pittoresque, confondant les styles, les civilisations et les époques, l'orientalisme a créé de nombreux clichés et poncifs que l'on retrouve aujourd'hui encore en littérature ou au cinéma. (fr)
- ( 책에 대해서는 오리엔탈리즘 (책) 문서를 참고하십시오.) 오리엔탈리즘(orientalism)은 서양의 작가, 디자이너, 예술가들이 동양 문화의 여러 측면을 묘사하거나 모방하는 것을 이른다. "오리엔탈리스트"란 말은 이러한 활동을 하는 사람으로 볼 수 있으나, 동양을 연구하는 학자를 이르는 전통적인 용어이기도 하다. 중세 시대 때에는 대학에 개설되는 언어 강좌였기도 했다. 오리엔탈리즘은 예술사에서 북아프리카나 근동(또는 서아시아)의 지중해 나라들을 여행하면서 얻은 요소들을 이용한 내용, 색깔, 양식을 주제로 다룬 19세기 프랑스 예술가들의 작품을 이를 때 널리 쓰이며 하나의 장르가 되기도 했다.이러한 의미는 20세기 학자 에드워드 사이드가 그의 논쟁적인 책 『오리엔탈리즘』을 내놓으면서 달라졌는데, 이 저서에서 사이드는 18~19세기에 유럽 제국주의적 태도로 형성된 동양에 대한 적대적이고 탄원적인 시각의 서양 예술 및 학술 전통을 이를 때 이 용어를 썼다. 이런 의미로 쓰일 때 '오리엔탈리즘'은 동양 문화와 사람에 대한 근본적이면서도 편향된 외부의 해석을 뜻한다. 사이드는 서양의 오리엔탈리즘적 학술 전통을 비판하였으며, 현대 학자 특히 버나드 루이스에 대해서도 그러하였다. 반면 일부 현대 학자들은 '오리엔탈리즘'이란 말을 제국주의 시대에 비서구 문화를 무가치하다고 보는 사람에 반대하며 친동양적인 태도를 보였던 저자들을 이르는 말로 쓰기도 하였다. (ko)
- オリエンタリズム（英: Orientalism、仏: Orientalisme）または逆オクシデンタリズム（英: reverse Occidentalism）とは、東方趣味・東洋趣味・異国趣味。「オリエント世界（西アジア）へのあこがれに根ざす、西欧近代における文学・芸術上の風潮」とされる。反東洋思想ともいう。 オリエンタリズムは「世界を西洋と東洋に分けて考える考え方」とも、「二項対立」とも呼ばれる。オリエンタリズムを批判する立場は「『東洋（オリエント）』と『西洋（オクシデント）』といった呼称を完全に否定する、極端な立場」とされている。オリエンタリズムで言う「オリエント」は、考古学や歴史学上のオリエントほど厳密ではなく、ヨーロッパから見た東方世界全体（極東やアフリカ北部含む）を指す。この「オリエント」は「第三世界」ともいう。元来、特に美術の世界において、西ヨーロッパにはない異文明の物事・風俗（それらは“東洋”としてひとまとめにされた）に対して抱かれた憧れや好奇心などの事を意味する。西洋史や美術史などの分野では「東方趣味」「東洋志向」などの訳語が与えられてきた。しかしながらパレスチナ出身のアメリカの批評家、エドワード・サイード（1935-2003）の著書『オリエンタリズム』Orientalism（1978年）において、今日的で新たな意味がこの言葉に附与された。後者の概念で使われるときには、翻訳ではそのまま「オリエンタリズム」と表記されることが多い。 (ja)
- L'orientalismo è un termine usato dagli storici dell'arte, studiosi letterari e culturali per definire l'imitazione o la rappresentazione di aspetti delle culture del Medio Oriente, dell'Asia meridionale e dell'Asia orientale in opere occidentali. Queste raffigurazioni vengono solitamente eseguite da scrittori, architetti e artisti occidentali. In particolare, la pittura orientalista, raffigurante più specificamente "il Medio Oriente", era uno dei molteplici specialismi dell'arte accademica del XIX secolo, e la letteratura dei paesi occidentali assunse un simile interesse per i temi orientali. Dal saggio di Edward Said dal nome Orientalism pubblicato nel 1978, molti accademici hanno incominciato a usare il termine orientalismo per riferirsi a un atteggiamento paternalistico occidentale nei confronti del Medio Oriente e del Maghreb. Nell'analisi di Said, l'Occidente rende essenziali queste società come statiche e non sviluppate, creando così una visione della cultura orientale che può essere studiata, rappresentata e riprodotta. Implicito in questa fabbricazione, scrive Said, è l'idea che la società occidentale sia sviluppata, razionale, flessibile e superiore. (it)
- Oriëntalisme is de dominante vertekende westerse opvatting van de Oriënt, oftewel het Oosten in culturele zin, zoals die ontstaan is sinds de tweede helft van de negentiende eeuw – de tijd van de mondiale kolonisatie door de grote westerse mogendheden. De term is afkomstig van Edward Said. (nl)
- Orientalizm (z łac. orientalis – „wschodni”) – szczególnie utrwalona w kulturze Zachodu forma egzotyzmu polegająca na uzewnętrznieniu i akcentowaniu w tworach kultury fascynacji kulturami Wschodu, szczególnie hinduską, japońską, arabską, perską, chińską. (pl)
- Ориентализм (от лат. orientalis — восточный) — направление в развитии западноевропейской культуры Нового времени; в большинстве источников хронологические границы ориенталистского движения определяют XVIII— началом XX веков. В иной формулировке ориентализм — «комплекс явлений общественной и художественной жизни, культурных практик и идеологических установок», соотнесённый с «широким общественно-политическим контекстом эпохи». Идеология ориентализма в социальной и художественной культуре связана с дихотомией «Запад и Восток». По концепции выдающегося английского историка Арнольда Тойнби движущей силой этого противостояния является схема «Вызов-и-Ответ», а также «контакты во времени и пространстве». В области художественной культуры такие контакты формируют не действительный, а воображаемый, идеализированный мир Востока, в частности, в произведениях искусства. Эти контакты могут принимать форму путешествий, отражаемых в путевых записках и книгах (Жерар де Нерваль «Путешествие на Восток», 1843), «письмах», например «Турецких письмах» леди Мэри Уортли-Монтегю (1763), в сборнике «Западно-Восточный диван» Гёте (1819) или «Персидских письмах» Шарля Луи де Монтескьё (1721), а также в виде религиозного паломничества, военных экспедиций, туризма, научных исследований и публикаций, создания иллюстрированных журналов и альманахов, коллекционирования артефактов. Одним из результатов такого многостороннего процесса является использование тем, сюжетов, мотивов и стилевых художественных приёмов восточного искусства в западноевропейской культуре. Во многих подобных случаях используют метафорическое определение «Диалог культур», несмотря на то, что оно лишь частично отражает сложность многообразного взаимодействия различных типов восточных и западных цивилизаций. (ru)
- Na história, o Orientalismo é um termo polissêmico utilizado tanto para definir os estudos orientais - ou seja, o estudo das civilizações orientais históricas e atuais, especialmente do Oriente Médio e, em menor medida do Extremo Oriente - como para designar a representação, imitação ou mistificação, segundo uma visão eurocêntrica, de determinados aspectos das culturas orientais, por parte de escritores e artistas plásticos ocidentais, que viraram estereótipos. Popularizado como um campo de estudo desde o século XVIII, mas tendo adquirido particularidades institucionais a partir do colonialismo moderno do século XIX, o orientalismo estudava, sem distinções, um vasto grupo de civilizações que incluem o Extremo Oriente, a Índia, a Ásia Central, o Médio Oriente (vulgarizado pela designação Mundo Árabe) e mesmo a África, em alguns casos. (pt)
- Orientalism (av "oriental"), inflytande av orientaliska språk på inhemskt språk; men förr ett efterliknande i västerlandet av Orientens kultur och föreställningsvärld, eller orientaliskt präglade estetiska ideal. I akademiska sammanhang kunde "orientalist" tidigare avse någon som forskade på Asiens, i första hand Mellanösterns, språk, historia eller kultur, men har allt sedan begreppet "Orienten" kritiserats, ersatts med andra benämningar ("iranist", "arabist", "islamolog" etc.). Ordet Orienten uppstod som kontrast till Occidenten, västerlandet. Med "orientalism" i kulturhistorien avses den estetiska strömning som följde med den ostindiska handeln och den efterföljande europeiska kolonialismen samt mötet med Osmanska riket. Intresset för det orientaliska var mycket stort, men hade också politiska motiv och förutsättningar. Upptäckten av Rosettastenen 1799 under Napoleonkrigen, ledde till ett omfattande intresse för hieroglyfer, som dock aldrig blev en större strömning i Sverige, och så inte heller intresset för Indien; den första avhandlingen i Sverige om sanskrit är från 1810 men den kan skönjas i verk av Atterbom. Med den orientaliska handeln kom porslin, siden och annan asiatisk konst till Europa, men även opium. Inom arkitekturen visar sig orientalismen till exempel i Kina slott. Mot denna polarisering av orient och occident argumenterar Edward W. Said i boken (1978) för att detta begrepp är en felaktig kolonialistisk konstruktion, som skapats av västvärlden. Det har alltid funnits ett kulturellt utbyte, menar Said, och därtill upprätthåller begreppet alienerande schablonuppfattningar. Boken har senare i magasinet Axess kritiserats för att innehålla fakta- och metodfel. (sv)
- 東方主義（英語︰Orientalism）是文化理論家愛德華·薩依德提出的理論，他在1978年出版《東方主義》一書來講述他的思想。而自該書出版後，許多學術論述已開始使用「東方主義」一詞來代指西方世界國家對中東、亞洲和北非社會的普遍高傲態度。在薩依德的分析中，西方世界把這些地區的社會本質化，把他們塑造成為停滯的和不發達的，從而製造了一種可以用於研究、描繪和復制的虛假東方文化觀，以服務當時的歐洲王權。把東方他者化及邊緣化，塑造出自己幻想中的東方世界，長期把東方當成西方的对立面；即将所谓的“他们”。這被用來突顯西方文化的優越，成就歐洲自己的主體性及文化認同。而這些對東方世界的刻板印象直接或間接地合理化西方的帝國主義及殖民主義，鞏固了西方文化等於優越，東方文化則是低劣的觀念。這讓西方將“東方”文化和人民視為對西方文明的威脅。 東方主義也被廣泛運用在西方的藝術史、文學和文化研究中，19世紀時許多西方的的作家、設計師和藝術家，根據自己的角度來模仿或描繪東方世界的各個方面。特別是所謂的「東方繪畫」最受歡迎，西方藝術家描繪了自己印象中的中東及鄂圖曼帝國。 (zh)
- Орієнталізм (мистецтво) (нім. Orientalismus (Kunst)) — течія переважно в західноєвропейському мистецтві (живописі, музиці, графіці та архітектурному декорі) в 19 ст. Течія ґрунтувалась на нереальних, поверхнево сприйнятих явищах неєвропейської культури як екзотика, з нелогічним використанням лише елементів арабо-мусульманської культури і архітектури наближених до Європи мусульманських країн. Орієнталізм в мистецтві західноєвропейських країн не мав нічого спільного з науковим сходознавством, яке традиційно теж називають орієнталізмом чи орієнталістикою. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Orientalismus je pojem označující imitaci některých prvků východních (či orientálních) kultur západními autory a umělci, který byl typický především pro uměleckou tvorbu 19. století. Orientalismus je také klasické vědecké dílo Edwarda Saida z roku 1978. Jako společensko-vědní pojem se orientalismus snaží o vysvětlení nerovného vztahu mezi evropským Západem a východním Orientem či Východem v západním myšlení. Orientalismem lze obecně nazvat cokoliv, co má orientální původ, nebo se snaží vyjádřit a pochopit rozdíl mezi Orientem a Okcidentem (Západem). (cs)
- Unter Orientalismus in der Kunst versteht man Darstellungen und (häufig imitative) Verwendungen nah- und fernöstlicher Motive durch europäische Kunstschaffende. (de)
- Orientalismo es un término polisémico que se usa tanto para designar a los estudios orientales (el estudio de las , actuales e históricas, especialmente las del Próximo y Medio Oriente, y en menor medida las del Lejano Oriente), como para designar a la representación (imitación o mistificación) de determinados aspectos de las culturas orientales en Occidente por parte de escritores, diseñadores y artistas occidentales, que terminaron por convertirse en tópicos estereotipados. (es)
- Orientalismo kontzeptua oso zabala da eta adiera desberdinak izan ditzake. Orokorrean, historia eta ikerketak direla, hango kulturen elementu deigarrien errepresentazioa direla, ekialdeko munduarekiko eta kulturarekiko interesa adierazten du. Mendebaldeko espezialista, ikertzaile eta artista askok mundu horren exotismoaren ondorengo erakartasuna ezagutu eta zabaldu dute. Askotan, interes antropologikoaren dokumentuak edo gertaerak zirela eta, irudi erotikoak eta fantasiazko mundu bat zabaltzeko bidea izan zen ere, esaterako haremen mundua irudikatzeko garaian; interes horren aitzakian emakume biluzien irudiak zabaltzea "normala" zen. (eu)
- Orientalisme adalah istilah yang merujuk pada peniruan atau penggambaran unsur-unsur budaya Timur di Barat oleh para penulis, desainer, dan seniman. Sejak abad ke-19, "orientalis" telah menjadi istilah tradisional untuk para ahli dalam bidang . Orientalisme lebih digunakan secara luas sebagai istilah yang merujuk pada karya-karya seniman Prancis pada abad ke-19, yang mengandung unsur-unsur yang didapat dari perjalanan mereka ke negara-negara di luar Eropa, khususnya Afrika Utara dan Asia Barat. (in)
- オリエンタリズム（英: Orientalism、仏: Orientalisme）または逆オクシデンタリズム（英: reverse Occidentalism）とは、東方趣味・東洋趣味・異国趣味。「オリエント世界（西アジア）へのあこがれに根ざす、西欧近代における文学・芸術上の風潮」とされる。反東洋思想ともいう。 オリエンタリズムは「世界を西洋と東洋に分けて考える考え方」とも、「二項対立」とも呼ばれる。オリエンタリズムを批判する立場は「『東洋（オリエント）』と『西洋（オクシデント）』といった呼称を完全に否定する、極端な立場」とされている。オリエンタリズムで言う「オリエント」は、考古学や歴史学上のオリエントほど厳密ではなく、ヨーロッパから見た東方世界全体（極東やアフリカ北部含む）を指す。この「オリエント」は「第三世界」ともいう。元来、特に美術の世界において、西ヨーロッパにはない異文明の物事・風俗（それらは“東洋”としてひとまとめにされた）に対して抱かれた憧れや好奇心などの事を意味する。西洋史や美術史などの分野では「東方趣味」「東洋志向」などの訳語が与えられてきた。しかしながらパレスチナ出身のアメリカの批評家、エドワード・サイード（1935-2003）の著書『オリエンタリズム』Orientalism（1978年）において、今日的で新たな意味がこの言葉に附与された。後者の概念で使われるときには、翻訳ではそのまま「オリエンタリズム」と表記されることが多い。 (ja)
- Oriëntalisme is de dominante vertekende westerse opvatting van de Oriënt, oftewel het Oosten in culturele zin, zoals die ontstaan is sinds de tweede helft van de negentiende eeuw – de tijd van de mondiale kolonisatie door de grote westerse mogendheden. De term is afkomstig van Edward Said. (nl)
- Orientalizm (z łac. orientalis – „wschodni”) – szczególnie utrwalona w kulturze Zachodu forma egzotyzmu polegająca na uzewnętrznieniu i akcentowaniu w tworach kultury fascynacji kulturami Wschodu, szczególnie hinduską, japońską, arabską, perską, chińską. (pl)
- 東方主義（英語︰Orientalism）是文化理論家愛德華·薩依德提出的理論，他在1978年出版《東方主義》一書來講述他的思想。而自該書出版後，許多學術論述已開始使用「東方主義」一詞來代指西方世界國家對中東、亞洲和北非社會的普遍高傲態度。在薩依德的分析中，西方世界把這些地區的社會本質化，把他們塑造成為停滯的和不發達的，從而製造了一種可以用於研究、描繪和復制的虛假東方文化觀，以服務當時的歐洲王權。把東方他者化及邊緣化，塑造出自己幻想中的東方世界，長期把東方當成西方的对立面；即将所谓的“他们”。這被用來突顯西方文化的優越，成就歐洲自己的主體性及文化認同。而這些對東方世界的刻板印象直接或間接地合理化西方的帝國主義及殖民主義，鞏固了西方文化等於優越，東方文化則是低劣的觀念。這讓西方將“東方”文化和人民視為對西方文明的威脅。 東方主義也被廣泛運用在西方的藝術史、文學和文化研究中，19世紀時許多西方的的作家、設計師和藝術家，根據自己的角度來模仿或描繪東方世界的各個方面。特別是所謂的「東方繪畫」最受歡迎，西方藝術家描繪了自己印象中的中東及鄂圖曼帝國。 (zh)
- Орієнталізм (мистецтво) (нім. Orientalismus (Kunst)) — течія переважно в західноєвропейському мистецтві (живописі, музиці, графіці та архітектурному декорі) в 19 ст. Течія ґрунтувалась на нереальних, поверхнево сприйнятих явищах неєвропейської культури як екзотика, з нелогічним використанням лише елементів арабо-мусульманської культури і архітектури наближених до Європи мусульманських країн. Орієнталізм в мистецтві західноєвропейських країн не мав нічого спільного з науковим сходознавством, яке традиційно теж називають орієнталізмом чи орієнталістикою. (uk)
- الاستشراق (بالإنجليزية: Orientalism) هي حركة فكرية وفلسفية أسسها البيروقراط في بريطانيا بغرض فهم ثقافات، فلسفات وأديان الشرق إبان الاستعمار البريطاني للهند في أواسط القرن الثامن عشر، توسعت حركة الاستشراق في الدول الاستعمارية كبريطانيا، فرنسا، وألمانيا، ودُرِست من قبل الأكاديميين في أروقة الجامعات والمعاهد العلمية بصورة أكثر منهجية، وشملت الشرق الأقصى والأدنى والأوسط بما فيها الدول العربية، ويُحسب لحركة الاستشراق العديد من الإنجازات كاكتشاف اللغة السنسكريتية، وهي لغة أري-هندية تربط الهند بأوروبا. الاستشراق كحركة بدأ لترسيخ الاستعمار البريطاني للهند، ولكن مع تطوره إلى فكر تأريخي يهتم بدراسة مكونات الشرق يُحسب للمستشرقين أنهم من منعوا مساعي بريطانيا لتحويل الهند لدولة مسيحية، المستشرق هو مؤرخ، ولا يتمتع كل المؤرخين بالموضوعية والنزاهة أثناء تناول تراث الغير، ولكنها حركة تأريخية لا تستهدف الأ (ar)
- L'orientalisme és l'interès i l'estudi de les societats del Pròxim Orient i de l'Orient Llunyà per la cultura occidental. Amb el terme orientalisme es coneix igualment la imitació o la representació d'aspectes de les a Occident per part d'escriptors, dissenyadors i artistes. Edward Said creà un concepte distint sota el mateix significant: una manera de pensar que concep acríticament una realitat humana complexa, dinàmica i heterogènia de manera uniforme, de manera que oposa una essència occidental a una d'oriental, veient a aquesta última com una cosa llunyana i inferior. (ca)
- Στην ιστορία της τέχνης, της λογοτεχνίας και των πολιτιστικών σπουδών, ο Οριενταλισμός ή Ανατολισμός είναι η απομίμηση ή απεικόνιση πτυχών του ανατολικού κόσμου. Αυτές οι απεικονίσεις γίνονται συνήθως από συγγραφείς, σχεδιαστές και καλλιτέχνες από τη Δύση. Συγκεκριμένα, η ανατολίτικη ζωγραφική, που απεικονίζει πιο συγκεκριμένα τη «Μέση Ανατολή», ήταν μια από τις πολλές ειδικότητες της ακαδημαϊκής τέχνης του 19ου αιώνα και η λογοτεχνία των δυτικών χωρών είχε παρόμοιο ενδιαφέρον για τα ανατολίτικα θέματα. (el)
- Orientismo aŭ Orientalismo (de latina: orientalis – "orienta") estas formo de ekzotismo aparte firmiĝinta en kulturoj de Okcidenta civilizo kaj konsistanta en eksterigo kaj akcentado en kulturaĵoj de fascino pri la kulturoj de Azio, precipe la barata, japana, araba, persa, ĉina. Orientalismo aperadis de tempo al tempo en antikveco. En la kulturo de mezepoko, kiam Fora Oriento estis malbone konata, oni ĝin konsideris fabela lando de feliĉo kaj abundo – ĝuste tia Oriento estas prezentata aparte ofte en la mezepoka literaturo kaj ankaŭ en epika ĝenro de baroko. (eo)
- L'orientalisme est un mouvement littéraire et artistique né en Europe occidentale au XVIIIe siècle. Par son ampleur et sa vogue, tout au long du XIXe siècle, il marque l'intérêt et la curiosité des artistes et des écrivains pour les pays du couchant (le Maghreb) ou du Levant (le Moyen-Orient). L'orientalisme naît dans la fascination de l'Empire ottoman et suit sa lente désagrégation après la guerre d'indépendance grecque des années 1820 et la progression des colonisations européennes. Cette tendance exotique s'associe avec tous les courants artistiques du XIXe siècle, académique, romantique, réaliste ou même impressionniste. Elle est présente en architecture, en musique, en peinture, en littérature, en poésie… Esthétique pittoresque, confondant les styles, les civilisations et les époques, (fr)
- In art history, literature and cultural studies, Orientalism is the imitation or depiction of aspects in the Eastern world. These depictions are usually done by writers, designers, and artists from the Western world. In particular, Orientalist painting, depicting more specifically the Middle East, was one of the many specialisms of 19th-century academic art, and the literature of Western countries took a similar interest in Oriental themes. (en)
- L'orientalismo è un termine usato dagli storici dell'arte, studiosi letterari e culturali per definire l'imitazione o la rappresentazione di aspetti delle culture del Medio Oriente, dell'Asia meridionale e dell'Asia orientale in opere occidentali. Queste raffigurazioni vengono solitamente eseguite da scrittori, architetti e artisti occidentali. In particolare, la pittura orientalista, raffigurante più specificamente "il Medio Oriente", era uno dei molteplici specialismi dell'arte accademica del XIX secolo, e la letteratura dei paesi occidentali assunse un simile interesse per i temi orientali. (it)
- ( 책에 대해서는 오리엔탈리즘 (책) 문서를 참고하십시오.) 오리엔탈리즘(orientalism)은 서양의 작가, 디자이너, 예술가들이 동양 문화의 여러 측면을 묘사하거나 모방하는 것을 이른다. "오리엔탈리스트"란 말은 이러한 활동을 하는 사람으로 볼 수 있으나, 동양을 연구하는 학자를 이르는 전통적인 용어이기도 하다. 중세 시대 때에는 대학에 개설되는 언어 강좌였기도 했다. 오리엔탈리즘은 예술사에서 북아프리카나 근동(또는 서아시아)의 지중해 나라들을 여행하면서 얻은 요소들을 이용한 내용, 색깔, 양식을 주제로 다룬 19세기 프랑스 예술가들의 작품을 이를 때 널리 쓰이며 하나의 장르가 되기도 했다.이러한 의미는 20세기 학자 에드워드 사이드가 그의 논쟁적인 책 『오리엔탈리즘』을 내놓으면서 달라졌는데, 이 저서에서 사이드는 18~19세기에 유럽 제국주의적 태도로 형성된 동양에 대한 적대적이고 탄원적인 시각의 서양 예술 및 학술 전통을 이를 때 이 용어를 썼다. 이런 의미로 쓰일 때 '오리엔탈리즘'은 동양 문화와 사람에 대한 근본적이면서도 편향된 외부의 해석을 뜻한다. 사이드는 서양의 오리엔탈리즘적 학술 전통을 비판하였으며, 현대 학자 특히 버나드 루이스에 대해서도 그러하였다. (ko)
- Na história, o Orientalismo é um termo polissêmico utilizado tanto para definir os estudos orientais - ou seja, o estudo das civilizações orientais históricas e atuais, especialmente do Oriente Médio e, em menor medida do Extremo Oriente - como para designar a representação, imitação ou mistificação, segundo uma visão eurocêntrica, de determinados aspectos das culturas orientais, por parte de escritores e artistas plásticos ocidentais, que viraram estereótipos. (pt)
- Orientalism (av "oriental"), inflytande av orientaliska språk på inhemskt språk; men förr ett efterliknande i västerlandet av Orientens kultur och föreställningsvärld, eller orientaliskt präglade estetiska ideal. I akademiska sammanhang kunde "orientalist" tidigare avse någon som forskade på Asiens, i första hand Mellanösterns, språk, historia eller kultur, men har allt sedan begreppet "Orienten" kritiserats, ersatts med andra benämningar ("iranist", "arabist", "islamolog" etc.). (sv)
- Ориентализм (от лат. orientalis — восточный) — направление в развитии западноевропейской культуры Нового времени; в большинстве источников хронологические границы ориенталистского движения определяют XVIII— началом XX веков. В иной формулировке ориентализм — «комплекс явлений общественной и художественной жизни, культурных практик и идеологических установок», соотнесённый с «широким общественно-политическим контекстом эпохи». (ru)
|
,_Scandinavian_orientalist_and_explorer.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
